9. 10. 2017: 43. научный семінар карпаторусиністікы о русиньскім школстві

Школьска сфера є тов сферов, в котрій ся материньскый язык Русинів на Словакії розвивать лем барз помалы, мож повісти, же стаґнує. Таке конштатованя было формуловане на 41. семінару карпаторусиністікы, котрого темов были вечернї школы русиньского языка, орґанізованы обчаньскым здружінём Колысочка – Kolíska. Міджітым узрїв світло світа документ іновованой Концепції навчаня русиньского языка і літературы, яку приправив учітель контінуалной едукації про русиньскый язык і літературу Мґр. Марек Ґай.

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і з той нагоды приправив 43. научный семінар карпаторусиністікы, якый  ся одбыв 4. октобра 2017 на Пряшівскiй універзітї у Пряшові (Словакія) і з лекціов на тему Сучасный став едукації Русинів Словакії (В контекстї імплементації іновованой Концепції навчаня русиньского языка і літературы) выступив позваный Мґр. Марек Ґай, учітель контінуалной едукації про русиньскый язык і літературу з Методічно-педаґоґічного центра у Пряшові.

 

Марек Ґай – єден з першых абсолвентів штудійного проґраму русиньскый язык і література в проглубеній формі штудія (штудії закінчів у роцї 2003), директор Матерьской і основной  школы Михала Сопиры в Радвани над Лабірцём і довгорічный учітель русиньского языка і літературы в уведженій школї.

Він на семінарі представив дакотры пункты концепції, в котрых настали од попереднёй концепції зміны і котры  можуть быти важны при вырїшованю директорів школ (респ. старостів сел), ці зарядити школу до сїтї народностных школ, або нї, а таксамо приближыв актуалну пропозіцію норматівів на єдного школяря в такых тіпах школ. З ёго інформацій выплынуло, же до сїтї народностных школ мож зарядити лем школу з навчалным языком народности (в нашім припадї русиньскым) і лем така школа може наслїдно черьпати норматів 108 %  на єдного школяря, а школы, де ся учіть русиньскый язык як предмет, можуть черьпати норматів 104 % на єдного школяря, што фактічно покрыє лем фінанчны наклады на заплачіня одученых годин русиньского языка в даній школї.

 

Є то веце як ніч, но треба отворенї конштатовати, же Русины сі од концепції обіцяли веце. Скламаны были главнї членове комісії, котры помагали приправлёвати уведжену концепцію (учітелї русиньского языка на основных школах, коордінаторка вечернїх школ русиньского языка і педаґоґове Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, бо якраз они  пропоновали норматів 125 % на народностны школы).

 

Міджітым (19. септембра 2017) ся одбыло засїданя  Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, порадного орґану Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.На нїм взяв участь член того Выбору за русиньску меншыну – Мґр. Петро Медвідь, котрый пришов з новыма інформаціами:

 

Покля дотеперь быв коефіціент державной дотації про школу з навчалным языком народностной меншыны на єдного школяря 108 % у порівнаню з дотаціов про школы з навчалным язком словацькым, од нового календарного рока бы мав быти коефіціент 113 %.Таке навышіня, самособов, бы давало надїй на злїпшіня сітуації і про школы з навчалным языком русиньскым. Кідь бы ся притім іщі одбуряла бірокрація – выготовлёвати двойязычну документацію на такых школах, наісто бы то быв крок к лїпшому просперованю народностных школ на Словакії.

 

В каждім припадї, порівнуючі чісло школярїв, котры ся учіли русиньскый язык в рамках повинного навчаня в основных школах, мож конштатовати, же ту можеме быти холем малыма оптімістами. Кідь в роцї 2016 было чісло вшыткых школярїв на Словакії, котры ся учіли в рамках повинного навчаня предмет русиньскый язык і література – 129, то од септембра  2017 тото чісло наросло на 287 школярїв. Самособов, приспіли к тому ай школярї з ОШ в Кленовій, котра ся стала народностнов школов, а таксамо школярї з ОШ у Пчолинім і у Радвани над Лабірцём, котры суть школами з навчанём русиньского языка.

 

Марек Ґай таксамо поінформовав о тім, же ся звышыло ай чісло учітелїв, котры сі дали приглашку на росшырїня своёй кваліфікації о предмет русиньскый язык і література. В сучасности ся приголосило на тот предмет 70 учітелїв, переважно з окресу Міджілабірцї. Шкода лем, же Методічный центер у Пряшові може успокоїти лем 30 учітелїв, остатнї мусять чекати до далшого рока. То ся не любило главнї тым учітелям, котры уж дакілько років учать предмет русиньскый язык на своїй школї, і не мають можность сі в тім роцї зробити рекваліфікацію на тот предмет. Знову, як Марек Ґай конштатовав, є то вопрос фінанчного забезпечіня. Приобіцяв, же буде робити вшытко, што є в ёго силах, абы ся зреалізовала едукація про вшыткых учітелїв русиньского языка, котры о то дотеперь пожадали.

 

Конець семінара належав представлїню новых публікацій в русиньскім языку. Запрезентовала їх докторандка Інштітуту русиньского языка і културы Мґр. Міхала Голубкова, а позад нёй авторка той статї позвала людей на далшый семінар карпаторусиністікы, котрый буде 25. октобра 2017 і буде ся тыкати вжываня русиньского языка в конфесіоналній сферї, конкретнї міджі Русинами православного віросповіданя.

 

  ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Центер языків і култур народностных меншын – Інштітут русиньского языка і културы ПУ