6. 10. 2025: Еврокомісарька видить проґрес у вопросї меншын на Українї. Русинів ани не стрїтила

Діпломатка із Словенії – Марта Кос, котра є еврокомісарьков про розшырёваня Еврoпской унії, 29-го септембра 2025-го року інформовала на соціалній сітї X, же почала свою триднёву навщіву Україны в Ужгородї стрїчов із народностныма меншынами.

„Европска інтеґрація принесла охрану меншын в цїлій нашій Унії. Посередництвом приступлїня хочеме на тім будовати, і принести міцну охрану меншын і на Українї“, написала Марта Кос на сітї X.

В тот самый день быв на офіціалнім сайтї Европской комісії публікованый прояв еврокомісарькы, із котрым ся приговорила на розшыренім засїданю Рады обчаньскых орґанізацій народностных меншын Україны.

Як потвердив про нашу редакцію представитель русньской народностной меншыны Юрій Шиповіч, русиньскы орґанізації на тоту стрїчу запрошены не были.

Русины суть притім офіціално вызнаны в Закарпатьскій области Україны, хоць на цїлодержавній уровни тот статус не мають. Шиповіч єдночасно підтвердив, же два тыжднї тому были Русины на стрїчі із представителям Рады Европы, кедьже якраз теперь проходить в окремых сіґнатарьскых державах моніторінґ імплементації Рамкового договору Рады Европы о охранї народностных меншын.

Меншыны суть про Унію важна тема

Еврокомісарька у своїм приговорї повіла, же їй першы крокы вели до школы словацькой меншыны, пак ішла до мадярьской шклолы.

„Я ту передовшыткым зато, жебы єм слухала. Бо знам, же многы з вас мають страх о охрану своїх прав як народностны меншы,“ пише ся в прояві еврокомісарькы публікованім на офіціалнім сайтї Европской комісії.

„Права меншын бере Европска унія барз серьёзно. Суть закотвены в статї 2 Европского договору. Суть частёв DNA Европской унії. У векшынї членьскых держав суть меншыны узнаны і хранены, і многы комуніты мають родинны або културны звязы через граніцї.“

Марта Кос далше конштатовала, же в рамках семох рекомендацій Унії быв у децембрї 2023-го року приятый на Українї новый меншыновый закон, котрый быв подля нёй позітівным кроком допереду. Но, як сама далше повіла, зістали одкрыты вопросы.

„Минувшый рік 27 членьскых держав ЕУ добісїдовало ся на рамках переговорів із Українов. Условієм было, жебы Україна прияла і реалізовала Акчный план про народностны меншыны. Тот Акчный план, приятый в місяцї май, є міцным фундаментом про проґрес. Але успіх буде залежати од ефектівной реалізації.“

Еврокомісарька далше обернула увагу на то, реалізація Акчного плану значіть реалны конзултації меджі народностныма меншынами і україньсков владов. „Тоты обовязкы суть частков такзванового основного паклика. А тот паклик може заперти ся лем втогды, кедь будуть тоты обовязкы сповнены, і в практіцї провірены,“ продовжовала Кос.

„На державній уровни буде мусити Державна служба Україны із етнополітікы і слободы совісти грати актівну роль – коордіновати міністерства і одповідны орґаны, як і просаджовати інтересы меншын. На реґіоналній і містній уровни, як ту в Закарпатьскій области, мусить публічна справа стояти як партнер меншын, котрый має довіру.“

„Каждый чоловік ту представлює язык, традіцію і історію. Тота розмаїтость є частёв богатства Україны. Ваша европска будучность не є огрожінём про тото богатство, то єдна із найміцнїшых ґаранцій, же мадярьска і вышыткы далшы комуніты на Українї будуть мати єднаку охрану, права і принагоды,“ пише ся в прояві еврокомісарькы з тым, же то є тото, што може принести членство в Европскій унії.

На бріфінґу відїла „сповнену домашню задачу“

Хоць у приговорї Марта Кос вказовала на то, же і кедь оцїнює крокы Україны што до проблематікы народностных меншын, на другім боці чекать Україну ефектівна реалізація і обовязкы сповнены в практіцї, на бріфінґу, котрый пак мала, уж бісїдовала о „сповненій домашнїй задачі“. Обернув на то увагу, окрем іншого, портал ЦЕНЗОР.НЕТ.

„Хотїла єм на Закарпатю побісїдовати із представителями народностных меншын. Навщівила єм дві школы – з навчанём у мадярьскім і словацькім языку. Треба повісти, же барз серьёзно приступате ку освітї народностных меншын. Треба повісти, же Україна сповнила свою домашню задачу, і барз надїям ся, же штохвіля будеме годны отворити переговоры о першім кластерї, і здобыти на то зелену од Европской рады,“ цітує еврокомісарьку портал.

„Українї треба запровадити односный акчный план, якый дотулять ся народностных меншын, но мы приготовлены із нашого боку помочі Українї в тім. То барз важна часть на пути ку вступу до Европской унії. І треба повісти, же переговоры о вступі до Европской унії суть найлїпшов принагодов на вырїшіня вшыткых вопросів народностных меншын,“ повіла далше на бріфінґу подля порталу Марта Кос.

Іґнорація Русинів

Хоць еврокомісарька бісїдує о „сповненій домашнїй задачі“, мадярьска влада Віктора Орбана довгодобо крітікує Кієв, же Україна пожадавкы односно прав народностных меншын не сповнює. В Будапештї о тім бісїдують через оптіку прав мадярьской меншыны на Підкарпатю.

Но так само треба повісти, же еврокомісарька ани раз не спомянула невырїшены права Русинів, із котрыма ся ани не стрїтила. Інформації бы притім мала мати.

Світовый конґрес Русинів, конкретно ёго председа Штефан Лявинець, од моменту, коли Україна стала кандідатьсков країнов на вступ до Европской унії, звернув ся до веце інштітуцій у вопросї прав русиньской меншыны на Українї.

В апрілю 2023-го року Штефан Лявинець мав онлайн діскусію із представилятеми Венеційской комісії в тім дїлї. Комісія пізнїше і крітіковала україньскый меншыновый закон. Тота стрїча притім была резултатом писма, котре Лявинець загнав предсидательці Европской комсії Урсулі фон дер Леєн. Фон дер Леєн реаґовала на писмо Лявинця, рекомендовала стрїчу із Венеційсков комісіёв.

Председа конґресу так само обернув ся до Орґанізації про безпечность і сполупрацу в Европі (ОБСЕ).

В юни 2023-го року пришла одповідь од высокого комісаря ОБСЕ про народностны меншыны Каірата Абдрахманова. В одповіді комісаря ся писало, же ёго уряд співпрацує з україньскыма орґанами што до посилніня леґіслатівных і інштітуціоналных рамків в области прав народностных меншын, і підкреслив, же вопрос народностных прав є єдным із ключовых.

Писмо од Лявинця ішло і до втогдышнёго шефа Европской рады Шарлса Мішела. Так само в юни 2023-го року пришла одповідь із Директоріату про выходну Европу і централну Азію, од головы Україньской дівізії Петры Ґомбаловой. Тов одповідёв повірив єй Мішел.

„Береме до відома вашы знепокоїня,“ писало ся в одповідї з тым, же Брусел буде далше позорно слїдовати діалоґ з представителями народностных меншын на Українї і вшытко, што є повязане з односнов леґіслатівов. Но еврокомісарька Марта Кос нич в одношіню ку Русинам на стрїчі в Ужгородї не спомянула.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР. Фото: Marta Kos/X.