12. 6. 2023: Русины зышли ся у Свіднику, жебы одсвятковати свій день
Свідник тот рік став другым русиньскым містом на Словакії.
В недíлю, 11-го юна 2023-го року, словацькы Русины зышли ся у Свіднику, жебы одсвятковати свій день – День Русинів Словакії. Офіціалны цíлонароднe святкованя тот рік проходилo в містí, котре лем од марца є офіціално другым русиньскым містом в Словацькій републіцí.
Головный орґанізатор події, Русиньска оброда на Словеньску, тогорічны святкованя приготовив у спoлупрацї з Містом Свідник, Піддукляньскым освітнїм центром у Свіднику, і містнов молодежнов орґанізаційов Молодый Свідничан.
Почало ся молитвов
Проґрам святкованя пополудне зачав на цінтерї коло Ґрекокатолицькой церькви Божой мудрости, де є похованый маковіцькый соловей, русиньскый будитель Александер Павловіч.
Ку гробу Павловіча положыли вінцї представителї міста, містных орґанізаторів і Русиньской оброды. Жытелї Біловежі, де Павловіч єден час быв священиком, заспівали і задекламовали при гробі будителя знамый стих Коли муровали білу Маковіцю.
По Павловічовім стиху православны священици – містный парох отець Йоан Совіч і отець Петро Савчак, одслужыли панахіду за Александра Павловіча, по котрій отець Петро приговорив ся участникам і підкреслив актуалность жывота і творчости там похованого будителя.
Пак офіціално привітав вшыткых на події Володимір Противняк, член Выконного выбору Русиньской оброды, і подяковав, же на свято Русинів пришов і голова Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець, як і член Світовой рады Русинів за Румунію Ґеорґій Фірцак.
По тых словах вже ішла кроёва маніфестація по улічках Свідника з русиньскыма прапорами, зо співом аж до Дому културы, де продовжовав ґалапроґрам.
Свідник – друге русиньске місто
Ґалапроґрам ку Дню Русинів Словакії быв наперед планованый на пішій зонї, но з причіны злой хвьлї орґанізаторы вырїшыли зробити го наконець в Домі културы. Тот быв обсадженый публіков до послїднёго місця, а многы ани не нашли уж про себе сиджіня.
По словацькій і русиньскій гімнї одзвучав вірш Людмилы Шандаловой, домашнёй русиньской писателькы, з назвов Карпаты, Карпаты, і пак уж гостів привітала модераторка Маріянна Железна. Святочно одкрыти ґалапроґрам попросила Михала Ґоріщака – заступника пріматоркы Свідника, Володиміра Противняка за Русиньску оброду, і Штефана Лявинця за Світовый конґрес Русинів.
То, же Свідник став другым русиньскым містом на Словакії, по Меджілабірцях, акцентовало ся і в приговорах. Ґоріщак так само підкреслив, же місто хоче розвивати русиньску културу і язык, а в матерьскых і основных школах уможнює місто навчаня русиньского языка, котре уж і теперь в дакотрых школах реалізує ся. Конець свого приговору повів по русиньскы.
Так само Володимір Противняк поґратуловав Свідничанам ку тому, же голосили ся ку Русинам і здобыли потребны процента населїня міста, жебы днесь Свідник міг быти русиньскым містом.
Председа Світового конґресу Русинів у приговорї в повязаню з тым, же тот рік святкує ся і 30 років Словацькой републікы, припомянув, же Словакія є країнов, котра дає Русинам безпечность, ґаранцію їх прав, уможнює їм ся розвивати, што є барз важне.
Одпрезентовала ся русиньска будучность
По приговорах і святочнім одкрытю вже наслїдовав ґалапроґрам. Орґанізаторы тот рік збудовали проґрам не на професіоналных умелцях, але на дїтячіх і молодежных ансамблях, што было барз добрї, бо вказало ся, же Русины на Словакії мають новы поколїня, талентованы дїти, котры далше сохраняють і розвивають нашу културу, а тым мають Русины і свою будучность.
Ансамблї ці солісты были з веце реґіонів, зато краса русиньской културы вказала ся в цїлім богастві мелодій, кроїв і діалектів.
В проґрамі выступали дїти з Матерьской школы в Чабинах, Дітячій фолклорный колектів Маковічка із Свідника, школярі з Основой школы Коменьского в Свіднику, Вородайчік з Великого Липника, молодый співак Михаел Слук із своїм дїдом, котрый го допроводив на акордеоні, Дітячій фоклорный колектів Шафолка з Народнов музиков Орїшок, якы пришли зо Спіша, і Дітячій фолклорный колектів Хемлонячік з Гуменного.
Свідницьку публіку, котра пришла святковати День Русинів Словакії, чекав досправды богатый, понад двойгодиновый проґрам. У фоає Дому културы участны могли посмотрити і малу выставу образів русиньскых малярів із збіркы Петра Микулы.
Святкує ся і на далшых місцях
Окрім офіціалных цїлонародных святкованя тот рік зорґанізованы были і далшы святкованя. В суботу, 10-го юна, проходило святкованя в Меджілабірцях, а в понеділёк, 12-го юна, коли офіціално День Русинів Словакії має своє місце в календарї, першый раз одбудуть ся святкованя і в Братїславі.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.
