12. 4. 2023: Вмер Іван Туряниця. Професор, політік і русиньскый актівіста

Як інформовала Ужгородьска націонална універзіта, 9-го апріля 2023-го року перестало быти сердце нашого науковця, доктора біолоґічных наук, професора, славного ведучого Катедры біохемії і фармаколоґії Ужгородьской державной універзіты – Івана Туряницї.

Іван Туряниця быв актівный і в русиньскім русї по 1989-ім роцї, быв членом Світовой рады Русинів і понад десять років быв главов Общества карпатьскых Русинів. Мав 80 років.

Русиньскый науковець

Народив ся Іван Туряниця 16-го януара 1943-го року в родинї учітелїв русиньскых школ в селї Микулївцї. Втогды Підкарпатя было теріторіёв окупованов Мадярьском. У 1959-ім роцї пішов штудовати на Черкаську універзіту, на Природознавчу факулту, яку успішно закінчів у 1964-ім році з шпеціалізаціёв біолоґія – хемія.

По штудіях учітелёвав на середнїх школах Закарпатьской области. У 1968-ім роцї по конкурзї здобыв функції наукового сполуробітника Катедры біохемії і фармаколоґії Медициньской факулты Ужгородьской державной універзты. О три рокы пізнїше успішно обгаїв кандідатьску дізертацію.

За успіхы в науцї у 1976-ім роцї быв удостоєный званём старшого наукового сполуробітникс, учів біохемію штудентів Медициньской і Біолоґічной факулты. Од 1987-го року быв доцентом. О рік пізнїше обгаїв докторьску дізертацію на Катедрї біохемії Медициньской факулты на Універзітї дружбы народів імени Патріса Лумубы в Москві. Од року 1990 быв професором.

Од 1989-го до 2000-го року занимав функцію ведучого Катедры біохемії і фармаколоґії Медициньской факулты Ужгородьской державной універзіты. Почас свого дїяня приправив 11 кандідатів наук у 4-ёх докторів наук.

Од 2000-го до 2018-го року учів на Словацькій польногосподарьскій універзітї в Нїтрї, де під ёго веджінём были обгаєны штири дізертації на ступень доктора філозофії, і опублікованых было понад 40 науковых робот.

За резултатами науковой роботы Іван Туряниця має приписаных понад 400 науковых публікацій і 25 патентів.

Іван Туряниця быв записаный до книгы Найпопуларнїшы люде Україны, а ёго популарность росла і за граніцями, і так ёго мено записане было і до книгы найзнамішых людей планеты. У 2004-ім роцї Світовый науковый комітет у Кембріджі оцїнив го Діпломом Славы за выдатны досягненя в біохемії.

Політік і русиньскый актівіста

В постсовєтьскім періодї Іван Туряниця одкрыто выступав за автономію Підкарпатьской Руси (Закарпатьской области Україны) в рамках Україны, што быв і резултат референдума з 1991-го року, і за офіціалне узнаня Русинів як окремого народа. Свої погляды пропаґовав почас навщів у різных европскых країнах.

В роках 1994 аж 1998 быв посланцём Закарпатьской областной рады. Председом Общества карпатьскых Русинів быв од 1992-го до 2004-го року. Почас того періоду, в роках 1993 аж 2001, быв і членом Світовой рады Русинів за Україну.

Іван Туряниця закликав до кодіфікації русиньского языка на Підкарпатю, сам є автором збіркы русиньской поезії, котра вышла під назвов Рудна земле пудкарпатська у 1999-ім роцї. Вічная память!

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ. фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.