10. 7. 2022: Гляданя кандідата

По кандідатьскім статусї Україны треба глядати іншого кандідата.

Україна ку кінцю місяця юн досягла значный успіх на діпломатічнім „фронтї“, покля маєме хосновати войнову термінолоґію. Статус кандідатьской країны до Европской унії є то, о чім презідент Зеленьскый бісїдовав од зачатку войны.

Реалістічно треба повісти, же удїлїня статусу кандідатьской країны є веце голосом сумлїня членів Европской унії в часї повной войны, главно тых великых, котры не мали проблему робити бізніс з Росіёв і по 2014-ім роцї, як резултат даякого величезного проґресу Києва на пути до Европской унії.

Дале треба припомянути і то, же статус кандідатьской країны може быти про Унію рїшінём як запхати рот, і на даякый час мати покій.

Посмотьме ся на Турцію, котра статус кандідатьской країны здобыла іщі у 1999-ім роцї в Гелсінках. Одвтогды ся глядяють веце причіны чом Турцію не взяти, як причіны на взятя Анкары до европского клубу. Резултат той політікы є такый, же Турція є днесь омного менше політічно компатібілнов країнов з Уніёв, як была на кінцю 1990-ых років.

Інтересна была і статя єдного польского коментатора, котрый вытолковав причіны, чом властно Нїмецьку і Франції не буде ани барз залежати на приятю Україны до Унії.

Кедь одіґноруєме величезны фінанчны інвестіції, котры по войнї будуть мусити іти до обновы, французько-нїмецькому мотору Унії не барз пасує і то, жебы така велика країна мала слово в Бруселї. То іншак є і єднов з проблем Турції, а шумнї то потверджує і то, як Паріжу і Берліну піднимать тиск, кедь ся у дакотрых вопросах на заднї поставить, так само велика, Польща.

Но без кулї, котра бы нам розповіла будучность, тримайме ся того, же Україна має статус кандідата, є на пути до Унії, і дістала условії, котры бы мала на тій пути выповнити, жебы раз могла стати членом евроклубу.

Окрем многых далшых пожадавок, є там спомянута з боку Бруселу і проблематіка народностных меншын.

Україна бы мала приспособити свою леґіслатіву односно народностных меншын так, жебы корешпондовала з леґіслатівов европсков. Охрана прав народностных меншын є потребным кроком, котрый має Україна выконати на пути до Унії, а так само має быти вызначным вкладом до охраны людьскых прав у демократічнім світї.

Такой по публікованю пожадавок могли сьме чути і чітати з боку Україны, же она вже зробила много кроків у тім напрямі, і треба вже лем зробити пару конкретных кроків і ефектівных механізмів, котры тоты пожадавкы будуть повнити. Сітуація є важна, зато ся не будеме сміяти, і кедь сміх бы быв на тім місцї оправданый.

Скаргы Мадярьска ці Румунії на прияты на Українї законы по 2014-ім роцї, котры обмеджовали языковы права ці права на освіту в материньскім языку, дакус не пасують до высловів, же Україна вже много зробила про охрану меншын, а скоріше наопак.

Но в цїлій сітуації є важнїше інше дїло. Брусел не задефіновав ясно, же меншыновы права мусять быти на Українї про вшыткых. Значіть, покля Україна буде хотїти продовжовати на пути до Унії і стати членом, є ясне, же по доброму або по злому буде мусити прияти такы законы, котры бы меншыны реално хранили і дали їм вшыткы права так, як то є і в іншых европскых країнах. Но вопросом є, де там глядати Русинів?

Покля то Брусел прямо не надіктує, пак буде Кієв знова глухый і слїпый односно Русинів, і права дістануть лем тоты меншыны, котры Кієв вже узнавать. Русины як тоты, котры про Україну „не існують“, можуть зістати знова без будьякых прав, вызнаня, і навеце – під покровительством Унії.

Є ясне, же на кандідатьскый статус Україны мусять реаґовати і русиньскы штруктуры. Не в тім смыслї, жебы то Русины Українї не дожычіли. Наопак. Тадь на Українї жыє наша найвекша комуніта. Но буде треба реаґовати з пожадавков, же Україна мусить вступити до Унії вєдно із узнаныма Русинами а їх правами.

При тім є так само ясне, же нашы орґанізації якбач не будуть партнером про Брусел, жебы хтось реално в тім дїлї зачав тискати на Україну. І зато ся теперь глядать іншый кандідат.

Єдна із 27-ох европскых держав, котра собі спомяне на Русинів, і буде подобно як при іншых кандідатьскых країнах публічно бісїдовати о можности схосновати вето, покля бы меншыновы права на Українї не дістали вшыткы, включно Русинів, а лем дакотры.

 

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР