1. 3. 2023: В Ужгороді одпрезентовали літературный алманах

Як інформовав Юрій Шиповіч, голова Русиньского културолоґічного клубу, 25-го фебруара 2023-го року в конференчній салі Центра културу народностных меншын Закарпатя в Ужроді в рамках святкованя Меджінародного дня материньского языка одбыла ся презентація Алманаха днешньой підкарпатьской русиньской літературы за 2022-ый рік.

Орґанізаторами події были Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духвновіча, котрого головов є Юрій Продан, і Русиньскый културолоґічный клуб.

В зобрнику, як сьме вже скоріше о нім інформовали, суть поетічны, прозовы творы і тлумачіня 19-ох авторів з Україны, Чеськой републікы, Мадярьска і Італії. Наймолодшому авторови в тогорічнім алманасі, Михаілови Чикивдьови, не є іщі ани 23 років, а найстаршый, Іван Завадяк, має 83 років. Авторы суть представителями 8 із 13-ох районів Підкарпатя.

Іван Завадяк на презентації повів, же писати по русиньскы зачав лем у 2017-ім році по тім, як му во сні появила ся мамка і повіла: „Іване, писав єсь ціле жытя, але писав єсь не то, теперь берь і пиш по нашому.“ Так за короткый час появили ся дві його русиньскы книжкы, і теперь приготовлює третю.

Молодый автор, но вже знамый русиньскый актівіста і блоґер Михаіл Лыжечко свойов історійов потвердив, же молодеж нелем достойно переняла штафету старшых по всокочіню і пропаґації русиньского слова, але і модернізовала тоту роботу, збогатила єй, приспособила новым реаліям.

Аламанах є присвяченый 128-ій окремій гірьско-штурмовій Закарпатьскій бріґаді, котрой вояци достойно боронять державу, в котрій жыють. Єден із авторів, котрого творы суть в алманасі, Александер Керестеші, вже є на фронті.

На презентації брали участь і голова Клубу Томаша Ґаріка Масарика в Ужгороді Іван Латко, голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан, голова Ужгородьского містьского общества імени Александра Духновіча Михаіл Белень, голова общества Карпатьскый Русин Василь Щебрей і далшы представителі общественных орґанізацій области.

На кінцю обговорили ся і планы на найбизшый час, меджі якыма суть святкованя сторічніці основаня Общества імени Александра Духновіча, як і 220-та річніця народжіня самого великого будителя.

Петро Медвідь. ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ У ПЕРШІМ ОФІЦІАЛНЫМ ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА НА СЛОВАКІЇ