11. 10. 2023: Кандидат до Сойму: Богдан Ґоч о лемківскых справах

15. жолтня/октобра 2023 р. будеме выберати кандидатів, якы на дальшы штырі рокы будут репрезентувати нашы інтересы в польскым парляменті. Серед громадян Польщы, якы станут при выборчых урнах, сут тіж Лемкы.

Не лем можеме выберати, але серед нашой громады нашли ся особы, якы рїшыли кандидувати до Сойму. Такым чловеком є Богдан Ґоч, ведучый Товариста для Розвистку Музею Лемківской Культуры в Зындрановій. Кандидує він в своім рідным реґіоні (на Лемковині) – в 22. выборчым оркругу. Богдан Ґоч є членом партиі «Польща 2050 Шымова Головні» – кандидує з комітету KKW TRZECIA DROGA PSL-PL2050 SZYMONA HOŁOWNI. Назвиско кандидата найде ся на листі но. 2, позиция но. 21.

 

Ведучый Музею Лемківской Культуры одповіл на пару звідань, якы можут заінтересувати нашу соспільніст.

 

• Пане Богдане, як видите шансу на дальшый розвиток лемківской культуры і плеканя лемківского языка в реґіоні, з котрого кандидуєте?

– Шансом на розвиток лемківской культуры і плеканя лемківского языка в моім реґіоні єст спертя, підтриманя і активізация діяльности лемківскых орґанізаций, котры провадят діяльніст на річ Лемків. Думам, же потрібна єст ту тіж міцна едукацийна і пропомоцийна кампанія. В реґіоні, з котрого кандидую, не лишыло ся уж за дуже лемківскых родин, а з тых, котры сут, більшіст піддала ся асиміляциі і не хоче ся асоциювати з Лемками (то результат діяльности служб, войска і клеру). Потрібна єст ту робота в терені, дотертя до тых родин і іх едукуваня. Потрібна єст промоция лемківской культуры, показаня тым людям, же неє ся чого бояти і стыдати, а єст ся чым гордити.

 

• Ци подля Вас є шанса, жебы лемківскій язык был барже присутный на Лемковині в публичным просторі? Ци видите можливіст на тото, жебы провести прокампанійны акциі в ґмінах і селах на Лемковині, де є шанса на одкрытя новых двоязычных таблиц з назвами місцевости (польско-лемківскых), а в котрых таблиц іщы ніт? Якы місцевости мали бы на тото шансу?

– Так, уважам, же є шанса на тото, жебы лемківскій язык был барже присутный в публичным просторі. Думам, же при одробині заанґажуваня зо стороны орґанізаций і лемківскых діячів даст ся поставити пару новых таблиц з назвами місцевоси по лемківскы в нашых селах. В моім реґіоні такы таблиці могли бы станути напр. в Зындрановій, Вільхівци, Полянах, Команчы, Туриньску, Мокрым, Морохові. Думам, же при одповідній кампаніі зо стороны орґанізаций і діячів єст то можливе. Уж тепер при нагоді орґанізуваня лемківскых імпрез розвішаме плякаты по лемківскы не лем в нашых селах, але і в селах польскых, переважні никому то не перешкаджат. З таблицями назв місцевости справа єст кус барже скомпликувана, але при одповідній кампаніі, промоциі і едукацийній акциі повинно ся вдати.

 

• Ци сте за обнижыньом порогу (з 20% до 10%) чысла жытелів приналежных до меншыны взглядом загального чысла мешканців, дозваляючого хоснувати права выникаючы з Уставы з дня 6. січня 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку, м.ін. в квестиі присутности языка меншыны в публичным простори (напр. двоязычны таблиці з означыньом назв місцевости)? Нацийональным і етнічным меншынам барз тяжко є осягнути реченый поріг (20%), особливо – розметаной в наслідстві выселінь – лемківскій меншыні, што значучо ограничат можливости хоснуваня прислугуючых нам прав. Постулят обнижыти реченый поріг находит ся серед актуальных рекомендаций Комітету Експертів поміщеных в Четвертым Евалюацийным Рапорті з реализациі Польщом постанов Европейской Карты реґіональных або меншыновых языків зрыхтуваным для Рады Европы. Лемківскій язык находит ся на списку загороженых языків Атлясу загороженых языків UNESCO.

– Так, цілковито єм за обнижыньом порогу з 20 до 10 % чысла жытелів меншыны взглядом загального чысла мешканців в однесіню до прав выникаючых з Уставы. Тот проблем особливо дотычыт Лемків, котры в наслідстві акциі Вісла были розметаны по цілій Польщы.

 

• Ци сте за утворіньом Лемківского Інституту – державной інституциі о едукаицйно-бадавчым характері, што буде занимал ся документацийом, архівізацийом та розвитком лемківского языка, істориі, культуры?

– Так, поперал єм і дале поперам проєкт утворіня Лемківского Інституту як інституциі о едукацийно-науковым характері. Інститут повинен быти в 100 % лемківскій і то выбраны представителі лемківскых орґанізаций повинны рішати о його реґуляміні, фунцкийонуваю і кєрівництві (напр. выбераню директора). Така інституция повинна быти фінансувана з державных грошів, але то меншынова сторона повинна мати головный голос, што до речыня о умовах єй функцийонуваня.

 

• Яка єст Ваша думка на поправу стратеґіі Польщы в квестиі промуваня позитивных громадяньскых постав взглядом культурной ріжнорідности польского соспільства?

– Єст велика потреба едукациі соспільства в Польщы і промоциі культуры нацийональных меншын. Придала бы ся порядна едукацийно-промоцийна кампамнія в державных медиях. Потрібна єст тіж едукация і промоция підчас навчаня молодого поколіня. Такы проєкты треба впровадити до проґрамів навчаня в основных і середніх школах.

 

• Кєд останете посланцьом – як видите свою роботу в однесіню до лемківскых справ? Што хотіли бы сте осягнути завдякы Вашій присутности в парляменті?

–  На тото, же остану посланцьом, сут барз малы шансы. Але кєд бы мі ся вдало, то справ, котрыма треба ся заняти, єст направду барз вельо. Такы найбарже основны то:

• Справы едукациі і навчаня лемківского яызка од стороны державы (фінансуваня, проґрам навчаня, підручникы);
• Уреґулюваня квестиі фінансуваня діяльности лемківскых орґанізаций і інституций культуры;
• Едукация суспільства (основно молодежы) і шырока промоция лемківской культуры в публичным просторі;
• Квестия рекомпенсат за втрачене підчас акциі Вісла майно – в рамках реприватизациі;
• Квестия звороту одобраных підчас акциі Вісла лісів, там де є то іщы можливе;
• Впроваджыня права первокупу ґрунтів од державы через бывшых лемківскых властителів і жытелів пред 1947 роком і іх потомных;
• Квестия утворіня і фінансуваня Лемківского Інституту;
• Квестия зміны выборчой ординациі, так штобы меншына могла мати свого представника в парляменті.

 

• Ци видите шансу на основаня в будучности сучасной лемківской партиі? Ци думате, же то реальне?

– Шансы на основаня сучасной лемківской партиі сут невеликы. На днешній час выдає мі ся тото нереальне з парох причын. По перше, на днешній час не потрафиме ся добесідувати і погодити уж на навет на основі діяльности лемківскых орґанізаций, котрых в польскій державі маме пару (нашы лемківскы орґанізациі, на жаль, ривалізуют зо собом заміст спілпрацувати). До днеска не є тіж між лемківскыма орґанізациями згоды што до лемківскых представників в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. По другє, зо взгляду на розметаня Лемків по цілій державі, барз тяжко буде створити структуры партиі і зобрати єй членів. Навет як вдаст ся покликати таку партию, то не буде она мала шанс на участ в выборах ци впроваждыня до парляменту свого посланця. Ту потрібна є зміна выборчой ординациі, котра ґарантувала бы меншыні мандат в парляменті.

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)