11. 3. 2022: Ювілей Павла Стафиняка, бывшого ведучого Руской Бурсы в Ґорлицях

Вчера свій ювілей, 70. річницю народин святкує бывшый председа найстаршого лемківского общества.

Минуло уж 30 років од реактивациі Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, орґанізация тота дочекала ся дотепер девятьох ведучых. Як раз днес свій ювілей, 70. річницю народин святкує бывшый, другій по реактивациі, председа найстаршого лемківского общества, Павел Стафиняк.

Ювілят стоял на челі Стоваришыня Руска Бурса такой два рокы. Хоц в пізнійшых роках істнуваня общества не занимал уж фунцкиі ведучого, міцно сперал діяльніст бурсаків, так передаючы своє професийне знаня економіі і фінансів, як і м.ін. збогачаючы бурсяну бібліотеку цінныма колекциями русиньскых ґазет.

Не можна забыти, што паралельно пару років засідал в Головным Заряді Стоваришыня Лемків.

Лемківскє товариство од все

Вродил ся Павел Стафиняк 10. марця 1952 р. в Злоторыі (нижньошлезскє воєвідство), в родині Андрия і Штефаніі, родом з Боґушы. Родичів оселили в тзв. «майонтку», на обшыри, де по правді Лемків нашло ся невельо.

Зато тіж долго глядали свого місця, жебы быти ближе сусідів. Конец-кінцьом, в 1964 р. замешкали в Чмелю (любіньскій повіт) – селі, де прожывало великє чысло выселенців з сусідньой до Боґушы Білцаревы. Павел Стафиняк был єдным з наймолодошых (з братом Петром были близняками) серед шестьох братів і єдной сестры.

В тым періоді жытя брал наукы в єдного з найздібнійшых лемківскых гудаків в ноным часі (пізнійшого славного Маестро РАПіТ «Лемковина»), Ярослава Трохановского (родина Трохановскых іщы скорше замешкала в Чмелю). Ярослав Трохановскій в 60. роках ХХ ст. основал і вюл на выгнаню лемківскій ансамбль в Лісцю. Днешній Ювілят поберал товды лекциі гры на гармоніі (акордеоні).

Климат в сусідів Чмелян – оселеных на чужыні, іх роджены уж на выгнаню діти та просто перебываня в лемківскій патріотичній атмосфері певністю мали влияня на дальше жытя Павла Стафиняка.

Студиі, економія і вкінци…

Павел Стафиняк, нич пристал до соспільной діяльности в двох головных лемківскых орґанізациях по 1989 р., едукувал ся. Завершыл в 1975 р. Економічну Академію во Вроцлаві на напрямі економія промыслу. Але в тым часі (1976 р.) скічыл тіж Школу Офіцерів Резервы в Высшій Офіцерскій Школі Змеханізуваных Войск во Вроцлаві, де отримал ступін підпоручника (в пізнійшых роках авансувал на поручника).

В дальшых роках покінчыл ріжного рода школы і курсы для бухгальтерів, подипломовы студиі в напрямі заряджаня фінансами (1997 р., Економічна Академія во Вроцлаві), а в 2006 р. в Головній Гандльовій Школі в Варшві (SGH) студиювал медженародне стосуваня стандардів рахунковости і фінансовых справописів.

Вчыл ся і єдночасно працувал в ріжных одділінях гуты і в копальни KGHM. Здобыта освіта позволила му авансувати на штораз высшы службовы становиска. Одповідал м.ін. за тото, жебы на поєдных копальнях вшыткы фінансы – як то повідают – тримали ся купы. В звязку з професийном діяльністю был вельократно оціненый ріжныма нагородами.

Тоты вшыткы рокы был присутный в лемківскым середовиску. Вкінци надышол 1989 р., значыт переломный рік для лемківскых справ, по падіню старого систему.

…лемківскы справы

Під конец 1989 р. Павел Стафиняк вернул на хвилю на Лемковину, до Крениці. Там достал меньше платну роботу, але старал ся в періоді 1990-1991 зааклиматизувати ся на місци. Но, остаточно змушеный был піти назад на захід, до Любіна.

Не вадило му то надале «думати» лемківскыма соспільныма справами. В 1989 р. основана была перша повыселенча лемківска орґанізация в Польщы, яком было Стоваришыня Лемків з сідибом в Ліґници. Як раз Павел Стафиняк в пізнійшых роках явил ся долголітнім членом Головного Заряду.

Але поворот в Горы і пробы дальшого розвиваня того, што повело ся уж одродити, спричынили, што Павел Стафиняк 14. грудня/децембра 1991 р. был выбраный на другого ведучого Заряду Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Тілько што ґорлицкы бурсакы реактивували тоту найстаршу лемківску орґанізацию, а по каденциі першой ведучой Олгы Кані (1.06.1991 – 14.12.1991) пришол час на Стафиняка. Функцию тоту тримал до 25. вересня/септембра 1993 р. і передал єй дальше Богданови Ґамбальови.

Не дивота, што знаючы ся на рахунках, фінансах і економічым положыню інституций, Павел Стафиняк такой од початку, через тоты вшыткы рокы радо дораджат в вельох справав тым двом орґанізациям. Так в штоденній іх діяльности, як і принагідні, коли примірно орґанізуют ся шторічны Лемківскы Ватры на Чужыні в Михалові.

В самым Стоваришыню Лемків долшу хвилю мал функцию Скарбника, аж до часу коли высокє становиско в KGHM не позволило му на тото. При функциі Скарбникa трудил ся пару років як выдавця підручників, материялів до наукы лемківского языка, «Бесіды» (в припадку ґазеты – і як кольпортер). З власной ініциятивы зробил репрінт, бодай в парудесятьох примірниках, вельох старых білых круків.

Павел Стафиняк успішно (і бодай уж не лем тымчасово) вернул ся на Лемковину, де має своє місце. В остатнім часі радо приходит на шторічны загальны зобраня Стоваришыня Руска Бурса і кєд лем може – допомагат дале, передаючы своі знаня. Перед парома роками переказал до Бібліотекы Руской Бурсы цілу серию русиньскых ґазет: «Бесіда», «Народны Новинкы» і «Русин». Актуально є ведучым єдного з найбільше активных одділінь Стоваришыня Лемків – Кружка СЛ в Любіні.

Од імени Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях желаме Вам Многых і благых літ!

 

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)