8. 1. 2026: Русиньскый Псалтырь – гордость Русинів

(Інтервю  з о. ТгЛіц. Франтїшком Крайняком)

Ред.: о. Франтїшку, при своїх рефаратах  о перекладах сьте все спомянули, же робите з Осифом Кудзеём до русиньского языка переклад Псалтыря. Днесь уж знаме, же переклад є готовый. Была то тяжка робота?

о.Ф.: Была а іщі і все є, бо псалмы суть переложены, но чекать нас іщі приготовлїня книгы до друку а там на коректуру треба много часу. Но і то є на хосен, бо все ся найде і даяка хыба, котру треба оправити.

Ред.: Псалтырь мать 150 псалмів?

о.Ф.: Гей, но мы їх будеме мати в книзї 151, бо Септуаґінта – ґрецькый переклад, їх мать тілько. Тот послїднїй уж не є канонічный, бере ся лем як пісня молодого Давіда, котрый описує свій бой з Філістяном Ґоліятом.

Ред.: Быв потребный переклад Псалтыря?

о.Ф.: Барз. В нашых  церьковных богослужінях, благословлїнях і посвячінях маме  много псалмів, котрым  люде уж не розуміли, а то на велику духовну шкоду, бо псалмы суть міцно поучны, іншпіратівны, месіяньскы і спомагаючі. Окрем того  їх мать і божественна літурґія в своїх антіфонах, прокіменах і стихах. Теперь ся уж будуть мочі брати і в русиньскім языку.

Ред.: На дакотрых нашых селах ся Псалтырь чітать і  коло помершого.

о.Ф.: Так є. Ту треба але повісти, же тот Псалтырь ку помершым є книга, котра мать окрем 150 псалмів і молитвы, тропарї і кондакы.

Ред.:  Суть переложены і они?

о.Ф.: Нї, но може в будучности буде і то. Мы сьме перекладали Псалтырь як єдну із канонічных книг Старого завіта.

Ред.: Знаме, же Католицька церьков на Словакії хоснує переклады Святого писма Старого завіта з так называной латіньской Вулґаты (Неовулґаты) а протестанты з єврейского языка. Русиньскый переклад Псалтыря є з церьковнославяньского языка. Суть великы роздїлы?

о.Ф.: Вшыткы спомянуты переклады суть добры і ведуть ку спасіню. Не є в них ніч геретичне. Но наша Ґрекокатолицька церьков належыть ку Восточным церьквам, котры уж в першохрістіяньскых часах прияли установлїня першых  цїлосвітовых соборів, же про хрістіянів є повинна Септуаґінта, бо Новый завіт писаный по ґрецькы навязує на тот переклад Старого завіта. Ґрецькый язык на ґретчіну. Термінолоґія на термінолоґію. В Новім завітїї є 209 із 235 речінь зо Септуаґінты. І речіня зо Старого завіта, котры выповів Ісус Хрістос, ся злагоджають зо Септуаґінтов.   

Ред. То є міцно інтересне, бо дакотры Церькви говорять, же первотный і оріґіналный Старый завіт быв написаный в єврейскім языку.

о.Ф.: Быв, но коло року 250 перед Хрістом быв з нёго зробленый переклад про Жыдів з діяспоры, котрых уж у світї было выше міліёна а говорили по ґрецькы. Єврейскы уж не знали. Переклад робило 72 ученых  Євреїв під доглядом єрусалимского архієрея Елеазара. Кедь быв переклад зробленый, вшыткы компетентны дали выголосіня: „Переклад є прекрасный, богобойный і точный. Зато є потребне, жебы в нїм не были роблены ниякы зміны.[1] Хто бы дашто з перекладу вышмарив, або змінив, няй є проклятый“.[2]

Ред.: А переклад Вулґаты?

о.Ф. Зробив го св.Гієронім зо старолатиньского перекладу, котрый быв барз близкый Септуаґінтї. При своїм перекладї хосновав єврейскый і ґрецькый переклад Старого завіта. Хотїв, жебы ёго переклад быв што найвеце зрозумілый. Тото хотїв і св. Кіріл і Методій, а тото хотїли і мы. Думам собі, же  при днешнїм теолоґічнім, історічнім і філолоґічнім познаню сьме в нашых русиньскых перекладах  достаточно схосновали  богатство  нашого языка а в розмаїтых словных варіянтах нашли справне сіноніма.

Ред.:  Суть  великы роздїли в окремішнїх перекладах?

о.Ф.: В Новім завітї суть мінімалны, бо як Вулґата, так і вшыткы протестаньтьскы переклады были зроблены із ґрецького языка, в котім  быв Новый завіт написаный. І церьковнославяньскый переклад Старого завіта св. Кіріла і Методія  быв робленый зо Септуаґінты Лукіяновой рецензії, котру в тім часї хосновали в Царіградї. Найвекшы роздїлы видиме в словацькім римокатолицькім перекладї, бо быв робленый з латиньской Вулґаты (Неовулґаты), де уж св. Гієронім не переложыв дакотры слова точно. І переклады з ґретчіны не суть доконалы а перешли деякыма коректурами. То але не значіть, же  мають теолоґічну хыбу. Каждый переклад, і наш, мать свою якость.

Ред.:  А переклады Старого завіта?

о.Ф.: Там суть роздїли векшы, бо як єм спомянув, дакотры суть зроблены зо Септуаґінты а дакотры з єврейского языка. Римокатоликы на Словакії мають Старый і Новый завіт переложеный з латіньской Вулґаты (Неовулґаты). Нашы вірници го чітають, а даколи і говорять, же  в русинчінї є  то дакус іншак. Уж єм высше пояснив чом.

Ред.:  Є то на шкоду?

о.Ф.: Дакотры православны теолоґове говорять, же переклады з єврейского языка нарушають ідентіту і спірітуаліту Восточной церькви. Може ту думають на месіяньскы одказы, котры суть в Септуаґінтї ясны.

Ред.: А в єврейскім текстї ні?

о.Ф.: Проблем є в тім, же єврейскы тексты, з котрых ся переклады робили, суть із 9. і 10. стороча по Хрістови. Септуаґінта є із 3. стороча перед Хрістом. В Кумраньскых яскынях ся в 20.сторочу нашли часткы з текстів Старого завіта в єврейскім языку, котры суть з часів перед народжінём Хріста а їх текст  ся злагоджать зо Септуаґінтов.

Ред.: Што то значіть?

о.Ф.: Найскорше то, же Євреї зачали тексты, або словка  Старого завіта  управовати подля своёй теолоґії аж пізнїше, може так од третёго стороча по Хрістови.

Ред.: Чом?

о.Ф.: Зато, бо Церьков в першых сторочах по Хрістови прияла Септуаґінту як Богом  дане слово і наказала тримати ся лем того перекладу. Слово Боже Нового завіта в ґрецькім языку так доконало надвязало на слово Боже Старого завіта. Єврейскы теолоґове зачали  „контровати“ Церькви, а думам собі, же в 9. і 10. сторочу уж мали такы тексты, якы хотїли. Перекручали або языково замолговали головно месіяньскы тексты, бо Ісуса Хріста як Месію, не прияли.

Ред.:  Вірници знають роспознати роздїлы?

о.Ф. : Теолоґічно істо нї. Зато говорю, же вшыткы переклады, ці протестаньтьскы, ці католицькы, простому вірникови не пошкодять. Окрем того виджу, же і протестанты дакотры словка ці речіня охабили зо Септуаґінты, хоць перекладали з єврейского тексту. А св. Гієронім то робив при своїм перекладї тыж.

Ред.:  Знали бы сьте повість приклад?

о.Ф.: Наприклад книга пророка Ісаії 7,14. Септуаґінта мать: „Дїва почне і породить сына...“  Єврейскый текст мать: „Жена почне і породить сына...“ Протестанты і католикы охабили Дїва.

Ред.: Якы комплетны переклады зо Святого письма маме в русиньскім языку?

о.Ф.:  Новый завіт є переложеный цїлый. Зо Старого завіта є то Псалтырь. Окрем Псалтыря маме зо Старого завіта переложены дакотры части  з 1.книгы Мойсея, з Поучных прикладів царя Соломона і дакотрых пророків. Суть то статї, котры чітаме на Пасхалных або Рождественных богослужінях, або на Літурґії оперед посвяченых дарів.

Ред.: А цїлый Старый завіт?

о.Ф.: Думам собі, же на пасторацію і богослужобный жывот комплетный переклад Старого завіта не потребуєме а про духовный жывот собі поможеме славяньскыма перекладами, як є  напр. словацькый, ческый, російкый, україньскый.

Ред.: Вернийме ся ку Псалтырю. Сьте з перекладом спокійны?

о.Ф. : Одповім так: Кедь бы го біблісты і філолоґове означіли  за добрый, будеме з Осифом Кудзейом спокійны. А кедь бы го отцёве духовны і вірници означіли за шумный, будеме щастливы. Найголовнїше є, жебы  народ зачав псалмы співати в церькви, тїшыв ся з них і духовно взростав. То быв наш цїль.

Ред.: Є Септуаґінта переложена до словацького, ці ческого языка католиками, протестантами, або православныма?

о.Ф.: Комплетна Септуаґінта не є. В ческім яызку є переложеных 40 псалмів, вышли в едіції Septuaginta a выдало їх выдавательство Vyšehrad в роцї 2019.  В словацькім языку є переложеных вшыткых 150 псалмів, выдаваных уж од роцї 2017. Є то переклад єврейского і ґрецького тексту. Послїднї (1-50) вышли концём рока 2024 у выдавательстві Dobrá kniha.

Ред.: Отче, а наконець?

о.Ф.: Лем то, жебы  Русины были горды на свій русиньскый Псалтырь. Бо ёго месіяньска стежка веде аж ку Кірілови і Методіёви а потім непорушена аж до третёго стороча перед Хрістом, коли сімдесять боголюбцїв перенесло Боже слово з єврейского до ґрецького языка. Тот ся став і языком Нового завіта. Бог Септуаґінтов обдаровав і Русинів, а лем на них є, ці тов стежков отцїв підуть і далше.

Ред.: Благослов, Господи!

о.Ф.: Амінь.

Здрой: Ґрекокатолицькый русиньскый календарь 2026