7. 4. 2026: Засїдала Палата народностных меншын. Темы были веце як актуалны

Темы, котры были на проґрамі, выкликали довгы діскусії.

1-го апріля 2026-го року у владнім готелї Bôrik в Братїславі одбыло ся друге засїданя Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Представителї народностных меншын обговорили веце тем, котры пак будуть пунктами проґраму на далшім засїданю цїлой Рады.

Засїданя Палаты вів їй председа Мілан Ян Піліп, представитель русиньской народностной меншыны, участный быв і уповномоченый влады СР про народностны меншыны, єдночасно підпредседа Рады влады СР про народностны меншыны Акош Горонь. Меншыны обговорили проблематіку народностных музеїв, Фонду на підпору културы народностных меншын, тему народностного школства і народностного высыланя в Словацькій телевізії і радію (STVR).

Русиньскый і україньскый музей із новым веджінём

Перед засїданём членове Палаты народностных меншын дістали на проштудованя Інформацію о вырочных оцїнках о дїятельства народностных музеїв на Словакії за 2025-ый рік. Веце діскусії як споминаный матеріал выкликала сітуація в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові і Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику. Лем день скоріше, 31-го марца, міністерка културы Мартіна Шімковічова выменовала Яна Пивоварника за ґенералного директора Словацького технічного музея в Кошіцях.

Пивоварник быв од 1-го октобра 2025-го року рядным директором СНМ – Музея україньской културы у Свіднику. Кедь ку 22-му октобру была одкликана директорка СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові Люба Кральова, Пивоварник став і повіреным директором русиньского музея. Пивоварник є од 1-го апріля директор технічного музея, а повіренов веджінём україньского і русиньского музея є од того дня Людмила Ражина із україньского музея. Представителї Русинів у Палатї обернули увагу на то, же і по веце як пятёх місяцях не быв выписаный рядный конкурз на директора русиньского музея, музей має третёго шефа за нецїлый піврок, і фунґує ся лем в даякій провізорії. Русины так само крітіковали, же другый раз по собі веде русиньскый музей особа з україньского музея. Но крітічный голос озвав ся і з боку Павла Боґдана, представителя україньской меншыны. Тот крітіковав некомпетентность, а так само неспокійность із тым, же україньскый музей має знова лем повірену особу веджінём, причім обернув увагу, же бывшый директор Ярослав Джоґаник і єдна далша робітничка музея у Свіднику має од музея дану „перешкоду в роботі“. То значіть, же не можуть ходити до роботы, і властно чекають дома на выповідь. Значіть, як русиньскый, так і україньскый музей фунґує в провізорії.

Радослав Янковіч, представитель Хорватів, хоць подяковав за то, же СНМ – Музей културы Хорватів на Словакії має теперь першый раз директорку зо своёй комуніты, но так само є лем повірена веджінём, і ґенералный директоріят не выписав конкурз на директора. По довгій діскусії членове Палаты знова апеловали на то, жебы уповномоченый комуніковав із новов ґенералнов директорков СНМ Вєрославов Бернатовов, і жебы была скликана Народностна рада при СНМ, в рамках котрой бы ся одкрыто рїшыли тоты, але і далшы проблемы. Председа Палаты Мілан Ян Піліп так само на кінцю того пункту інформовав, же день скоріше мав довгый телефонічный розговор із ґенералнов директорков СНМ, жебы обговорити тему русиньского музейництва, і то нелем што до темы рядного конкурзу на директора, але і далшых проблем, котры выникли в послїднїм часї. О далшых добісїдованых кроках буде інформовати по їх реалізації.

Ґуралїв узнали, теперь хотять діскутовати

Матеріал о актуалній сітуації о роботї загнав і Фонд на підпору културы народностных меншын. Традічно і тота тема выкликала довгу діскусію. Представителї веце меншын – Сербів, Українців, Ромів, але і Мадярів скаржыли ся окрем іншого на вырїшованя фаховых рад, на, подля них, несправедливе роздїлёваня грошей на проєкты. Но і то є штось, што ся каждым роком повторять, і каждым роком є хтось неспокійный. Одзвучали і пропозіції на такы зміны закона, котры бы веце ґарантовали фахове вырїшованя окремых рад. Ку тому пункту дістали інформацію членове Палаты і з боку Міністерства културы Словацькой републікы, подля котрой має рихтовати ся мала – технічна новелізація закона о фондї, в рамках котрой бы ся до схемы придали Ґуралї, якы были державов офіціално узнаны минувшый рік за народностну меншыну, а пак векша новелізація, котра бы того у фунґованю фонду мінила веце. Уповномоченый влады Акош Горонь ку тій темі повів, же реално, і кедь было оголошене засїданя робочой ґрупы ку новелізації закона, дотеперь не одбыло ся. Інтересным было і тото, же із становиска резорту културы, што до малой новелізації, выходить, же перед тым, як ся почне новелізовати закон, жебы додати Ґуралів, на Міністерстві културы СР буде зорґанізована „фахова діскусія на тему Ґуралї, жыючі на Словакії, як народностна меншына“. В контекстї того вызерать сітуація так, же влада СР наперед схвалила Ґуралії, і теперь ся іде діскутовати о тім, ці суть народностна меншына. Зрушыти статус народностной меншыны бы было в рамках словацькой і меджінародной леґіслатівы веце як проблематічне. Но вопросом є, ці Ґуралї наконець дістануть ся до схемы Фонду на підпору културы народностных меншын, або зістануть „чекаючіма“.

Купуйте учебникы, котры не суть

Членове Палаты дістали пред засїданё і Інформацію о ставі народностного школства за 2025-ый рік. Што до русиньского школства, моментално суть 4 матерьскы школы і дві основны школы з навчалным языком русиньскым, на пару далшых основных школах є навчаня русиньского языка. Русины не мають ани єдну середню школу. Довєдна было у 2025-ім роцї у высше споминаных матерьскых і основных школах 431 школярїв. Представителї за русиньску народностну меншыну обрнули при тім матеріалї увагу на факт, же резорт школства у школьскім роцї 2025/2026, як ся пише в документї, дав 2 міліоны евр, із котрых собі школы можуть купити мадярьскы, русиньскы і україньскы учебникы. Но реалность є така, же русиньскы учебникы были послїднїй раз выданы в роцї 2012, учітелькы на русиньскых школах уж ани реално не мають учебникы, копірують дїтём сторінкы, значіть із двох міліонів евр не схоснують нич, бо не є де купити книгы. Вказало ся, же то не лем проблема Русинів, же єднакы проблемы мають мадярьскы і україньскы школы. Учебників не є. Міністерство школства так радше могло дати грошы на выдрукованя новых учебників. Представителї Мадярів ся докінця остро высловили, же такым способом, покля ся сітуація не змінить, народностны школы в будучности зліквідують. То тыж буде важна тема, котра ся одкрыє на найблизшім засїданю Рады.

Высыланя STVR без матеріалу

Послїднёв темов, котра ся мала обговорити, были вопросы односно народностного высыланя в Словацькій телевізії і радію. Нажаль, з боку STVR ку тій темі не пришов жаден матеріал. Притім меншыны довгодобо крітікують народностне высыланя як в телевізії, так і в радію. Телевізія теперь стала іщі веце проблематічнїшов, бо якобы повнить минутаж, котру має выдїлену окрема народностна меншына, но од нового року іде веце репріз як премєровых проґрамів. Так само ся проґрамы про окремы меншыны почали высылати несістематічно, міксованы з другыма народностями, также є проблем дізнати ся, што і коли піде, бо не суть ани єднотны часы, ани жадна реґуларность. В конечнім дослїдку то може значіти меншый інтерес о народностне высыланя. На засїданю Палаты народностных меншын доїднало ся, же ку вшыткым темам представителї меншын заженуть вопросы до встановленого терміну, і тоты темы вєдно із одповідями од односных орґанів обговорять ся на найблизшым засїданю Рады влады СР про народсностны меншыны, котре одбуде ся в половині місяця май.

Мґр. Петро МЕДВІДЬ, за Русинів член Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Ґрафічна і языкова управа: АРК в СР.