6. 6. 2019: 100-роча од дня народжіня Юрія Цімборы

Юрій Цімбора (Juraj Cimbora) ся народив 6. юна 1919 у Свіднику у вдогдышнїй Чхословакії, теперь теріторія Словакії, і умер 1. октобра 1989 у Пряшові у втогдышнїй Чехословакії, теперь на теріторії Словакії. Він быв хормайстер, хореоґраф і фоклоріста меджі Русинами выходной Словакії.

Ю. Цімбора скінчів Пряшівску ґрекокатолицьку учітельску руську семінарію (1938) і на кінцї тридцятых роках і почас штиридцятых років 20. ст. пропаґовав балалайкову музику меджі селянами у Пряшівскій области і меджі штудентами Пряшівской російской ґімназії. По скінчіню навчаня хорового співу і діріґованя у Братїславі (1953) вступив до Піддукляньского україньского народного ансамблю (днесь ПУЛС) при Україньскім народнім театрї в Пряшові (теперь Театер Александра Духновіча). Ту став хормайстром, драматурґом і умелецькым ведучім (1958 – 1967, 1970 – 1980), зреалізовав хореоґрафію многых танцїв, створив музичны творы, якы дістали ся до репертоару ансамблю. Творчі успіхы Ю. Цімборы были выслїдком доконалого знаня містной русиньской народной музикы. Він склав дакілько зборників русиньскых народных пісень, в тім часї „Українсикі народні пісні Східної Словаччини‟ (том ІІ, 1963) і „Заспіваймо собі двома голосами‟ (1974). 

Література: Андрій Червеняк,„Зачарований піснею: до 60-річчя Ю. Цимбори‟, Дукля, ХХVII, 3 (Пряшів, 1979) с. 71-74.

Павел Роберт МАҐОЧІЙ, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, на с. 794-795, переклад і звыразнїня писма: А. З.