11. 2. 2023: Выданя посвячене істориі і культурі Лемків

Най нашым цілю не буде лем реєстрация минулого, але на основі того, што уж знаме - крок ґу будучности.

Традицийно заявляме, што кінцьом 2022 р. явил ся «Лемківскій Річник» – періодик выдаваный Стоваришыньом Лемків. В публикациі находят ся дописы посвячены так округлым річницям, як і мало дослідженым темам. Зміст книжкы найдете в описі долов, а так само на сайті інтернетового склепу Стоваришыня Лемків, де книжку можете придбати за символичне 10 зл. Долов публикуєме вводне слово головного редактора выданя. Най ся любит.

Позерайме допереду

Кажда річниця Акциі «Вісла» прикликує спомины. Найбільше родит ся іх в головах і серцях тых, што іщы выгнаня памятают. Поколіня тых люди, што вчас депортациі мали по двадцет і більше років, уж такой одышло до вічности. Молодшы ґенерациі, якы хотят проєктувати будучніст Лемковины, мусят конечно памятати і о тій найбільше колячій подіі, бо без історичной памяти никотрый нарід не годен ся втримати, а тым більше розвивати.

Прото тогорічне выданя посвячаме в першій черзі памяти вшыткых тых, што зазнали беззаконного выселіня в 1947 р. Лемківскій Річник 2022 отверат тым разом Богдан Копча. В своій статі (з математичном прецизийом) представлят чысла, даны, проценты… Ціла тота Богданова прецизия обявила ся опубликуваньом присвяченого річници тематичного атлясу. Але не забывайме, што за тыма вшыткыма шацунками крыют ся долі каждой з осіб, што были выселены з Лемковины. Осіб, якы через 75 років переказували нам тото вшытко в роді споминів ци оповідань. 75. річниця то, на жаль, єдна з остатніх коли можеме чути жывы спомины од тых, што памятают давну Лемковину. Най же тот Лемківскій Річник 2022 і інчы книжкы, што явили ся в протягом рока, будут знаком нашой памяти о предках.

В 2022 р. зорґанізувана была ювілейна ХХХ Лемківска Творча Осін, єдна зо шторічных подій Стоваришыня Лемків. Якы были єй початкы і хто брал в ній участ? Того дознате ся з допису (споминів) Петра Трохановского, вірного участника і спілорґанізаотора свята лемківской поезиі і літературы (ци шырше культуры – бо неєднократно одбывали ся в рамках подіі выставы фотоґрафіків, малярів ци концерты музиків). При кінци статі глядайте себе – творців, активных участників Лемківскых Творчых Осени.

Кєд сме при рідным слові – ту акуратні в більшости при тым писаным (маючым окрислены знакы і нормы). Не забываме, што рівно тридцет років тому в Бардиівскых Купелях на Пряшівщыні одбыл ся І Конґрес Русиньского Языка, якій был імпульсом до кодифікациі і нормализациі ріжных стандардів русиньского языка. Брали в ним участ і мы – значыт представникы Лемковины. Коротку історию подій з 1992 р. прикликує наш пряшівскій кореспондент Петро Медвідь.

Дальше запрашаме на стрічу Анны Кырпан з прекрасном аматорском творчістю Стефаніі Русиняк (1932-2011). Звідам кус провокацийно – а хто о тій малярці чул? Но власні, то як раз наш внутрішній проблем, же мало о собі знаме. В Польщы найчастійше поминаме Епіфана Дровняка, Штефана Телепа ци шырше – ідеме на полудне за Енді Варгольом. Познайме зато Стефанію Русиняк, нашу родачку з Верхомлі.

Но, а што і кілько знаме о Чытальнях ім. Качковского на Лемковині? Певно тіж невельо, бо і одкаль. Через рокы не барз были обставины ґу тому, жебы досліджати, што бы ся вчыти. Завдякы Даміянови Новакови можете запознати ся з архівальном документацийом односячом ся до Чытален в Перегримці, Климківці і Чорным. То лем жменька того, што можеме іщы одкрыти, але все то добрый початок.

Другым польскоязычным текстом є допис редактора выданя – кус істориі (той давной і сучасной) о лемківскых соспільно-політичных орґанізациях і людях, што іх концепцийно творили.

«Істория єдного жытя» – то істория Ярослава Трохановского. Маестро, вірный дописувач до Лемківского Річника, рішыл опубликувати на странах нашого выданя першый розділ свойой біоґрафіі. Зачал єй писати в віку 77 років – як не тяжко порахувати – в 2017 р. Віриме, што внет выдаст свою окрему книжку – полну біоґрафію, про нелегкє, але вынятково плідне жытя.

Дальшы три дописы то істориі люди, якых ніт уж серед нас. По перше, не могли сме не написати о єдным з найздібнійшых орґанізаторів соспільного і політичного жытя Лемків по ІІ світовій войні. Павел Стефановскій лишыл по собі спадковину, з якой безсперечно повинны черпати дальшы поколіня лемківскых діячів. Памятаме і о тым, што перед 100 роками вродил ся Семан Мадзелян, бард західньой Лемковины, писменник і поета, што лишыл нам слова двох найбільше днес знаных пісен «Під облачком» і «В темну нічку». При кінци споминаме Ярослава Зволіньского, єдного з основателів Стоваришыня Лемків, але присутного в лемківскій політиці уж в 50. роках ХХ ст.

Най нашым цілю не буде лем реєстрация минулого, але на основі того, што уж знаме – крок ґу будучности. Най ся любит!

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)