5. 7. 2019: Мілан ҐАЙ: Господи мій добрый, Каждым днём все ближе, Свято Сошествія, Сповідь, Вызнаня вірників, Грїх – то є провина (Стьхы)

Господи мій добрый

Роздумую над тым 
цїлы днї і ночі,
Господи мій добрый,
будь мі на помочі.

Чом то ся між людми
вытрачать Благодать,
Господи мій добрый,
помож мі – і порадь!

Чом правда у світї
на пів розколота?
Господи мій добрый,
то зрада – підлота!

Де крачате люде,
ці до затрачіня?
Господи мій добрый,
просвіть їм сумлїня!

Нежыють із Богом
крадуть, забивають,
Господи мій  добрый,
многы Тя незнають.

Жыють так, без віры
бо їм Тя нетреба,
Господи мій добрый,
захрань їх, - бо треба!

Характеры мають 
підломены многы,
Господи мій добрый,
постав їх на ногы!

Най певно крачають
они по тім світї,
Господи мій добрый,
тадь то Твої дїти.

Каждым днём все ближе

Каждым днём, все ближе
ґу смерти ˮкрачаме„,
но коли тот ˮодход„ прийде?
То нихто незнаме.

Будьте тоды приправлены
на тоту годину!
Коли навщівить вас „тотаˮ
близкых, ці родину.

Най вас она непреквапить
у вашім жывоті,  
недай Боже непристигне 
в грїху нечістотї.

Бо не легкый одход буде
до світа вічного,
кідь тяжкый гріх переможе
із вас ту будь кого.

Свято Сошествія

Днесь, на свято Сошествія
настала красна подїя.
Люде з западу і сходу
ідуть до Красного Броду.

Довгы рокы дотримують
тоты традіції,
днеска їх ту велё буде, 
з цїлой єпархії.

Де монастырь быв старенькый,
нова церьков стоїть,
каждый на тім святім місцї,
сердце з Богом споїть.

Сповідь

Што повіш Господу,
грїшный чоловіче,
кідь тя до вічности
ку собі закліче?

Якый даш рахунок
із свого жывота,
яка ту остала,
по тобі годнота?

Каждый із нас скінчіть
в добрых Божых руках,
но тобі суджено
терпіти у муках.

Требало ті скорше
на тото думати,
жывот у покорї
з Богом прожывати.

То буде одміна
про тебе навікы,
за жывот в розкошах
і поземскы грїхы!

Памятайме, тоты,
што іщі жыєме,
якы раз рахункы, 
Богу принесеме.        

Вызнаня вірників

Вєдно приходиме
до храму Божого,
жебы прославляти
Хріста воскресшого.

За нас вшыткых терпів
і страдав на хрестї,
треба нам го величати,
оддати му чести.

Він за нас на хрестї
свій жывот даровав,
жебы нас – вірників
про царство заховав.

Сам Господь нам послав
Сына єдиного,
жебы нас выкупив 
з грїху великого.

Грїх – то є провина

Грїх – то є провина
протїв Господові,
то подана рука 
ку Діяволові.

Грїх то є кідь з нёго
трапить тя сумлїня,
коли у Господа
гледаш потїшіня.

Грїх то є кідь душі
грозить затрачіня,
кідь єй так охабиш
негледаш рішіня.

Грїх то є, што ани
неспомнянеш собі,
коли із близкыма
нажываш у злобі. 

(З приправлёваной книжкы З нами Бог.)