8. 2. 2024: Замотаны в діскусіях

Єдна добра книжка буде веце як сто діскусій.

На Словакії святкуєме Рік русиньского языка. 30 років од кодіфікації, то уж є цалком шумна історія, і кедь з погляду „віків“ курта. Основнов проблемов є, жебы сьме ся не замотали в неосновных дїлах, але жебы сьме про розвиток того языка реално штось зробили.

В часї, коли пишу коментарь, паралелно рихтую ся на бісíду під назвов Як дале русиньскый язык?, котра одбуде ся в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові (позн. ред. АРКСР: она ся уж одбыла 6. 2. 2025 у СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові). За послїднї два тыжднї єм вже брав участь на двох споминовых подїях, котры были присвячены тій округлій рoчніцї.

Но а чекать нас много далшых акцій, меджі іншым далшы конференції, наприклад, і далшый Меджінарондый конґрес русиньского языка. То є вшытко барз красне. І то ясне дїло, же такый юбілей треба собі припоминати. Треба робити подїї, котры тот найважнїшый акт Русинів по 1989-ім роцї запишуть людям до голов.

Єднако ясным дїлом є і то, же при такій рочніцї мають ся зорґанізовати і подїї про нашых ученых або шыршы фаховы кругы, на котрых обговорять ся сучасны проблемы русиньского языка, і то нелем в тій „словацькій“ провеніенції, але обще. Але є ту єдно „але“.

Но перед тым, як дїйти до того „але“, не можу выхабити єден факт. В послїднїм півроцї мав єм можливость робити на двох научных статях, котры были повязаны з кодіфікаціёв русиньского языка на Словакії. Чімвеце чоловік глубше почне штудовати історічны документы, прийде на то, же кодіфікація была ґіґантічне дїло.

По перше зато, бо обще зробити таке штось, і мати то обґрунтоване лінґвістічно, мати ку тому приготовлену фахову літературу, а то лем за даякы два рокы інтезівной роботы, є просто чудо. По друге зато, і то мож найти нелем в писемных жрідлах, але і з бісїдованя тых, котры на тім робили або будьякым способом на тім взяли участь, оно то абсолутно не было так, же вшыткы нам жычіли, і мы могли робити. Нїт, было много нежычливців, котры цїлу нашу кодіфікацію хотїли знеможнити, або єй мінімално здіскредітовати, жебы она нияк не была акцептована.

Кедь здобудеме про русиньскый язык молодых людей, буде то наша перемога.

Але Русинам подарило ся зробити кодіфікацію наперек тому. Схосновали того духа добы, Zeitgeist, хопили до рук тот моментум, тоту силу, котра появить ся лем раз за час, коли дїють ся великы переміны, великы дїла в обществі, і схосновали то на сто процент.

І теперь вернийме до того „але“. Покля зістанеме лем при споминаню на то, што подарило ся нам перед 30-ма роками, буде то мало. Покля будеме лем святковати різныма академіями, памятныма актами, буде то мало. Покля будеме о нашім языку в тім роцї лем діскутовати на деякых діскусіях, конференціях, де ся буде рїшыти така або іншака проблема, буде то мізернї мало.

Мы знаме, же сітуація не є абсолутно ідеална. Знаме, кілько маєме школ, кілько маєме періодік, медій обще, в якім ставі є хоснованя русиньского языка, маєме даны із списованя, кілько людей тот наш язык іщі пише собі за материньскый.

Нїт, тот коментарь не має быти скептічный. Лем не мож выхабляти факты, закрывати перед нима очі.

Рік русиньского языка буде успішный, кедь перестанеме быти замотаны в ліґнвістічных діскусіях, і наповно почнеме підтирмовати хоснованя языка. Кедь будеме знати мотівовати людей, жебы чімвеце го хосновали, жебы в нїм і писали, і кедь з хыбами, жебы то про них было природне, і не стояв над нима лем якыйсь языковый цензор.

Кедь в тім роцї выйде холем єдна досправды добра книжка по русиньскы, навеце од якогось нового автора, буде то веце як сто діскусій. Кедь ся нам подарить запровадити навчаня русиньского языка холем до єдной далшой школы, буде то веце як сто конференцій. Кедь здобудеме про русиньскый язык молодых людей, буде то наша перемога.

Значіть, одказ Року русиньского языка бы не мав быти о тім, же сьме, так як цїлы рокы, зясь лем замотаны в діскусіях, але же тот язык хочеме каждым днём веце і веце дістати до штонайвекшой кількости областей нашого повсякденного жывота. І то є велика вызва.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Ґрафічна і языкова управа: АРКСР.