9. 3. 2026: 63. научный семінар карпаторусиністікы

В засїдални Пряшівской універзіты у Пряшові Consilium maius ся 4. 3. 2026, одбыв 63. научный семінар карпаторусиністікы. Вопрос актуалной сітуації третёй найбівшой народностной меншыны на Словакії у звязи з їх (не)акцептаціёв русиньской ідентіты отворила на семінару соціолоґічка ПгДр. Мґр. Люба Кралёва, Пг.Д.

Окрем того, же выходила із штатістічных чісел послїднёго списованя жытелїв на Словакії в роцї 2021 (в порівнованю із попереднїма списованями), Люба Кралёва робила ай властный соціолоґічный выскум, котрый резултовав до выданя моноґрафії з назвов (што корешпондовала ай з темов лекції): Špecifické problémy jazykovej a národnej sebareflexie Rusínov v minulosti a súčasnosti / Шпеціфічны проблемы языковой і народной саморефлекції Русинів в минулости і сучасности.

Яку роль в тім контекстї одограє материньскый язык Русинів, ці тоты, што ся ідентіфікують за Русинів, але єдночасно декларують, же їх материньскый язык є іншый (найчастїше штатный – словеньскый язык), ці материньскый язык одограє важну роль  у перспектіві будькотрой міноріты без властной державы – на такы і подобны вопросы глядали притомны одповідь в діскусії. Окрем богатой фізічной участи, припоїло ся на семінар онлайн ай 17 далшых особ (зо Словакії ай споза граніць, переважно молодых людей), што назначовало, же як тема, так ай выступаюча – днесь уж бывша директорка Музея русиньской културы у Пряшові, сучасна, як сама себе означіла „кураторка музея на одходї“ не є незнамов меджі одборниками, што ся занимають карпаторусиністіков, але ай меджі шыршов громадов Пряшова і околіцї. Своёв невычерьпнов енерґіёв Люба Кралёва докаже ословити шырокый круг як Русинів, так ай Нерусинів і сьме пересвідчены, же хоць уже є в пензійнім віцї, в рамках соціолоґії і русиньского контексту іщі не повіла послїднє слово.

К єй професіоналній біоґрафії можеме придати такы єй найвызначнїшы успіхы односно третёго русиньского народного оброджіня: русиньска актівістка, заснователька Обчаньского здружіня Колысочка – Kolíska, орґанізаторка проєкту Вечернї школы русиньского языка, выдавателька часопису про дїти – Колысочка (як ай неперіодічных публікацій в русиньскім языку), орґанізаторка бенефічных і харітатівных концертів....

Люба Кралёва є ай тов особов, котра застає погляд, же русиньскый язык бы ся мав у бівшій мірї апліковати нелем у школьскій сферї (о што ся сама причінила орґанізованём вечернїх школ русиньского языка і доказала, же о русиньскый язык і о азбуку має молода ґенерація інтерес), але ай в церьковній сферї (у вірників православной і ґрекокатолицькой церькви по русиньскых селах). Ай о тім была діскусія на семінару, на котрый прияв наше позваня ай сучасный декан православной богословской факулты – проф. Штефан Пружіньскый, ПгД. Будеме ся надїяти, же окрем церьковнославяньского языка на Православній богословскій факулту ПУ, стане ся холем выберовым предметом ай сучасный русиньскый язык. Так бы штуденты – будучі православны священици, котры планують перспектівно проповідати слово боже по селах з переважно русиньскым жытельством, могли ся вірникам пригваряти в їх материньскім, а не у словацькім языку.

Презентація найновшых выдань карпаторусиністікы, як ай выдань умелецькой літературы за рік 2025 была завершінём семінара, на котрім взяли участь ай двоми сучасны русиньскы писателї – Мірослав Жолобаніч і Мілан Ґай, также притомны могли дістати їх найновшы публікації ай з венованём авторів.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., унів. доц., орґанізаторка семінарів,

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., унів. доц., фотo Зденка Цітрякова.