6. 10. 2016: Вышла книжка о Юркови Цімборови

  • • Часть участників святочного уведжіня до жывота книжкы Юрко Цимбора: (пятый злїва) автор книжкы Мґр. Ян Калиняк а (другый справа) пріматор Свідника Інж. Ян Голодняк із презентованов книжков.

    • Часть участників святочного уведжіня до жывота книжкы Юрко Цимбора: (пятый злїва) автор книжкы Мґр. Ян Калиняк а (другый справа) пріматор Свідника Інж. Ян Голодняк із презентованов книжков.

27. септембра 2016 была в Піддукляньскій книжницї у Свіднику уведена до жывота нова книга в русиньскім языку з назвов Юрко Цімбора, котру выдала Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику з фінанчнов підпоров Уряду влады Словеньской републікы, проґрам Култура народностных меншын 2016, в накладі 100 фалатків.

Юрко Цімбора ся народив у Свіднику в 1919 роцї a вмер в Пряшові в 1989 роцї. Taм є і похованый. Цїлый жывот робив із музиков, вів хоровы колектівы в школах, быв хормайстром у ПУНА (теперь ПУЛС) в Пряшові, зберав і публіковав русиньскы народны співанкы, гармонізовав і публіковав співанкы про хоры, про ПУЛС, учів музичну выхову в школах, выховлёвав і школив діріґентів хорів. Новаторство ёго роботы, котре дотеперь не было никым переконане, є в ёго властній музичній композиторьскій творчости. Быв талентованым текстаром і музикантом, мав добру художню представивость і фантазію. В области русинской музикы є Юрко Цімбора найславнїшый і найпродуктивнїшый музикант на світї. Велё молодых людей у Свіднику ся мі признало, же не знають, хто є Юрко Цімбора, познають співанку Ей, гой, тілі, тілі, але не знали, же мелодію і текст співанкы зложыв Юрко Цімбора і же з тов співанков солістка ПУЛС-у Марія Мачошкова выграла 1. місце в Тунісї на цїлосвітовім конклурзї в співі народных співанок. По смерти Юрка Цімборы од ёго жены музичній фонд перевзяли Серґей і Марта Петриковцї і 20 років го сохрсаняли в своїм домі в Пряшові. Марта Петрикова є роджена Цімборова зо Свідника, Юрко Цімбора є єй стрыко. По пару невыдареных пробах у Пряшові ся заставили Петриковцї у мене на Крайскім памятковім урядї в Пряшові і понукли мі фонд до старостливости і на ёго спрацованя. Я по порадї дома, вдяка сынови Славомірови, котрый быв єднозначно за захрану фонду, єм согласив, же фонд перевеземе з Пряшова до Свідника, до нашого дому. Два рокы єм ся о фонд старав, 5 років єм го у вольнім часї штудував,  одборнї кваліфіковав і евідовав а далшы два рокы єм робив на книзі. Зато дякую своїй родинї за терпезливость зо мнов і за порозуміня при тій роботї. Наконець єм в рамках доброй сполупрацї з директорков Піддукляньского центра културы Маріёв Пайзінковов, за великого снажіня директора Середнёй технічной школы одєвной Павла Олеяра при забезпечованю выставных панелів і роботї штудентів ёго школы на вытварній выздобі выставных панелів, і снажіня Петра Медвідя з Пряшова з ґраматічныма управами русиньскых текстів, єм за асістенції штудентів СТШО і робітників ПЦК приправив выставку о музичнім фондї Юрка Цімборы в Піддукляньскім центрї културы у Свіднику. На выставцї ґро притомных учасників творили мої сполукласникы  з СВШ у Свіднику, Петриковцї з Пряшова, пріматор Ян Голодняк, тогдышнїй председа РОС Мілан Мнягончак, председа ОО РО у Свіднику  Мілош Стрончек, директоры сполупрацуючіх інштітуцій, была і русинска редакція телевізії. Вдяка жычливости і сполупраці з директором Піддукляньской книжницї Камілом Бенком єм конечнї міг передати цїлый музичный фонд ай выставку.

Книна о Юркови Цімборови є інформатівный документ о ёго музичнім фондї, обсягує хронолоґію жывота і роботы Цімборы, інформації о охранї ёго фонду, короткый попис ёго робот, список публікованых статей і публікованых співанок.  Самостатну капітолу даю історії хорового співу свідницькой долины од найстаршых часів аж до днешнїх трёх мішаных церьковных хорів, котры маме у Свіднику, а споминам і традічну културну подію Віфлеємскый вечур, котра была частёв проґраму заложіня Русиньской оброды у Свіднику в 1992 роцї, а тым закінчую тоту капітолу. Далей у книжцї суть публікованы фотоґрафії і діпломы зо жывота Ю. Цімборы. Якый є одказ Юрка Цімборы про Свідничанів? Мали бы присвятити єдну уліцю в містї Юркови Цімборови, як памятку на славного родака. Свідничане бы ся мяли снажыти робити у Свіднику  холем раз за 3 рокы преглядку русинскых хоровых колектівів, гармонізацій русиньскых народных співанок і власной музичной творбы про хоры в рамках Словеньска і штатів середнёй Европы, де жыють Русины, під назвом Цімборіада. Цімбору познають всягды, де жыють Русины, бо про вшыткых творив співанкы. Контакты з Русинами в тых штатох наше місто має выбудованы добрї, суть вытворены вшыткы предположіня про орґагізованя той міджінародной русниньской културной події у Свіднику. З помочов музичного фонду Юрка Цімборы у Свіднику бы могла быти заложена книжниця русиньской музикы і літературы з цїлословеньсков а, може, ай сареднёевропсков выпожычнов службов. Цімбора в роботї не познав выговорку, же ся то не дасть зробити, у нёго ся вшытко дало, позберав вшыткы свої схпособности і вытворив музичны композіції і співанкы, котры го наконець прославили по цїлім свїтї. Одказ Цімборы про Свідничанів – вшытко ся дасть, лем треба вытырвало глядати можности, як ся то дасть.  Дякую сынови Славомірови, котрый приправив співачкы і гармонікара Маковицї на тот славностный акт і сынови Ґабріелови, же приправив внучку Каролінку зо співанков, дякую Марії Либиковій за рецітацію Цімборового вірша. На їх културнім проґрамі  єм міг притомным учасникам часточнї высвітлёвати умелецьку роботу Юрка Цімборы. Притомны собі тот способ презентації барс похвалёвали і ляпкали, што ня тїшыть. Высоко собі важу, же на тот славностный акт пришла і дївка Юрка Цімборы, Таня, аж з Німецька, ай Петриковцї з Пряшова, єм рад , же сьме ся могла сфотоґрафовати родина Цімборовых, з моёв родинов Калиняковых, ай із пріматором Яном Голодняком, котрый увів книгу до жывота. Єм барс вдячный панові пріматорови, же выслухав мою просьбу і быв тым, хто краснї увів книжку до жывота, оцїнив Цімборову цїложывотну роботу, ай мою родину за принос в музичнім жывотї нашого міста. Тїшыть ня, кідь роботу людей в нашім містї дахто вниьмать і знає на верейности ай оцїнити. To повзбуджує і додавать чоловіку жывотный елан. Дякую Мілошови Стрончекови, председові OO РO у Свіднику за поміч при выпрацованю проєкту і за орґанізачну приправу славностного акту уведжіня книгы до жывота, як і свідницькым друкарням, конкретно Славкови Ганїкови і Робертови Удічови за одборны порады. Дякую русиньскым розгласовым редакціям і редакторам Томашови Бабякови і Боґданові Ґамбалёви за їх участь на славностнім актї і Службіту с. р. о. Свідник за пропаґацію акту в русиньскім языку на містьскім телевізнім каналї. Видиме, же споминам велё мен, а то є доказ, же я сам як автор той публікації, бы єм із фондом Юрка Цімборы того велё не доказав. Мусило до робочого процесу вступити множство вызнамных людей, велё одборностей, взаёмнї мусили сполупрацовати, аж так сьме ся достали ку акту уведжіня книжкы до жывота і до опублікованя інформацій о тій културно-сполоченьскій події. То є наша свідницка колектівна робота.

Свідник чім дале, тым выразнїше ся в русиньскій културї указує, як природный центер Русинів у рамках середнёй Европы. To є позітівный факт про рост културно-сполоченьского вызнаму нашого міста. Добре мено ся не дасть купити, треба собі го терпезливо, довгодобо выпестовати. На тім добрім менї нашого міста, в рамках Русннів середнёй Еврпы, треба будовати і продовжовати в зачатій роботї. Якость каждой роботы завісить од якости людей, котры тоту роботу орґанізують і роблять. Я і притомны члены на славностнім актї уведжіня книгы до жывота, сьме были з якостёв выконаной роботы спокійны. Зато за тоту публікацію патрить моє подякованя вшыткым Свідничанам, котры ся зо мнов подїляли на робочім процесї і сполупрацовали.  

Mґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник

 

Script logo