10. 6. 2023: О бананах і меншыновых правах

З бывшого Фелвідеку дораз стане мултіетнічна Франція

Словакія має вже офіціално узнану 14-ту народностну меншыну. Мож відїти волны радости в дакотрых політічно-актівістічных ґрупах, якый великый успіх ся подарив. І кедь єм сам членом народностной меншыны, зохаблям собі в тій справі конзерватівну позіцію. Чом?

Узнесїнём влады Словацькой републікы ся 14-ов офіціално узнанов народностнов меншынов на Словаькії стала вєтнамска комуніта. Лемже вопросів односно того узнаня є веце як одповідей.

Першый, а не марґіналный факт, котрый стоїть за задуманя є, хто Вєтнамцїв за меншыну схвалив. Є то лем три тыжднї, што презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова выменовала по політічній крізї урядницьку владу премєра Людовіта Одора. Кабінет Одора іщі не має ани Проґрамове выголошіня влады, не має у парламентї высловлену довіру, а вызерать то так, же ани єй высловлену не буде мати.

Кедь при іншых темах урядницька влада не хоче тискати на пилу, ту ся попонагляла. На своїм першім засїданю схвалила пропозіцію на узнаня вєтнамской меншыны. Притім, кедь реално в парламентї не дістане довіру, може так акурат світити і грїти а довести країну до передчасных парламентных волеб. То є так вшытко.

В чім є проблем? Но в тім, же мы реално днесь не знаме погляд релеватных політічных партій на проблем узнаня Вєтнамцїв як народностной меншыны.

Но знаме то, же не вшыткы політічны партії хотїли такый статус Вєтнамцям дати. А знаме і то, же не є офіціалный процес, котрым ся схвалюють меншыны, зато то влада зробила лем узнесїнём. Но лемже не аствує узнесїня влады, котре бы ся іншов владов не дало одкликати.

Зато влада Людовіта Одора зробила може дакус хыбу. Тото бы якраз мала зохабити на владу, котра має мандат з парламенту по вольбах, жебы такый крок мав релевантну підпору політічных партій. Теперь ся наопак може стати, же хтось по вольбах зачне статус Вєтнамцїв спохыбнёвати. А то буде велика шкода про саму вєтнамску комуніту на Словакії.

Другый важный момент є в самій вєтнамскій комунітї. Є то уж даякый другый рік, што зачали Вєтнамцї боёвати о своє узнаня, а даякый рік на основі рекомендації Рады влады про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность суть все позваны на засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы.

Памятам, што представителіїтой комуніты бісїдовали, кедь першый раз пришли на засїданя выбору.

Свою презентацію поставили на приповідцї о бананах. Бісїдовали о тім, же они, Вєтнамцї на Словакії, ся чують як бананы. Акцентовали, же звонка суть жовты, але внутрі суть білы. І же ся цалком чують як Словаци, і же суть повно інтеґрованы зо Словаками. І так далше. Просто акцентовали, же они суть такы самы як Словаци, лем іншак вызерають, а докінця, же такы самы як Словаци хотять быти.

Вєтнамска комуніта акцентує головно то, же є словацька, лем іншак вызераюча як Словаци.

Но лемже то є проблем. Нашто дакому статус народностной меншыны, кедь тота комуніта хоче быти Словаками?

Вшыткы меншыны, котры дотеперь узнаны были на Словакії, намагають ся сохранити свою културу, свою ідентічность, передавати єй далше новым ґенераціям. А вєтнамска комуніта акцентує головно то, же є словацька, лем іншак вызераюча як Словаци. Признам, не цалком розумію потребі узнати мою меншыну, кедь сам хочу повно асіміловати ся з маёрітов.

Навеце, приповідка о бананах не была хоснована лем раз. Вєтнамска комуніта тото вецераз схосновала і в медіях, жебы лем ся вказати, якы добры Словаци суть з них.

Значіть, што хоче вєтнамска меншына окрім напоїня ся на фінанції про свої културны події? Не вызерать то так, же бы хотїла свої школы ці іншы права, бо цїла їх дворічна арґументація бісїдовала головно о гордости на то, як ся „зачленили“ меджі Словаків, і якбач їм то так пасує.

Ту треба підкреслити далшый факт. Словакія як сіґнатарь меджінародных договорів о охранї народностных меншын і меншыновых прав а языків має даякы обовязкы. Тоты обовязкы ся моніторують, і Словакія на основі моніторінґів діставать даякы рекомендації, што має сповняти.

Яке буде рїшіня рекомендацій односно вєтнамской комунітіы, кедь будуть европскы урядници рекомендовати наприклад школы, але, по перше, Вєтнамцї їх ани самы не хотять, і по друге, суть розсіяны по цїлій країні, і не мають компактне населїня, жебы дашто таке як школа зробити?

Зато при даваню статусу народностной меншыны треба нам думати і на реалізацію прав меншыны, а не брати то як якусь „параду“ навеце про ґрупу жытелїв.

Но і жебы сьме не забыли на такый „детайл“. Словакія мала дотеперь узнаны лем автохтонны або іншым способом історічны народностны меншыны, котры мають даякы звязы з теріторіёв днешнёй Словацькой републікы. Теперь ся властно першый раз стало, же статус меншыны здобыла такзвана нова меншына.

Меншына, котра є ту присутна даякых 70 років. Не знам, ці є то велё або мало. Но знам, же в тім самім часї, коли ту зачали приходити за комуністічного режіму братьскы Вєтнамцї, приходили наприклад і братьскы Кубаньцї. А і іншы народности із товаришскых комуністічных земель.

Є Словакія натілько одкрыта, же буде, кедь о то буде інтерес, давати статус народностной меншыны і далшым новым меншынам? Іншак, і то треба акцентовати, посмотьме ся на країны околіцї, але і країны западной Европы. Тоты так само статус народностной меншыны узнавають лем автохтонным, історічным комунітам.

Жебы то не вызерало зле, жычу вєтнамскій меншынї новый статус, і кедь не знам, што од нёго она сама хоче. Нихто не спохыбнює їх присутность, але статус меншыны мусить мати смысел, мусить быти о наповнёваню меншыновых прав. І ту мам важны похыбности о інтересах як з боку державы, так з боку самых Вєтнамцїв.

Є можным, же з бывшого Фелвідеку по дашто веце як сто роках стане дашто таке як мултіетнічна Франція, і буде на Словакії узнаных і сто новых меншын. В порядку. Лем традічны меншыны будуть на то мусити мерьковати. Бо легковажность в удїлёваню такого статусу без реалного практікованя народностных прав пак може неґатівно опвливнити народностну політіку і в одношіню ку автохтонным, історічным меншынам. Бананы і меншыновы права суть дві різны річі.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.