4. 11. 2024: Вышла книжка ЗАДИРАНКЫ НА СУСІДНІ СЕЛА

Радый-им, ож выд нись у е-форматі доступна книжка "Задиранкы на сусідні села" авадь "Ориґінальный русинськый словничок" - первоє выданя Митра Попа. Велика ми честь, ож при рōбōті над другым выданьом, Митро Поп придложив ми прикапчати ся ид сюй рōбōті и стати з ним соавтором сього цінного выдання.

Ися книжка пōзвōлят май глубоко ся дӯзнати за унікальну нарōдну традицію давати назвы селам, що указувут реґіональні рōзлукы и каждодинні привычкы їх обывателюв.

Читаво задиранок удало ся найти и записати, айбо изглядованя будеме прōдōвжати. Много ищи поселень лишило ся без свōй унікальнōй назывкы, кōтру їм придумали обывателі сусідньых сел. Исе дає мотивацію робити дале.

Хōче ся сердечно подяковати Петру Бірору за дизайн и рōзрōбку е-формата книжкы, Михайлу Зану за тото, што звів нас из Митром Ивановичом и фактично трутив ид рōбōті, и вшиткым другым, тко пōмӯг нам зобрати назывкы.

На останок лишаву туй свӯй стих "Нарōдні назывкы"

 

ЗАДИРАНКЫ

Люблят люди фіґльовати,

Чилядь другу задирати.

На задиранкы сохташ,

Дōвжанин - вто цидолаш.

Хрōмі в Жукōві жукы,

В Косинї - вто їжакы.

В Иванївцях - дичкуны,

Страбичово - кашкуны.

Вōльоваті по лемаках,

Гукане сут по лишаках.

В Березниках й зворяник,

У Ключарках є квасник.

В Чабинї, здри, дикуны,

Кузьмино - вже кабаны!

Тко з Червіньова - баран,

Иде з Дубрӯвкы ґырган.

Керечанськый мотрыґаш,

А из Білок постолаш.

Новоселицькі - бабцї,

Заводяни, при ріцї.

Пиля них сут хріняші,

А в Пӯдплеші - тайстрōші.

Гады в Угли дись живут,

З Краснōй вацкōші идут.

Буляник фурт булї їсть,

Й ріпляник у смак изїсть.

Рōпляникы из Шандрова,

Тучкы йдут из Березова.

В Мирчі лиш кōгутарі,

Люта - туйкы міхурі.

З Лōпушанкы йшли зōзулі,

Заднє їло бы пасулї.

Доста йщи бы споминати,

Айбо треба стих кӯнчати.

Сяк ся знали задирати,

Як йщи знаєте казати?

Здрой: Михайло ЗАН, Карпаторусинські писателі Пӯдкарпатя

(Публікуєме в оріґіналї – підкарпатьскім варіантї русиньского языка.)