12. 6. 2020: День Русинів Словакії: Презідентка апелує, жебы быти гордыма на свою ідентіту. Уповномоченый – жебы розвивати народностне школство

  • • Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова (злїва) почас навщівы СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові 12. 9. 2019, де окрем іншого ся стрїтила і говорила тыж із штудентками  русиньского языка і културы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты: (справа) Діянов Шутіёвов, Міхалов Голубковов і Карін Муляр.            

    • Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова (злїва) почас навщівы СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові 12. 9. 2019, де окрем іншого ся стрїтила і говорила тыж із штудентками  русиньского языка і културы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты: (справа) Діянов Шутіёвов, Міхалов Голубковов і Карін Муляр.            

12-ый юн є приятый Світовым конґресом Русинів як День Русинів Словакії. Русинів із той нагоды поздоровила презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова. Зробила так на своїй офіціалній сторінцї на сітї Facebook. Текст публіковала по словацькы і по русиньскы.

На Русинів не забыв ани уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый. Тот так само вже рано придав на своїм фанпейджі статус присвяченый Русинам.

Будьте горды на свою ідентіту

„Довольте мі зажелати вам достойне святкованя русиньской културы, языка і історії і наперек обмеджіням, котры тот рік приніс. Будьте горды на свою ідентіту, културу і язык,“ приговорила ся презідентка ку Русинам.

Словацька презідентка видить і соціалны проблемы, котры за єй словами в припадї Русинів суть і проблемов народностнов. Апелує на то, жебы ся вырівнавали реґіоналны роздїлы, котры запричінюють міґрацію за роботов а тым і ослаблёваня звязків русиньской комуніты.

„Знам, же утримованя і розвиваня языковой і културной ідентіты Русинів комплікує, же найвекше заступлїня маєте на северовыходї Словакії, часто в найменше розвитых реґіонах. Наслїдком тых нерівностей є і міґрація за роботов і з нёв повязане вылюднёваня сел. Тота проблема звыкне быти справила економічна, но в припадї Русинів іде і о проблему народностну. Бо вымушеный одход молодых ослаблює і звязкы, через котры собі комуніта утримує свою културну і языкову дїдовизну. Є потребным, жебы сьме ся намагали о вырівнёваня економічных роздїлїв меджі реґіонами і про тот народностный розмір. Жебы і малы села, в котрых собі нашы сполуобчане утримують свій язык, звыкы, традіції і културу, могли жыти далше, і жебы сьме наше сполочне културне богатство могли передати далшым ґенераціям,“ написала презідентка Зузана Чапутова.

Чапутова ся Русинам не приговорила першый раз. По русиньскы подяковала за голосы уж почас презідентьскых волеб. В минувшім роцї загнала поздравне писмо і участникам Світового конґресу Русинів, котрый проходив у Любовняньскых купелях. Там так само звертала увагу на соціалны вопросы, котры суть про Русинів і вопросами народностныма. 12-го септембра 2019-го року ся в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы стрїтила з представителями русиньской народностной меншыны, де ся познакомила близше з русиньскыма успіхами і проблемами.

Русины потребують школы

На Русинів не забыв ани уповномоченый про меншыны Ласло Буковскый. Як народ спід Карпат, котрый невыразно, но предсі вызначно формуловав середнёевропску історію, дефіновав Буковскый Русинів. У своїм статусї припомянув, же Русины потребують школы.

„Як уповномоченый влады єм мав честь за остатнї рокы лїпше спознати северовыходну Словакію. Стрїтити ся з представителями русиньскых орґанізацій, але і зо жытелями красных русиньскых сел. Кажда народностна меншына має свої шпеціфічны проблемы, котры собі выжадують цїлены рїшіня. Ідеалізованы і часто уніфікованы образы о меншынах суть лем себекламанём. Русины про утриманя своёй ідентіты потребують школы, інштітуції, актівну языкову політіку, але главно особы, котры суть на своє русиньство горды,“ написав Буковскый.

Пережываня народной гордости Русинів і Мадярів є подля уповномоченого інше, но то за ёго словами ніч основне не мінить.

„Мусиме знати, де належыме, знати свою минулость, быти гордыма на нашу комуніту і мати ясны цїлї. Певно вірю, же найблизше списованя населїня вкаже, же про Русинів тоты вартости суть важныма і надалше будуть творителями штоденной історії Словакії,“ закінчів уповномоченый.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: ред. АРК в СР.

Script logo