6. 12. 2025: Засїдала Палата народностных меншын. Рїшыв ся закон і музеї

3-го децембра 2025-го року у владнім готелї „Bôrik‟ в Братїславі одбыло ся засїданя Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Было то перше окреме засїданя меншыновой палаты, што уможнює Штатут Рады влады СР про народностны меншыны.

Подля плану дїятельства мала Рада засїдати в новембрї, но тото засїданя было із технічных причін зрушене. Председа Палаты народностных меншын, єдночасно член за русиньску народностну меншыну Мілан Ян Піліп (на фотцї першый справа) зато по догодї із представителями народностных меншын скликав окреме засїданя Палаты, жебы наперед обговорити пункты, котры пак будуть проїднаны на засїданю Рады, яке є переложене на януар 2026-го року.

На засїданю, меджі іншым, обговорила ся тема Фонду на підпору културы народностных меншын, проблематіка народностных музеїв ці приправа меншынового закона.

Влада схвалила документ о поставлїню меншын

Засїданя Палаты народностных меншын вів їй председа Мілан Ян Піліп. Участный быв і уповномоченый влады СР про народностны меншыны і єдночасно підпредседа Рады влады СР про народностны меншыны Акош Горонь (на фотцї другый справа). Тот такой на початку інформовав, же вернув із засїданя влады, на котрім кабінет премєра Роберта Фіца схвалив Справу о поставлїню і правах народностных меншын за рокы 2023 аж 2024. Піліп пак поінформовав о ініціатівах і стрїчах, котры мав од свого зволїня до функції в юни того року. Меджі іншым стрїтив ся із радником презідента Словацькой републікы по вопросах народностных меншын Крістіаном Форро.

Меншыны суть неспокійны із ряджінём народностных музеїв

На засїданю Палаты мали представителї народностных меншын ку діспозіцію Інформацію Міністерства културы СР ку народностным музеям Словацького народного музея (СНМ). Хоць Словацькый народный музей має під собов вісем народностных музеїв, міністерство передложыло документ, котрый мав ледво три сторінкы, і выкликав велику крітіку з боку меншын. В матеріалї нияк не было спомянуте, же ґенерална директорка СНМ Андреа Предайнёва по своїм наступлїню до функції одкликала дакілько директорів народностных музеїв, включно директоры русиньского музея. Притім тоты крокы выкликали у представителїв меншын вопросы. Неспокійность із веджінём свого музея высловили представителї хорватьской, україньской і русиньской меншыны. Українцї і Русины притім крітіковали і некомпетентность Яна Пивоварника, котрый є директором україньского а повіреным директором русиньского музея.

Документ так само пише о тім, же при СНМ дїє Рада про народностны музеї, котрый є „сталым колектівным експертным порадным орґаном ґенералной директоркы Словацького народно музея“. Так само были в матеріалї спомянуты стрїчі того орґану. Но міністерство замовчало важны факты, на котры пбернув увагу Петро Медвідь, член Рады влады СР про народностны меншыны за Русинів. Меншынова палата на послїднїм засїданю Рады прияла узнесїня, в котрім жадала ґенералну директорку СНМ о скликаня засїданя Рады про народностны музея СНМ – порадного орґану ґенералного директора СНМ, котрый не засїдав од септембра 2023-го року. Із веджіня СНМ пришла одповідь на пожадавку в половинї септембра, же засїданя буде скликане до кінця септембра. В тім орґанї были директоры народностных музеїв і представителї за окремы меншыны, котры музей мають. Ґенерална директорка наконець народностну раду при СНМ зрушыла, причім о тім не дала знати членам, і покликала собі нову раду, де уж суть лем директоры музеїв і уповномоченый влады про меншыны як представитель меншын. Рада меджі тым двараз засїдала.

Меншыны із таков радов не суть згодны і на засїданю в середу звернули увагу, же якраз членство представителїв меншын в попереднїм орґанї давало меншынам можность рїшыти проблемы музеїв із погляду меншын. Бісіда была і о консолідації, вдяка котрій дістануть музеї менше грошей, а СНМ хоче і знижыти чісла робітників у народностных музеях, причім в дакотрых то може огрозити ход інштітуції. Петро Медвідь звернув увагу і на то, же хоць часть будовы СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові є в гаварійнім стані, русиньскый музей нияк не є спомянутый в інвестічных проєктах на слідуючій рік. Палата народностных меншын не може сама принимати узнесіня, но представителі меншын ся добісідовали, же на януаровім засіданю Рады влады СР про народностны меншыны будуть хотіти знати одповіді на персоналны вопросы в народностных музеях, на консолідачны крокы і їх вплив на фунґованя інштітуцій, але і на то, ці СНМ дотримать, же не буде злучовати народностны музеї. Одповіді хотять і на выникнутя нового порадного орґану, причім зрушіня попереднього нихто доднесь офіціално нияк не потвердив.

О роботі інформовав і меншыновый фонд

Представителі меншын на засіданю Палаты мали ку діспозіції і матеріал о роботі Фонду на підпору културы народностных меншын, котрый приготовив директор Ян Штовка. Діскусію выкликали два факты. В матеріалі ся пише, же в рамках зефектівніня процесів меншыновый фонд запровадив ротачну сістему придільованя жадостей меджі референтів. Представителі меншын ся згодли, же така сістема може запричінити іщі векшый хаос. Суть того погляду, же є лем добре і хосенне про меншыны, кедь ся о них старать єден референт довшый час, котрый спознать їх проблемы і шпеціфікы. Навеце ся меншыны боять того, же жадость о підпоріня проєкту будуть давати при єднім, а розрахованя ґранту при другім референтови, што може запричінити далшы проблемы.

Так само Петро Медвідь звернув увагу на факт, же Справна рада дістала в октобрі на схваліня матеріал од директора Штовкы, в котрым є запропоноване, жебы меншыновый фонд на свою властну режію міг хосновати і грошы, котры ся вернуть із незреалізованых проєктів або із неправилно схоснованых грошей в проєктах. Дотеперь было так, же грошы, котры ся вернули такым способом до меншынового фонду, ішли прямо до бюджету той народностной меншыны, за котру быв проєкт поданый. В практіці то значіло, же поклля ся вернуло наприклад 20 000 евр із русиньскых проєктів, русиньска фахова рада мала в далшім році о 20 000 евр векшый бюджет, котрый могла перерозділити. Пропозіція директора, котру передложыв Справній раді, сягать на грошы меншын, котры уж теперь не старчать в повязаню із інфлаційов і підниманьом цін. Із меншынами притім нихто не діскутовав о так важній зміні.

Представителі меншын і в тых двох вопросах будуть хотіти на далше засіданя Рады одповіді од директора Фонду на підпору културы народностных меншын. Представитель ґуральской меншыны, котру словацька влада офіціално узнала у фебруарї того року, звернув увагу на факт, же дотеперь не была зроблена ани новелізація Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын, што значіть, же Ґуралї ани у 2026-ім роцї не будуть годны черьпати грошы, кедьже в схемі меншынового фонду не суть записаны. На засїданю ся представителї меншын вернули і ку выберовому процесу на функцію директора, котрый проходив у місяці юл, і котрый выграв Ян Штовка. Меншыны і далше поважують цїлый процес за нетранспарентный, і кедь закон порушеный не быв. Неспокійность меншын є так само із тым, же у выберовій комісії мали лем єдного члена.

Слабый чеськый закон або нич

Палата народностных меншын на своїм засїданю познакомила ся так само із Інформаціёв о приправі Закона о народностных меншынах, котру передкладав Адам Пал із Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны. В матеріалї суть описаны процесы, котры проходили од 29-го апріля того року, коли першый раз засїдала робоча ґрупа ку тому закону. Хоць премєр Робер Фіцо приобіцяв приятя такого закона почас сучасного функчного періоду, шансы на силный меншыновый закон суть слабы.

„По другім засїданю робочой ґрупы ся явить, же пропозіція закона може быти в близкій добі жывотаспособна лем втогды, кедь ся значно зріже із амбіціозности ёго установлїнь в порївнаню із леґіслатівным заміром, котрый быв у 2020-ім роцї схваленый Выбором про народностны меншыны і етічны ґрупы,“ пише ся в матеріалї.

Як далше інформовав Адам Пал, із погляду меншынового закона бы така верзія значіла лем дефінованя статусовых вопросів.

„Із погляду партіціпації народностных меншын, котрой управа бы была найважнїшов задачов закона, як приятельна новота явить ся лем узаконїня обовязково креованых комісій про народностны меншыны як порадных орґанів в засупительствах сел і міст, як і країв,“ пише ся далше в документї.

„Резултатом є, же концепт Закона о народностных меншынах, котрый годен здобыти підпору в окремых резортах, є припис, котрый бы значно припоминав чеськый Закон о правах членів народностных меншын… наперек тому, же народностный склад Чеськой републікы із погляду традічных народностных меншын фундаментално одрізнять ся од народностного складу Словацькой републікы.“

Представителї меншын так стоять перед ділемов. Члены Рады за Русинів Мартін Караш і Петро Медвідь, підпорены і дакотрыма представителями іншых меншын, просаджують, жебы покля ся має прияти закон, пак лем із міцнов партіціпаціёв меншын. Слабый „чеськый“ закон бы міг значіти, же тым цїле дїло скінчіть, і жадне посилнїня прав меншын в будучности не буде. Но быв высловленый і погляд, же треба взяти тото, што теперь може перейти владов і парламентом, і надїяти ся, же в будучности ся тот закон зновелізує і посилнить. Тема так само буде обговорена на януаровім засїданю Рады влады, причім бы меншыны хотїли тоту проблему обговорити прямо із председом Рады, котрым є премєр Фіцо.

Рада ся в роцї 2026 стрїтить трираз

На засїданю обговорили ся і наголошіня ку дотримованю Закона о хоснованю языків народностных меншын. У 2024-ім роцї Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны прияв 10 наголошінь, котры дотуляли ся порушованя закона в повязаню із русиньскым языком, в роцї 2025 то было 5 припадів. Рада влады СР про народностны меншыны у 2026-ім роцї стрїтить ся трираз. Подля плану, котрый меншыны дістали на засїданю Палаты, в януарї одбуде ся засїіданя переложене із новембра того року, і пак в місяцях май і новембер одбудуть ся рядны засїданя. Представителї меншын згодли ся, же перед каждым засїданём Рады буде хосенным, кедь одбуде ся окреме засїданя Палаты, де ся пункты проґраму обговорять і приготовлять на Раду.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.