1. 6. 2022: Еміґрацийны кругы упамятнили 75. річницю выгнаня
«Памятаме і не забудеме» – голосило головне гасло упамятнінь.
Лемківскы еміґрацийны кругы молитовно і споминово одзначыли 75. річницю выселіня Лемків в рамках Акциі «Вісла». Подія проходила в неділю, 15. мая 2022 р., в Йонкерс, штат Ню Йорк.
Хоц лемкiвскы еміґранты за великом млаком нашли ся добровільно, то фурт памят про найтраґічнійшу подію жытелів Лемковины є важна і серед них.
Вельо з участників упамятнінь то тоты, якы народили ся уж на выгнаню на західніх землях Польщы з родичів переселенців, і аж пак подали ся до Америкы.
Вічна Памят
Одзначыня 75. річниці выселінь зачали ся молитвом в православным храмі св. Тройці в Йонкерс, якій находит ся в юрисдикциі Православной Церкви в Америці (анґ. Orthodox Church in America). Участ в панихиді за жертвы Акциі «Вісла» взяло 65 осіб – головно уж потомнных тых, што досвідчыли депортациі.
Подія была зорґанізувана еміґрацийным діячом Андрийом Медвідьом, а фінансову підпору дал Карпаторусиньскій Америцкій Центр. Панихіду справили парох церкви, о. Владимір Заблотскій і о. Димитрий Якымович з парохіі св. Миколая в Стратфорд, штат Коннектікет, при участи о. діякона Давида Дутканича.
Памятаме і не забудеме
«Вродил єм ся як перша ґенерация на выгнаню, а то в Радванові, то є коло Зеленой Горы. Туга моіх родичів за Горами справила, же в 70. роках вернули сме до Гір, а то до Ждыні, а в 1980 р. выіхал єм до Америкы і ту тепер мешкам, то уж буде 42 рокы. Моі мама родом были з Радоцины, а няньо родом з Квятони», бесідує Андрий Медвід, орґанізатор упамятнінь.
Подія, яка проходила в Йонкерс мала наголовок «Памятаме і не забудеме» придуманый Медвідьом так, жебы вказати, што памят про тоту траґічну подію є жыва серед лемківской еміґрациі і, самособом, што памят тота буде передавана дальшым поколіням – тым, што уж родят ся на американьскій земли.
По богослужыню участникы зышли ся в прицерковным голю, де тоту част зачали од одспіваня патріотичной пісні «Горы нашы».
Отец діякон Давид Дутканич коротко розповіл присутным о обставинах Акциі «Вісла». Спомнул і о вчаснійшых траґічных подіях в істориі Лемковины, як о Талергофі, але і о другым з лаґрів, в котрым были мучены переселенці в 1947 р. – Явожні. «Одчытал єм імена і назвиска вісемнадцетьох Лемків, котры вмерли в лаґрі в Явожні. Отец діякона Давида, Петро Дутканич, котрый пережыл Акцию «Вісла», оповіл коротко своі спомины зо слезами в очах» – продолжат Медвід. Дальше голос мал Василь Барна, родом з Кунковы. Гварил о психічных і фізичных пережытях выселяных, якы почул од свого покійного няня.
«Вшыткы з великом увагом слухали тоты смутны і тяжкы для нас Лемків спомины. Мушу признати ся, же был єм приємно здивленый з того, же на тоту стрічу пришло так дуже люди і были ньом зацікавлены. Значыт тото, же треба нам веце робити такых подій і надію ся, же зас дашто зробиме» – завершат.
Акция «Вісла»
Так звана Операция «Вісла» зачала ся 28. квітня/апріля 1947 р. В єй рамках польскы власти зачали насильну депортацию Русинів з Лемковины на західні і пілнічны землі повоєнной Польщы.
Рахує ся, же выселеных в часі акциі «Вісла» было близко 150 тис. люди, в тым чыслі праві 35 тис. Русинів з Лемковины. Выселіня проходили постепенно, аж до липця/юлия 1947 р. Етнічні чыстили село по селі, іх жытелів під ґвером, примусово выганяли. Лемківскы родины мали такой по дві годины, жебы на єдну фурманку забрати тото, што могло ся на ній змістити.
Выганяли такой вшыткых, без огляду на тото, ци медже нима были старці, діти, або заслужены для освободжыня Польщы спід німецкой окупациі. По дорозі выселенці часто были окраджены, зневажены і поневолены. На Лемковині депортуваных гнали до колейовых стаций, де мали быти запакуваны разом з добытком до товаровых ваґонів. Такы депортацийны пункты были медже інчыма в Лупкові, Команчы, Боску, Щавным-Куляшным, Высочанах, Писарівцях, Загірю, Саноку, Ґорлицях, Загірянах, Ґрибові, Санчы, Яслі, Мушыні та Коросні. Транспорты направляли на місце выгнаня – на Шлеск, Любушску Землю, Поморя і землі бывшых Прус. По дорозі, в Освєнцімі, одбывала ся селекция Русинів до концтабору в Явожні. Заперто в ним близко 500 Русинів.
Дослідникы – історикы не сут согласны в оціні, ци рішыня о выселіню Лемків і Украінців было придумане в Варшаві ци в Совітскым Союзі.
Акция «Вісла» в наслідстві причынила ся до знищыня лемківского доробку поколінь та безповоротной зміны культурового облича Лемковины. Рахує ся, што на Лемковину вернула максимально лем десята част беззаконно выселеных, або іх потомных. Моральне ани фінансове пошкоджыня до той поры не было вчынене.
Наталія МАЛЕЦКА-НОВАК, ЛЕМ.фм.
(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)
