4. 7. 2019: Юбілуюча русиньска актівістка

Дня 30. юна 2019 дожыла ся вызначного жывотного юбілея – 60 років ПгДр. Люба Кралёва, ПгД. із Пряшова.

Люба Кралёва, роджена Фесічова ся народила у Снинї, але єй родічі походять із русиньскых сел – нянько Андрій Фесіч із Осадного, мама Марія, роджена Стебілова із Звалы. Кажды вакації Люба пережывала  у Звалї, де кажде лїто ходила нелем оддыховати, але і помагати старым родічам при роботах на полю.

„До Звалы, до бабкы Нацї (Анастазії – позн. ред.) єм барз любила ходити, на роздїл од моёй сетры Наташы, котра ся радшей тримала коло мамкы“, – споминать Люба. Но а кедь ся Звала „минула“, бо в рамках семох русиньскых сел была затоплена і в тім краю была збудована водна гать, ходила Люба до Осадного, до своёй бабкы по нянькови – до Зузаны Фесічовой. Так спознавала два роздїлны русиньскы діалектны ареалы і бісїдовала обидвома діалектами – і „пуйдяцькым“, і „пійдяцькым“, інтензівно нассавала културу Русинів, їх традції, способ жывота.

„Дома ся бісїдовало все по русиньскы, – говорить Люба, – a кедь ня дали як трирічну в Снинї на уліцї Добряньского до школкы, по словацькы єм не знала. Але, як мі мамка нeскорше повіла, до трёх місяцїв єм так говорила по словацькы, же нихто бы не быв повів, же я не Словачка“. Мала Любка была надміру інтеліґентне дївча. Єй мамка – учітелька в матерьскій школцї то збачіла. Кедь дївча зачало ходити до основной школы, попри російскім і нїмецькім языку, наяла єй мама учітельку французьского языка – Анну Скулінову, котра єй приправлёвала так добрї, же нескорше зробила екзамены на штудії французьского языка, котры ай скончіла. По скончіню основной школы поступила на ґімназію у Снинї, одкы по трёх роках пішла до Баньской Щавніцї, де зматуровала. Ґімназія в Щавніцї была в тых часах приправнов школов на штудії в загранічу (гланї в бывшім про найлїпшых словацькых штудентів. В матурітнім рочнику ґінмазії ся ту інтентівно учіли язык країны, до котрой плановали піти штудовати. В припадї Любы Фесічовой то быв російскый язык і штудії на Києвскій державній універзітї Т. Шевченка у Києві, де в роцї 1978 поступила штудовати шпеціалізацію научный комунізм. Штудії скончіла в роцї 1983 з вызнаменанём. Як найлїпша штудентка дістала в тім самім роцї Цїну міністра школства Словацькой републікы.

По скончіню школы у Києві наступила на тогдышню Філозофічну факулту на Катедру сполоченьскых наук і тым ся єй сповнив давный сон – стати ся учітельков, но мусила сі в роцї 1992 зробити педаґоґічне мінімум. Попри тім не забыла ани на французьскый язык. В роках 1990 - 1993 екстерно штудовала на Катедрї романьскы языків ФФ—УПЙШ  далшу шпеціалізацію – учітельство французьского языка і літературы. Од року 1996 (по роздїлїню УПЙШ) до року 2002 учіла на Катедрї політолоґії Філозофічной факулты нововзникнувшой Пряшівской універзіты у Пряшові, де інкліновала к дісціплінам звязаным із соціолоґіёв. Учіла общу соціолоґію, соціолоґію політікы, компаратівну політолоґію, інштітуціоналный механізм Европской унії. Жебы была достаточно ерудована на тоты дісціпліны, приголосила ся в роцї 1990 (коли зачала штудовати французьскый язык) на далшы екстерны штудії – на Карлову універзіту до Прагы, де в роцї 1993 обгаїла заключну роботу на тему Соціолоґія вольного часу подля французьского соціолоґа Жофре Думазедіера. Ту ся єй придав якраз французьскый язык, бо вшытку научну літературу к написаню роботы штудовала в тім языку. Были то барз тяжкы рокы, бо учіти на універзітї а попри тім штудовати на двох высокых школах не было просте. А меджітым ся Люба Кралёва стала ай мамов сына Бранка, потім ся єй народила дївочка Славка. 

По успішнім скончіню обидвох шпеціалізацій продовжовала штудовати дале. Зробила сі ай третїй ступінь высокошольского штудія в области соціолоґії – а ту знову, може як перша у Словакії, знаючі добрї французьскый язык, вывжыла научну літературу із западной Европы. В роцї 2002 на Катедрї соціолоґії Факулты соціалных штудій Масариковой універзіты у Бырнї здобыла тітул ПгД. обгаїнём докторьской дізертації на тему: Манжельска родина в западоевропскім і выходоловацькім контекстї.

Хто спознав близше особность Любы Кралёвой, міг збачіти, же є то міморядно актівна жена ай в зрїлім віцї. Я соціолоґа єй знепокоёвали многы проблемы і несправедливости, котры принесла нова доба і нова сполоченьска сітуація. Мімо того, же ся запоёвала до многых обчаньскых актівіт в рамках міста Пряшова і околіцї (была посланкынёв ОЗ Злата Баня, закладаючов членков ОЗ Злата Баня про вшыткых), мала потребу зробити штось ай про своїх – про Русинів. Так в роцї 2010 стала ся закладаючов членков політічной партії Наш край, в роках  2010 – 2012 была председкынёв той партії. Запоїнём ся до політікы на цїлословацькій уровни мала амбіцію злїпшыти жывот на выходї Словакії. Шкода, же тота партія скоро заникла, а Люба про незгоды з дакотрыма челныма представителями перестала ся в нїй анґажовати. В тім часї іщі не было звыком відїти жену в політіцї. Домінанцію мало мужске поглавя. Шкода, бо днесь уж мать Словакія ай презідентку – жену.

По неуспіху із партіёв Наш край заложыла в роцї 2013 Обчаньске здружіня Колысочка – Kolíska. Главнов актівітов того ОЗ є орґанізованя Вечернїх школ русиньского літературного языка про дїти  дорослых. Подарило ся єй заложыти понад 30 вечернїх школ і тым вывернула міф, же інтерес о материньскый язык Русинів не є. Каждорочно в роках 2014 – 2019 ся учіло у вечернїх школах Любы Кралёвой од 250 до 350 дїтей і дорослых.

Од 2013-го до 2018-го року ОЗ Колысочка – Kolíska выдало 9 книжок - з того 8 про русиньскы дїти а єдну про дорослых Русинів і Словаків – зборник поезії Серна в нераю Даньєлы Капралёвой. З дїтьскых книжок - то суть наприклад: Русиньскый язык про найменшых - книжка главнї про учітелькы русиньского языка в МШ,  потім  Робочій зошыт ід книжцї Русиньскый язык про найменшых, дїтьску поезію - книжкы Іветы Мелнічаковой - З приповідкы світ, Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой - Школярик, Миколая Ксеняка - Медвідята на прогульцї, дві книжкы Юрка Харитуна - Дякую, мамко! і Нашы співаночкы як дївчат віночкы

Концём рока 2018 вышла барз цїнна книжка - Владїміра Любимова - Там, де Бескіды, Карпаты,а таксамо книжка Анны Сервіцькой - Шпіванкы Сервіцкей Ганкы

ОЗ Колысочка– Kolíska выдало і компактны діскы - авторьску приповідку про русиньскы дїти - Светланы Шковрановой - Ванессчины трампоты і компактный діск русиньскых колысанок - Люляй, же мі люляй, а таксамо Balady z východného Slovenska - русиньскы, шарішскы, земпліньскы, абовскы і ромскы балады.

Люба Кралёва є нелем професіоналков у своїй роботї, але ай добров орґанізаторков і мененжерков. Дакілько років орґанізує Рожденственны концерты – ту споїла дїтей вечернїх школ довєдна з професіоналныма русиньскыма умелцами - ПУЛЬС-ом, Ганков Сервіцьков,  Маріаннов Железнов, Аннов Порачовов і далшыма. Хто быв на дакотрім з тых концертів, наісто мі дасть за правду, же были приготовлены як на высокій орґанізачній, так ай на высокій професіоналній уровни выступаючіх, котрых Люба Кралёва все барз старостливо выберать.

То, же наша юбілантка є міморядно усиловна і дослїдна у своїй роботї доказує факт, же в сучасности є штудентков своёй третёй професіоналной орьєнтації (попри соціолоґії і французьскім языку) – области, котрій ся зачала веновати послїднїх 8 років. Суть то штудії русиньского языка і літературы в комбінції із російскым языком. Має план заложыти у Пряшові першу русиньску матерьску школку.

Мы, Русины,  єй за то можеме быти лем вдячны. Міла Любо, на многая і благая лїта!

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., фото: Ян ШТОВКА.

Script logo