7. 7. 2017: Конґрес і Закарпатя фронт лайн
Цїлый час єм собі думав, же єм быв у Хорватії на такім звычайнім конґресї Русинів. Такім, што даколи аж нудить, такім, што рїшыть вшытко, а наконець властно не порїшыть нич. Хоць, правдов є, жебы єм быв справедливый, зробили ся і зміны, котры роблять дїлїня міджі добов перед і по конґресї. Но покля єм думав, же єм быв на звычайнім конґресї, ани єм не стигнув прийти домів, уж єм знав, же єм быв на дачім вынятковім. Самособов, в неґатівнім смыслї.
Што конґресу дотулять ся, він быв досправды звычайный, аж нудный. І він ся не змінить, покля будеме день, того року день і пів, чітати статї о тім, кілько сьме зробили фестівалів, де сьме што посвятковали, де што выдали… о неґатівах, о тім, што ся нам не подарило, ся не бісїдує нияк, або лем так кус, жебы не рушыти святочну атмосферу нашой конґресовой стрічї. А не змінить ся ани втогды, покля дакотры членьскы державы не будуть знати выпродуковати новых лідрів способных засїсти до Світовой рады Русинів, і будуть за тоты державы сидїти цїлы рокы тоты самы люди, котры уж в дакілько періодах сидїли і то вшытко. То, же чітаме день і пів о нашых успіхах, бере час на то, жебы сьме бісїдовали, діскутовали о реалных проблемах, огрожінях і о тім, як їх рїшыти, припадно як в тых справах коордіновати роботу односно міджінародных інштітуцій ітд.
Як мам быти щірый, надію даякого проґресу єм відїв в тім, же бы міг вести конґрес і раду як їх новый председа Джон Ріґетті. В тяжкых часах якраз америцькы Русины помогли Русинам в Европі, думам, же і теперь сьме такій можливости могли дати шансу. Але делеґаты рїшыли векшынов голосів, і то треба акцептовати, же председом є Штефан Лявинець. Надію ся, же поученый з крітікы ёго попереднёго періоду, зробить зміны у своїй роботї (і то пише чоловік, котрый є векшынов песіміста, а не оптіміста, но надія вмерать остатня).
Лемже єден председа і так не зробить сам вшытко і головно проґрес тяжко робити самому. Знову ся можеме вернути ку людям, котры рокы сидять у функції, і од тых проґрес уж ани не чекам. Малый успіх є уж то, же в радї сидять зясь холем двоми новы люди, навеце – молоды. На другім боцї, і дакотры довгорічны матадоры Світовой рады Русинів вказали веце проґресу, кідь ся поставили за пропозіцію Мілана Піліпа на зміну русиньской сімболікы, покля молодшы членове рады і делеґаты были тихо або проти. Традіція є найвеце! Веце і як лоґіка, і арґументы, нажаль.
Два основны пункты, котры можу брати за проґресівны в рамках тогорічного конґресу, то приятя даты на сполочный Світовый день Русинів, жебы сьме не были все у вшыткім розбити як Берлін по войнї, і зміна выбераня председы конґресу і рады. То, же сьме голосовали прямо, а не выберав председу „кабінет міністрів“, є проґрес. Але і ту підкреслюю, же не было потрібне ку тому мінити штатут. Змінили, впорядку. І ту акцептую векшыну голосів.
Значіть, пораховано і підкреслено – знова сьме ся занимали вшыткым і ничім порядно. Знова пошлеме писма (кідь пошлеме) на різны орґанізації, хочеме узнаня Русинів на Українї, хочеме одсуджіня Акції Вісла, но лемже то, што потім, як нам не одпишуть, або одпишуть неґатівно – то уж нерїшено. Жадна конкретна стратеґія роботы на два рокы, жадны конкретно рїшены сценарї, што робити, кідь тото або тамто. Тоты пожадавкы правилны, лем ту треба окрем писем і реалный лобінґ і дурканя од дверей ку дверям, аж покля не досягнеме своє. Зато, як єм писав – про мене дакус нуда. Но буду барз потїшеный, кідь нова Світова рада Русинів тоту стратеґію зробить, кідь буде дуркати, кідь буде лобовати, хоць ся о тім на конґресї „не стигло“ поряднї побісїдовати.
З нуды ня вытягла аж статя на порталї „Закарпаття онлайн“. Портал нераз атаковав Русинів, все є міджі першыма в тій справі, кідь може. І теперь, іщі ся делеґаты ани не розышли домів, уж была стятя „Фотофакт…“ І досправды, в статї были фотофакты. Вкраджены фотоґрафії з іншого порталу, то быв факт, як было фактом і то, же фотоґрафії суть реално з конґресу. Приповідка о тім, же сьме не вырїшыли тему русиньской сімболікы, покля Русины Закарпатя хоснують флаґ сотвореный про сепаратістів у Москві, то уж дакус мімо факту, а головно мімо реаліты. Бо не в тім справа, і жадна Москва флаґ не робила.
Но і вказати на то, же колишнїй посланець за Партію Реґіонів, Іван Бушко, вказав ся на конґресї, підкреслюю – як гость, і не написати, же на конґресї были представителї містной самосправы, посланцї сербского парламенту, представитель канцеларії презіденткы Хорватії, а головно не написати, же презідентка Хорватії перевзяла покровительство над конґресом, то вже є таке україньске кручіня правды. Нич незвычайне.
Но холем на момент єм увірив, же єм быв на барз важнім конґресї, котрый якбач дякуючі в Москві выдуманому флаґу і участи Бушка змінить і то, як ся крутить Земля коло Сонця.
Як єм вже писав. „Закарпаття онлайн“ все радо копне до Русинів. Зробить аферу зо вшыткого. Вєдно з україньскым Радіом Свобода стоять в першій фронтовій лінії боя проти Русинів. Зато собі спокійно може портал змінити назву на „Закарпаття фронт лайн“.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
Петро МЕДВІДЬ
