12. 7. 2016: Аналіза черьпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (6)

Не потребуєме фінанцовати проєкты на три редакції русиньской періодічной пресы: Русин і Народны новинкы (НН), Інфо Русин і Голос Русина. Кажда редакція поужывать свою ґраматіку властну ґраматіку (позн. ред.: Русин і НН єдины поужывають в сучасности платны правила русиньского правопису). Маме так три ґраматікы. Стачіть нам єдна редакція, єдна ґраматіка, а редакторы з Інфо Русина і Голосу Русина най будуть од 2017 року зєдинены і плачены в єдній, одборно найкваліфікованїшій і історічно найцїннїшій редакції, а тов є Русин і Народны новинкы. Было бы хосенне прияти і далшых редакторів. Жебы в редакції Русин і НН быв єден редактор з каждого штату, де у векшій мірї жыють Русины. Одборне веджіня редакції Русин і НН пропонуєме заховати у первістнім ставі. Редакція Русин і НН най дале фунґує як незавісла, самостатна орґанізація. То є одборно, орґанізачно, фінанчно і політічно найякостнїше рїшіня сучасной русиньской журналістікы. Веджіня Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і Світова рада Русинів екзістенцію редакції Русин і НН бы мали, як русиньску світову редакцію, доказати орґанізачно забезпечіти в другій половинї 2016 року. Быв бы то приклад доброй сполупраці і доброй моралной выховы нашых челных русиньскых функціонарїв. Буде з того пяторакый выховно-сполоченьскый хосен про Русинів: 1. ґраматіка буде єдна, 2. РОС і СРР ся збавлять збыточной фінанчной затяжі і сторости о редакцію, 3. каждый штат, де жыть у векшій мірї Русины, може быти заступленый редактором в редакції Русин і НН; 4. русиньска світова преса буде конечнї мати можность быти обєктівна і незавісла од політічных і особных впливів функціонарїв світового русиньского руху а 5. філозофія світовой русиньской непріодічной пресы буде мати знову народно-возродный выховный характер, як мала на зачатку русиньского руху, коли была пріорітов філозофія ослободжіня Русинів од політічной українізації.

 

Про недостаток методічно-педаґоґічного і выховного приступу ку конкурзу в декламації поезії і прозы в русиньскім языку про школоповинны дїти ся забыло на методічны порады учітелїв у рамках языковой приправы репертоару конкурзу, забыло ся на приправу і реалізацію прикладных годин навчаня русиньского языка, забыло ся на порады учітелїв з представителями школства о проблемах учітелїв русиньского языка, забыло ся на дідактічна помічникы і учебникы про русиньскы школы, забыло ся на фінанцованя школ із русиньскыма класами пінязьми з проєктів за наёмне просторів, але пінязї ся давали до Театру А. Духновіча в Пряшові, а тот їх наслїдно посылав до Католицького кругу в Пряшові (позн. ред.: за наёмне). Зато русиньскы класы з тых русиньскых пінязей не мали хосен, а мали мати хосен, тым ся выховно-освітнє посланя цїлого проєкту пошкодило. Забыло ся і на підпору школьской їдалнї про змагаючіх ся (позн. ред.: в конкурзі декламаторів), а підпоровали ся фінанчны зарібкы верейных рештаврацій. Н прикрашіня простопрів конкурзу ся не выужывалиь школы і учітелї зо школярями, але іншы інтересуючі ся о то. Забыло ся у приправі конкурзу і на сполупрацу і підпору од родічовскых здружінь в школах, де ся русиньскый язык уж учів. Тото вшытко было в практіцї поужыване, кідь першы два рокы конкурзу были у Свіднику (позн. ред.: , а не в Пряшові). Тогды за два рокы выникло 6 класів із навчанём русиньского языка в основных школах окресу Свідник. Проєкт треба методічно, педаґоґічно і выховно здоконалити, росшырити кількость орґанізаторів і одборно одповідных особ за проєкт. І на тоту тему пропонуєме зробити школїня в рамках навчаня про реалізаторів і ґарантів проєктів на ІРЯК ПУ.

 

Про недостаток знань при рїшіню русиньского музейництва у функціонарїв РОС по двох річниках дішло з їх боку ку ліквідації проєкту писаня Хронолоґії історії Русинів, котрый мав помочі змінити посланя музею у Свіднику з україньского на русиньскый. Проєкт писаня Хронолоґії пропонуєме обновити і дати продовжовати в тім одборным робітникам ІРЯК ПУ під ґесторством директоркы Анны Плїшковой, і за сполупраці з ОСРС, СНМ – МУК, ЗІРС, Академії русиньской културы в СР, Словеньской академії наук і Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику, яка была автором проєкту. Участь на конференції пропонуєме забезпечовати за помочі ОСРС, ОО РО у Свіднику, СНМ – МУК, ІРЯК ПУ, Театру А. Духновіча, ПУЛЬС-у, світовой редакції Русин і Народны новинкы, здружіня Колисочка, представителїв єпіскопств православной і ґрекокатолицькой церьквей і Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты і Православной богословской факулты ПУ в Пряшові, представителїв Уряду уповномоченого про народностны меншыны Уряду влады СР, Ґенералной дирекції СНМ, поужывателїв і редакторів русиньскых редакцій, як і за помочі шырокой громады. Місто реалізації може быти лем Свідник, бо ту суть музейны збірковы фонды, котры суть выголошованы неправом за україньскы. ЗІРС і Академія русиньской нкузлтуры в СР на своїх інтернетовых сторінках ведуть евіденцію дотеперь уж зробленой Хронолоґії. Треба, жебы продовжовали аж до кінця. І о тім преба школїня участників з боку ІРЯК ПУ. Цїлём проєкту не є і не было лем написати Хронолоґію історії Русинів, але сучасно высвітлёвати екзістенцію Русинів на прлкладах русиньского збіркового фонду в музею у Свіднику, робити навщівы делеґацій у музею в Свіднику так, жебы на лекціях конференції дішло до пересвідчіня участників конференції, академічной среды на Словакії, влады СР, функціонарїв Міністерства културы СР і Ґенералной дирекції Словацького народного музею в Братїславі, же музей у Свідниьку має мати назву русиньскый, а не україньскый.

 

Вести діскусію о можностях навчаня реліґії по русиньскы на школах і богослужбы по русиньскы. Нато в 2-днёвім проґрамі конференції пів дня треба присвятити лем русиньскій школьскій проблематіцї. Проєкт досягне свій цїль і буде мати сполоченьске выужытя, кідь музей у Свіднику понесе назву – русиньскый. То не порозумілы бывшы челны фунціонарї  РОС і налетїли на „україньску фінту‟ дирекції СНМ, же проєкт є „дорогый‟, зато го треба загамовати. На шкоду нас вшыткых. Так слабо, або нияк, бранили і бранять панове з РОС русиньску ідентічности збіркового фонду в музею у Свіднику. Споминам то зато, бо по загамованю проєкту бывшым веджінём РОС было снажіня істых ентузіастів русиньской історії в тім проєкті продовжовати, затро ся одбыла єдна подобна історічна конференція в Бардеёвскім окресї і дішло до написаня малой книжочкы о Підкарпюатьскій Руси єдным історіком. Але тыма двома активностями до ниякой якостной зміны в сучасній історії Русинів не дішло. Де є причіна? Обидва актівіты были самоучелны, скорше протестны проти нерозумному рїшіню РОС. Зорґанізованы наскоро, не мали ставовленый цїль про сполоченьске возродне выужытя в русиньскім русї. Главныма актерами в проєкті Хронолоґія суть высокошкольскы одборници і асістенты проєкту. Одборници роблять баданя даной темы і чітають лекції о нім, асістенты роблять писарьскы роботы на документації баданых тем, приправують книжне выданя матеріалів із конференції. Роботы треба такой публіковати по конференції і послати на Уряд влады СР, посланцям НР СР і под.

 

З тых самых причін ся недорїшыла стрїча ОСРС з ґенералным директором Словацького розгласу і ґенералным директором Словацького народного музею. Посланя україньского і русиньского тімів Словацького розгласу в нашім реґіонї є народностно різне. Ґенералный директор Словацького розгласу має пропозіцію на рїшіня, а тоту пропозіцію мож прочітати в рамках лекцій на школїнях ІРЯК ПУ, бо на засїданю ОСРС то не было уможливлене. З ґенералным директором о тім єм бісїдовав як член делеґації Русинів по засїданю представителїв Рады Европы. Зато пришов на засїданя ОСРС, нажаль, нашов винов збыточнї. Як не даме позор на властну самолюбость в скаканю до речі, так можеме в далшых рокованях скінчіти катастрофално. Скакати до речі гостёви є неетічне.

 

Так істо треба чітати лекції і о посланю СНМ – Музею русиньской културы (МРК) в Пряшові і ёго роботї на документації третёй волны русиньского народного возроджіня, бо цїлкова історія і етноґрафія Русинів є здокументована в СНМ – МУК, котрый треба переменовати на СНМ – МРК. о тім має быти одборна полеміка на курзах ІРЯК ПУ о русиньскім музейництві, ай за участи выступаючого ґенералного директора СНМ, бо на засїданю ОСРС не было уможнене продіскутовати тоту тему про властну незналость пожадавок проблематікы русиньского музейництва, і про невгодны політічны піогляды дакотрых особ із рядів представителїв русиньского руху. Проблем СНМ – МУК треба дале рїшати членам Выбору за Русинів на грунтї Выбору про народностны меншыны Рады влады СР, аж до переменованя україньского музею у Свіднику на русиньскый. Повнїня того цїля бы мав председа ОСРС реґуларно слїдовати на каждім засїданю ОСРС. Про членів Выбору Рады влады СР за Русинів то буде мати хосенный выховный вызнам.

 

Не вырїшыв ся ани українізачный проблем на рокованю з Высшым теріторіалным цїлком в Пряшові і з Выбором про народностны меншыны Рады влады СР, де мали представителї Русинів їднати о Протестї Русинів проти штатной фінанчной підпоры українізачных актівіт. Тот проблем є хосенне зачати рїшати знову, але аж по абсолвованю лекцій і бісїд о вшыткых законах, котры ся тыкають охраны народностных меншын. Дакотры представителї русиньского руху і ОСРС не мають ясны представы о народнім возроджіню Русинів, але нарокують сі участь на діпломатічных рокованях за Русинів. Треба зачати перше штудовати на ІРЯК ПУ, спознати філозофію русиньского руху, законы, котры хранять Русинів перед політічніов українізаціов, а аж потім наша діскузія зо штатныма і самосправныма орґанами буде успішна і зреалізована в практіцї.

 

Функціонарї в русиниьскім русї мали бы каждорічно брати участи на курзах ІРЯК ПУ про потребы того руху. ІРЯК ПУ на офіціалне пожаданя ОСРС бы мав скласти учебный план школїня і предложыти го на схвалїня ОСРС, написати проєкт на Уряд влады СР і реалізовати выхову русиньскых актівістів. Хто не буде ходити на лекції, того бы ОСРС мало поважовати за неспособного на выкон функції і мав бы з выконной функції одыйти, а на ёго місце бы ся мало запропоновати дакого з абсолвентів одборных курзів ІРЯК ПУ.

 

Учітелї русиньского языка нас учать, а зато учітель бы мав быти поставленый на найвысшый пєдестал сполоченьской авторіты і сполоченьской почливости в русиньскім русї і в ОСРС. Одборныма школїнями бы сьме ся мали дізнати, якый є якостный роздїл міджі роботов одборно неспособного функціонаря і роботов одборно неспособного функціонаря. Жебы до функцій были волены люде, котры уж перешли даякыма одборныма школїнями. Жебы нашы функціонарї знали, же русиньскый рух, то не суть проєкты і пінязї, але народны слобода. То є наш цїль. Не є важне, котрый русиньскый актівіста з якым проєктом ся занимать, але є важно знати, што треба в проєктах зробити, жебы Русины могли народностно рости. В порозумлїню народных філозофічных потреб Русинів є скрита тайность успіху русиньского народного возроджіня і правилного поужываня проєктів у практіцї.

 

Математічно повіджено – величіна сполоченьского успіху русиньского народного возроджіня є прямо завісла од величіны одборных знань русиньскых актівістів.

 

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник, (дале буде)