6. 4. 2016: Аналіза черьпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (2)

 

  1. Oдборный погяд на проєкт

  

Є добрї, же штат давать фінанчну поміч народностным меншынам на културны проєкты. Без той підпоры бы ся тяжко фунґовало, главнї Русинам і Ромам, бо не мають свою матерьску країну. Русины суть в найгіршій народностно-політічній сітуації, бо мусять іщі вести політічный бой за властну ідентічность, жебы Русинів не называли Українцями, ани Русинами-Українцями. Такый політічно-народностный проблем з властным єствованём не мать жадна інша народностна меншына, лем Русины. Окрем політічного боя за властну народностну ідентічность, маме слїдовати і розвой русиньского школства і русиньской наукы про нашу публічну презентацію, жебы сьме на одборній уровни указали сполочности, штатным  і самосправным орґанам, хто сьме і як хочеме жыти. Попри тым не мали бы сьме забывати і на хосенне господарїня з пінязьми штату на русиньскы проєкты.

Дотеперь сьме не робили аналізу господарїня зо штатныма фінанціями на проєкты. Аж кідь выникла платформа Округлый стіл Русинів Словеньска, обявила ся шанца на рїшіїня общіх проблемів у русиньскій політіучно-народностній і фінанчній політіцї. Оцїнїнём проєктів русиньскых обчаньскых здружінь реалізуєме в праксї фінанчну і ідейну проєктову самокотролу повнїня одборных цїлїв во вшыткых обчаньскых здружінях на Словеньску і часточно у Світовій радї Русинів. Посланём оцїнїня  проєктів є  гляданя і пропонованя способів на розумне роздїлёваня штатных фінанцій, гляданя міры общой справедливости в одборнім посуджіню сполоченьско-выховного вызнаму каждого проєкту про народне возроджіня Русинів.

Схваленых проєктів є много. Будеме выберати про аналізу лем найперспектівнїшы проєкты про будучность. Выбір вартостных проєктів буде веце общій і справодливішый, кідь на каждый выбераный і оцїнёваный проєкт буде веце одборных поглядів. Поужыєме: 1. історічный погляд, 2. выховно-научный погляд, 3. правный погляд і політічный погляд.

 

  1. Ідентіфікація одборных поглядів

 

2.1. В історічнім поглядї будеме выходити з даной третёй волны русиньского народного возроджіня (дале РНВ). Третя волна РНВ нелем продуктівна, але і контрапродуктівна. Наробило ся велё хыб і шкод. А акурат на властных хыбах ся нам „подарило‟ ідейно дістати до такой слїпой улічкы, котра веде народне возроджіня Русинів до тихого занику. Зато нам треба проаналізовати властны хыбы, поучіти ся з властных хыб і направити нашы хыбы так, жебы сьме зась наступили на правилну дорогу і поужывали правилну філозофію, жебы возродна ідея могла дале жыти і реалізовати ся в практіцї, аж до успішного сповнїня цїля. Вшытко завісить од якостной одборной приправлености  ведучіх функціонарїв. Історію третёй волны РНВ подїлиме на три ступнї. 1. ступінь – Зачаток русиньского руху на Словеньску і ёго вплив на світовый русиньскый рух. 2. ступінь – Такзвана „обчаньска война русиньскых актівістів і обчаньскых здружінь на Словеньску  і у світї‟ і єй неґатівный вплив на ідею народного ослободжіня Русинів од політічной українізації, на русиньске школство, на русиньске кодіфіковане писменство, на русиньску світову жырналістіку, на русиньске музейництво і на орґанізацію русиньского возродного руху. 3. ступінь – Заложіня платформы ОСРС, зачаток гляданя коордінованой роботы в русиньскых обчаньскых здружінях на Словеньску, вытворїня народного проґраму Русинів про політічны партії, вытворїня Протесту Русинів проти фінанцованю українізачных актівностей штатом, вытворїня сістемы оцїнёваня проєктів про наступ ідейно-выховной сполоченьской хосенности роботы з проєктами на Словеньску. Рисує ся реална шанца на зъєдночованя ґраматікы русиньского писменства нелем на Словеньску, але і у світї, путёв історічной світовой редакції Русин і Народны новинкы,русиниьскых редакторів у розгласї, телевізії, редакторів інтернетовых высылань і дорогов выдавательства русиньской літературы під одборным веджінём Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Формує ся обнова ідеї народного ослободжіня Русинів од політічной українізації на Словеньску з помочов реалізації жадань Протесту в політічній практіцї посланцїв за Русинів і орґанізачно-філозофічній роботї ОСРС. Указує ся зъєдночіня вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь світа і єднотный ідейный поступ за значной ромочі з боку ОСРС, способом досягнутя направы штатуту Світового конґресу Русинів, обновы русиньской історічной пресы Русин і Народны новинкы, обновлїнём ідеї ослободжіня Русинів од політічной українізації, або заложінём новой світовой платформы про членство вшыткых русиньскых обчаньскых здружінь на світї. 

 

2.1.1. Зачаток русиньского народного руху покладеный в: „Україньскім національнім театрі‟ (УНТ) і в новинках „Културного союзу українських трудящих‟ (КСУТ) – „Нове життя‟. Дирекція УНТ в Пряшові на челї з директором Ярославом Сисаком пришла на то, же грати театралны гры по україньскы на русиньскых селах не має выховный змысел, бо люде не розуміли україньскому тексту. Гры управив  до русиньского языка узнаваный дудраматурґ ТАД Василь Турок. „Піддуклянський український народный ансамбель‟ тыж быв переменованый на „Pоddukelský umelecký ľudový súbor (PUĽS)‟ a зa ґро своёй умелецько-пропаґачной роботы взяв русиньску културу. Довжником Русинів зістав лем „Словацький народний музей – Музей української культури у Свиднику‟ з русиньскым збірковым фондом. Такой по падї комуністічного веджіня у децембрї 1989 року взникла Русиньска оброда (РО) як часть тогдышнёго револучного руху Обчаньске форум на челї в Петром Фецуром і ініціатором Михалом Бицком у Міджілабірцях. Потім РО мала іщі далілько назв, аж на установчій конференції 25. мая 1990 повным меном ся назвала Културно-народностна орґанізація Русинів – Русиньска оброда на Словеньску. 22. мая 1990 было выдане, главно з ініціатівы М. Бицка і шефередактора тогдышнїх україньскых новинок „Нове життя‟ Александра Зозуляка, нулте чісло нового русиньского часопису Русин, а выдало го „Товариство Енди Варгола в Меджілабірцях‟. По короткім перебываню А. Зозуляка у функції шефредактора „Нове життя‟ ёго прилога в русиньскім языку Голос Русинів стала в повній  мірї русиньскоязычна. Влїтї того року ґрупа русиньско орьєнтованых журналістів на челї з А. Зозуляком одышла з „Нового життя‟ (перше чісло вышло 21. авґуста 1991) і за помочі председы РОС В. Турка і директора ТАД Я. Сисака перешла до будовы ТАД, де взникла нова редакція русиньской періодічной і неперіодічной пресы. Русин і Народны новинкы одтогды в Пряшові выходять доднесь. Русиньскый возродный рух на Словеньску ся зачав ґруповати коло редаклції Русин і Народны новинкы. Редакція мала свій властный розрахунок і діставала штатну дотацію на выдаваня пресы, але і на платы редакторів і фунґованя редакції, як і такый самостатный розрахунок  мала РОС про професіоналных працовників, але і на културно-народностны актівнoсти Русиньской оброды на Словеньску. Окрем шефредактора редакції i таёмника РОС А. Зозуляка, в редакції рядно робили і діставали плат редакторкы Анна Плїшкова, Марія Мальцовска, Анна Кузмякова, як і двоє помічных працовників. В центрї РОС у Пряшові, окрем председы В. Турка, іщі четверо помічных працовників діставали реґуларный плат. При нововзникнувшім Інштітутї русиньского языка і културы при РОС коротко робили і были рядно плачены директор Юрій Панько, пізнїше директор Василь Ябур і секретарка Наташа Каінцова. Кідь редакція і урядници РОС у Пряшові в роцї 1995 не дістали штатну дотацію, вшытка РОС ся розвалила і вшыткы редакторы і остатны працовници мусили піти на уряд роботы і брали підпору, покы поступно тоты люде здобыли роботу інде. Послїднї зістали по купі і робили в редакції ёго працовници, хоць з підпоров. Перед роспадом цїлкова атмосфера в трёх частях робочіх місць „під стріхов‟ Русиньской оброды на Словеньску была добра, оптімістічна, єднотна. Їх головнов ідеов было народне ослободжіня Русинів од політічной українізації, узнаня самостатной русиньской народности, кодіфікація русиньского літературного языка і заложіня русиньского школства. Русиньскый рух выкликав великый протест з боку політічных українізаторів. Найвеце атак у Пряшові было намірено на председу РОС В. Турка, таёмника РОС і шефредактора А. Зозуляка і директора театру Я. Сисака, на Івана Бандуріча у Бардеёві, на представителїв ОО РО у Свіднику Яна Калиняка і Івана Русинка, Осифа Родака, Михала Костя і іншых. Актівістам русиньского руху вышмарёвали на очі, же зраджують свій україньскый народ, же Русинів не є, лем собі їх русиньскы актівісты выдумали ітд. З ініціатівы В. Турка, як і далшых домашнїх і загранічных актівістів быв заложеный Світовый конґрес Русинів на челї з председом Світовой рады Русинів (СКР)  В. Турком і ёго таёмником А. Зозуляком. Фактічным пресовым орґаном  СКР быв журнал Русин. Окрем обгаёбы правилности ідей русинства проти політічной українізації  Русинів, велика увага была давана приправі на кодіфікацію русиньского літературного языка на Словеньску, конкретно в головнім містї Братїславі, што ся і подарило 27. януара 1995. Закладали ся русиньскы орґанізації на Словеньску, выдавали ся русиньскы школьскы учебникы про русиньскы класы. З учебниками ся занимали главно А. Зозуляк і А. Плїшкова. На сторінках Народных новьнок і Русина ся вела безперерывна діскусія на обрану народного руху проти українізачній політіцї штату.

 

2.1.2  Другым степнём русиньского народного возроджіня можеме назвати – такзвану „обчаньску войну русиньскых актівістів і обчаньскых здружінь на Словеньску і во світї. Плодный розвиток русиньского руху ся зачав псути про проявы неспокійности і взаємны споры міджі русиньскыма актівістами. Не была забезпечена достаточна самоконтрола роботы в РОС. Припомінкы в ідейній і орґанізачній роботї ся достаточно не рїшали і наростав тиск крітікы, звекшовала ся кількость неспокійных актівістів, якых погляды были різны і никим не коордінованы. Крітіка ся зосаередила  найсамперше на председу РОС В. Турка, котрому дакотры вытыкали алкоголізм. Реално ёго сполоченьска воджатайска авторіта в русиньскім світї, одборне знаня русиньской проблематікы, одвага публічно выступати в розгласї і телевізії за народне ослободжіня Русинів од політічной українізації, ёго старостливости о розвиток русиньской школьской проблематікы далеко перевышовала ёго алкоголізм.

Про недостаток штатных фінанцій цїлком ся знижыло чісло плаченых робітників будьяков формов у редакції Русин і Народны новинкы, як і в РОС. Русиньскы актівісты ся зачали ґруповати на окремы ґрупы із самостатныма поглядами і крітіков сучасного ставу. Внаслїдку никым некоордінованых і нерїшеных взаємных спорів і гнївів міджі русиньскыма актівістами дішло до найглавнїшой стратеґічной хыбы русиньского руху – до одкликаня В. Турка з причіны ёго алкоголізму. Одходом В. Турка з даной функції звалив ся опорный філозофічный мур русиньского народного возроджіня  на Словеньску і в цїлосвітовім русиньскім русї. Ідею народного ослободжіня Русинів од політічной українізації і старостливость о русиньске школство в праксї реалізовали уж лем робітници редакції Русина і Народных новинок. По одкликасню В. Турка з функції председы РОС настав ідейный роскол в представах о посланю русиньского руху нелем на Словеньску, але і у Світовім конґресї Русинів. Аж доднесь ся не нашов нихто, жебы доказав філозофічно ожывити ідею народного ослободжіня Русинів од політічной українізації і ідейно зєдинити русиньскый рух на Словеньску і во світї. Вести русиньскый рух в часах сильной політічной українізації Русинів была тяжка робота нелем про особну одвагу воджатая народа, але і на одборну способность в обласати познаня філозофії возродной русиньской ідеолоґії. В. Турок знав свою одборну способность в народній русиньскій філозофії хосенно выужыти, то му забезпоечіло велику сполоченьску авторіту і узнаня публікы ай по ёго смерти.

Председове РОС ся потім міняли ай по пів роцї. На коордіновану сістематічну ідейну робготу в русиньскім русї уж не было кому думати. З каждым новым председом РОС ся веце страчала ідея народного ослободжіня Русинів од політічной українізації, страчав ся інтерес о розвиток русиньского писемництщва і школства, мале ріс смак до реалізації проєктів. Ідейне воджатайске посланя функції председы РОС ся минило на  здобытя зарібку і моци. Філозофічна якость русиньского руху – ослободжіня Русинів од політічной укранізації ся перемінила на фінанчну якостя – заробок з функції председы РОС і реалізації проєктів. З тым тїсло была звязана і корупція в русиньскім русї. Із звышованём штатной дотації про народностны меншыны ріс інтерес актівістів о кулрны проєкты і о пінязї з проєктів, а адекватно ку тому зменшовав ся інтерес о головну ідеолоґію русиньского возродного руху – народне ослободжіня Русинів од політічной українізації і розвиток русиньского школства.

Вершынов філозофії одклону русиньского руху од головной ідеї русиньского руху было засїданя Коордіначного выбору РОС в Руськім домі у Пряшові даколи влїтї десь у 2002 роцї. В діскузії новоприбывшый член КВ РОС ся высловив проти школьскій політіцї в русиньскім русї і проти народного ослободжіня Русинів од політічной українізації зо своёв пропозіціов: „Чом бы ся Русиньска оброда мала старати о русиньске школство, кідь пінязї на проєкты давать міністерство културы. То суть пінязї про културу, а не про школство, так ся старайме о културу, жебы сьме вшыткы пінязї дали на културны акції, на колектівы і про солістів културных проґрамів і фестівалів. А о русиньске школство най ся старать штат.‟ То быв ясный прояв тоталного непорозумілїня ідеї русиньского народного руху новыма членами. Проти тому ся озвали прихыленцї розвоя русиньского школства і прихыленцї ідеї народного ослободжіня Русинів од політічной українізації. Найвеце протестів было з редакції Русина і Народных новинок, але не были успішны, пінязї были силнїшым маґнетом про новых членів русиньского руху. В часї, коли было тяжко найти собі роботу і ужывити ся, і русиньскый рух ся став про новопришелцїв єднов з форм забезпечіня властной обжывы. І зато публічный інтерес о русиньскый рух наростав, але народностна выхова і інтерес о ідею ослободжіня Русинів од політічной українізації ся вытрачали. Кількость ідейно способных  і одборно фундованых актівістів і функціонарїв ся зменшовала. Пріорітов ся ставали проєкты, ріс інтерес о будованя властной славы, силнїла корупція моци. Самолюбость функціонарїв у РОС зачала переростати аж до будованя култу особности.

У Світовім конґресї Русинів схвалили новый штатут, котрым ся функціонаре Світовой рады Русинів (СРР) заперли до „ластуры‟ перед новыма русиньскыма обчаньскыма здружінями. То вело до крітікы роботы СРР і означіня СРР за пріватный родинный клан. З проґраму роботы у СКР ся цалком вытратила ідея народного ослободжіня Русинів од політічной українізації.

Велику рану дістав русиньскый рух на засїданю КВ РОС в Міджілабірцях, де першый раз было высловлено підозрїня о недобрім господарїню з пінязми в редакції Русина і Народных новинок. Намісто того, жебы была наряджена і зроблена фінанчна контроля господарїня в редакції і жебы ся вшытко выяснило, ся тото підозрїня дале публічно жывило і так росла „фама без доказів‟. В наслїдку той „фамы без доказів‟ дішло до взаємных конфліктів і спорів, котры набрали вершыну на Світовім конґресї Русинів у Криніцї, а то формов незмыселного росколу в світовім русиньскім русї. Редакція Народных новинок і Русина одышла од Русиньской оброды на Словеньску. РОС зістала без пресового орґану. Пізнїше на Народны новинкы і Русина была подана жалоба ці трестне ознамлїня, же в редакції вкрали штатны фінанції. Фінанчна контроля нич таке не підтвердила, вшытко было в тій редакції впорядку. Але способленый роскол в РОС уж нихто не направив і не снажыв ся о зєдинїня РОС із редакціов Русина і Народных новинок.

Особна невражывость міджі окремыма русиньскыма актівістами і слаба одборна фундованость челных функціонарїв на Словеньску неґатівно овпливнила роботу в Світовій радї Русинів. Єдно зло плодило далше зло. По одходї редакції Народных новинок і Русина з РОС, Світова рада Русинів перервала сполупрацу з редакціов Русина і Народных новинок. Зачав ся выдавати новый часопис – Голос Русина. Рїшіня штатной контролы, же в редакції Русина і Народных новинок не дішло до ниякого порушіня фінаншной дісціпліны, функціанарї РОС і СРР не брали  до увагы. То вызерало так, же стяжователям на редакцію Русина і Народных новинок ани ся так барз не їднало о справедливу або несправедливу фінанчну дісціпліну в редакції, але скорше могло іти о публічну, замірну політічну компромітацію редакції Русина і Народных новинок. Редакція Русина і Народных новинок была в тім часї єдиным публічным пресовым шырителём ідеї народного ослободжіня Русинів од політічной українізації в русиньскім русї. Можно ся лем додумовати, же ся в першім рядї їднало о замірну політічну ліквідацію ідеї народного  ослободжіня Русинів од політічной українізації, а то формов компромітації редакції. Доказом, же тото могло быти мотівом на замірну компромітацію редакції, є реалность в практіцї, бо в далшій роботї РОС наслїдовала страта інтересу ведучіх функціонарїв о ідею народного ослободжіня Русинів од політічной українізації і наконець дішло к цїлковій замінї історічного цїля на інтерес о штатны дотації і на заробок пінязей, котрый теперь резонує нелем в РОС, але і в іншых русиньскых обчаньскых здружінях, нажаль, ай у платформі Округлый стіл Русинів Словеньска. Такый неґатівный філозофічный приступ ку возродній роботї веде русиньскый рух до ставу неконечных конфліктів на проєктах і до забытя на ідею возроджіня Русинів. То ся стало лем зато, бо не было кому реално думати і діяти на засїданю КВ РОС у Міджілабірцях і на засїданю Світового конґресу Русинів у Криніцї. На штатны дотації про народностны меншыны повідало ся: „Шмарили сьме міджі голодных кість, жебы ся на ній люде жерли і жебы забыли на народну возродну ідею.‟ Практіка указала, же в припадї Русинів то была правда.

Наперек множестжва недоброго, в другім ступню третёй волны русиньского народного возроджіня стала ся і успішна подія. Дішло до заложіня Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові. Теперь Анна Плїшкова, як директорка того інштітуту, є офіціалным репрезентантом русиньского професіоналного школства, русиньского кодіфікованого языка, розвитку русиньской літературы і русиньской научной роботы нелем на Словеньску, але і за граніцями Словеньска. Звышіня сполупраці РОС, ОСРС і СРР з Інштітутом русиньского языка Пряшівской універзіты в Пряшові і з редакціов Русина і Народных новинок є проблем, котрый треба рїшати на засїданях ОСРС. Успіх рішїня є знову адекватный од якости одборной способности функціонарїв ОСРС на тоту роботу.

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник, (дале буде)

Script logo