12. 7. 2019: МУЗЕЙ РУСИНЬСКОЙ КУЛТУРЫ МАЄ НОВУ ДИРЕКТОРКУ

На основі конкурзу на місце директора Словацького народного музея – Музея русиньской културы у Пряшові была кінцём юна 2019 до функції директоркы выбрата із семох кандідатів ПгДр. Люба Кралёва, Пг.Д. Професіёв выштудована соціолоґічка, походжінём Русинка із Снины. В роцї 2010 ся запоїла до актівіт на розвой русиньской народностной меншыны на Словакії. Єй найзнамішым проєктом суть Вечернї школы русиньского языка про дїти і дорослых Обчаньского здружіня Колысочка – Kolíska, котры реалізує уж семый рік (першый рочник зачав в роцї 2013) і проєктом вывернула часто повторёвану тезу, же Русины не мають інтерес учіти ся свій материньскый язык. За цїлы рокы розвоя русиньской културы на основі ґрантовых проєктів, никотрый із єствуючіх субєктів (русиньскых сполків і орґанізацій) таку актівіту не проявив, хоць є общо знама недобра сітуація у пестованю материньского языка Русинів у свого потомства з розлічных прічін. По 11 роках екзістенції Музея русиньской културы (взникнув у роцї 2008) мож сконштатовати, же ани на тім полю ся Русинам барз не дарило.

Видить ся, же Люба Кралёва ся звыкне пущати до актівіт, котры суть, ємно повіджене, высокым різіком і з неясным выслїдком. У звязи з єй наступом до функції директоркы МРК у Пряшові панї Любі Кралёвій сьме положыли слїдуючі вопросы.

 

1. З яков концепціёв і з якыма планами на розвой Музея русиньской културы сьте передступили перед выберову комісію на дану функцію і чім сьте – подля Вас – членів комісії найвеце заінтересовали?

– Выберовій комісії, або точнїше на адресу ґенералного директора Словацького народного музея у Братїславі єм кінцём мая того року послала свою концепцію розвоя Музея русиньской културы вєдно з моёв професіоналнов біоґрафіёв. Треба на зачаток повісти, же кандідаты на функцію директора СНМ – МРК мали задачу приправити проєкт розвоя музея на далшых 10 років, то значіть до року 2030. Над своёв концепціёв єм роздумовала довше і выберу із нёй лем основны тезы з єдной єй части, котры поважую за найважнїшы:

• Злїпшіня справованя і охраны културной дїдовизны Русинів на Словакії.

•  Імплементація новых інформачных технолоґій до основного дїятельства музея.

• Одборный выбер, розвой, освіта і ґаранція далшого карьєрного росту кваліфікованых  робітників про научну і комплексну музейну роботу. Формованя інтерного і екстерного лекторьского колектіву музея.

• Підвышіня атрактівности выставной і експозічной роботы музея – про вшыткы віковы катеґорії навщівників музея, окреме про молоду ґенерацію Русинів, но і про маёрітне жытельство – на основі інтерактівных і модерных експозічных поступів і метод  (напр.: зажытковы воркшопы про учітелїв, хоснуючі методы выховной драматізації, посередництвом котрой участници воркшопу можуть на властній скорї спознати і пережыти, як мож школярям через історію Русинів нетрадічно приближыти темы, котры суть доднесь актуалны. Інтеґралнов частёв воркшопів може быти і методічный аналіз проґраму, котрый дасть можность проґрам наслїдно нелем самостатно зреалізовати, но і выпробовати собі аплікацію хоснованой методы у практіцї. Про школярїв – реалізовати в музею зажытковы навщівы, драматізацію выбратых тем із історії і сучасного жывота Русинів на Словакії  і інтерактівных, зажытковых експозіцій).  

• Інтензівнїша сполупраца з третїм сектором, таксамо з Музеём модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях або з Любовняньскым музеём ці з музеями іншых народностных меншын на Словакії, як і з професіоналныма народныма і модерныма русиньскыма умелцями вшыткых форм уменя (візуалного, співацького, музичного, танечного і далшых) і зо знамыма ремеселниками.

• Ініціованя включіня музея до стратеґічных планів розвитку турістічного руху  в містї Пряшів і в Пряшівскім краю, як і до европскых проєктів Міністерства културы СР.

• В теперїшнїй сітуації будованя і розвитку музея (в новій будові) концентрація на історію і културу Русинів од взнику Чехословакії по сучасность, як і на поміч в презентації творів сучасных русиньскых умелцїв в розлічных умелецькых сферах – од літературы, через візуалне уменя, музику, танець...
• Реалізація научного баданя в сферї етноґрафії, културолоґії і наслїдно розвой едічной і публікачной роботы музея, котра буде документовати конкретны сферы жывота Русинів на компактно заселеній теріторії северовыходу Словакії (окресы Снина, Гуменне, Меджілабірцї, Свідник, Стропків, Бардеёв, Стара Любовня) і в окремых ізолованых русиньскых енклавах у выходній, южній і середнїй Словакії (в окресах Левоча, Ґелніця, Спішска Нова Вес, Пряшів, Вранов над Топлёв, Попрад, Кошіцї і далшых) і наслїдна сістематічна публікачна робота (научны і одборны статї, штудії, моноґрафії) научных і одборных робітників музея.
• Ініціованя актівнїшой і компетентнїшой аквізічной (зберательской) роботы музея. В тім контекстї утримованя і захованя традічной русиньской словесной і музичной народной културы, записованя екзістуючіх русиньскых діалектів і публікованя матеріалів на основі вызбераных народных артефактів в цїлім їх богатстві.  

 

2. В дотеперїшнїй екзістенції Музея русиньской културы найбівша крітіка падала на нечінность музеяу розвою баданя в розлічныхобластях матеріалной і духовной културы Русинів на їх етнічній теріторії. На другім боцї є знаме, же музей не мав ани єдного шпеціалісту – історіка ці етноґрафа, котрый бы быв компетентный такы баданя вести і ґарантовати. Як плануєте тот став змінити?

– Маєте правду, же основнов актівітов каждого народностного музея бы мало быти баданя в реґіонах,  де дана народностна меншына концентровано жыє. В першых роках моёй роботы в русиньскім музею планую концентровати роботу на соціолоґічны і етноґрафічны баданя каждоденного жывота Русинів на Словакії і захованых діалектів в реґіонах, з котрых выходить наша реґіонална словесна і музична духовна култура, но таксамо на баданя матеріалной културы. Зато треба в музею створити робоче місце  найскорше  про етноґрафа, културолоґа або і соціолоґа, но самособов і історіка, котрый може дати роботї історічный розмір жывота Русинів на Словакії, але ай в европскім просторї.

Просто повіджене, треба будовати музей як научну інштітуцію із своёв емпірічнов (практічнов) і теоретічнов роботов. Мушу признати, же в своїй концепції розвитку  музея єм не выходила із фаховой штруктуры ёго теперїшнїх робітників, бо єй ани не знаю, но з того, яка бы мала і могла тота штруктура быти в будучности. Знам, же ідеалный став не мож нїґда досягнути, но буду ся снажити фахову штруктуру робітників поступно вылїпшовати в інтересах компетентного фіксованя і захованя русинськой матеріалной і духовной културы на Словакії. Лем з компетентныма інтерныма одборниками і екстерныма лекторами – шпеціалістами з розлічных областей сполоченськых наук (етноґрафія, културолоґія, історія, соціолоґія, теорія уменя...) можеме змінити характер Музея русиньской културы на інтерактівне місто учіня ся історії і сучасносного жывота Русинів.

Другов важнов частёв роботы музея мусить быти і презентація сучасных талентованых умелцїв шырокого спектра уменя – од візуалного, музичного, співацького по танечне, словесне і літературне. В дотеперїшнїй роботї русиньского музея в Пряшові абсентовали нелем баданя в реґіонах нашой духовной і матеріалной културы захованой до днешнїх днїв, но хыбило в нїй і презентованя талентованых Русинів сучаснов зажытковов формов, як модерных людей 21. стороча.

 

3. У Пряшові суть окрем музея іщі три професіоналны іншітуції, котры суть заміряны на третю найбівшу народностну меншыну – на Русинів. Є то Театер А. Духновіча, Інштітутрусиньского языка і културы ПУ і професіоналный фолклорный колектів ПУЛЬС. Як плануєте з нима сполупрацовати?

– З Інштітутом  русиньского языка і културы ПУ будеме сполупрацовати главно в области літературного русиньского языка. Будеме ся операти о знаня літературного языка учітелїв інштітуту як найвысшых научных і одборных авторіт в области русиньского языка і, наприклад, вшыткы публікації МРК і ёго робітників будуть выходити з языковыма корекціями компетентных робітників інштітуту. З учітелями ІРЯК ПУ будеме сполупрацовати і в іншых областях културы, наприклад будеме вєдно комуніковати о тім, котры діалектны реґіоны треба дослїджовати в першім рядї і подобно.

З веджінём ТАД і ёго герцями сі представлюю сполупрацу таксамо у веце областях. Наприклад, планую реґуларны літературны вечеры в музею, на котрых бы герцї ТАД представлёвали інтересны літературны творы русиньскых писателїв. Планую орґанізовати і концерты русиньской културы, котры бы модеровали (як все дотеперь, кедь єм орґанізовала концерты русиньской културы) герцї ТАД, а кедь приступиме ку новым формам експозіцій – драматізаціям частей нашой історії, была бы єм рада, кебы нам в тім таксамо помагали герцї ТАД.

З веджінём ПУЛЬС єм дотеперь сполупрацовала як штатутарька ОЗ Колысочка – Kоlíska, кедь сьме орґанізовали з РОС першый Ґалаконцерт ку Дню Русинів 10. 6. 2017 в Пряшові або кедь єм за ОЗ Колысочка – Kоlíska орґанізовала рождественны концерты дїтей вечернїх школ русиньского языка з професіоналныма умелцями в Гуменнім і в Снинї, коли ПУЛЬС все завершовав тоты концерты. Теперь роздумую над новов формов сполупрацы з ПУЛЬС-ом в рамках Музея русиньской културы, коли бы сьме в русиньскых реґіонах зберали забыти або іщі необявлены русиньскы співанкы ці елементы автентічного танечного народного уменя і одовздавали їх веджіню і хореоґрафам ПУЛЬС на спрацованя і реалізацію на сценї.

Вірю тому, же як з боку ІРЯК ПУ, так і з боку представителїв ТАД ці ПУЛЬС прийдуть тыж пропозіції на нашу узшу сполупрацу, на котру ся тїшу, бо із вшыткыма трёма спомнянутыма інштітуціями єм сполупрацовала і дотеперь, но як представителька обчаньского здружіня – третёго сектора. Я пересвідчена, же з позіції директоркы МРК можу заложыти традіцію реалной вузшой сполупрацы вшыткых штирёх русиньскых професіоналных інштітуцій. Бо лем через таку сполупрацу можеме захопити і представити цїле богатство нашой духовной і матеріалной културы.

 

4.  До русиньского народностного контексту сьте ся записали передовшыткым проєктом Вечернї школы русиньского языка про дїти і дорослых, котрый реалізуєте уж 7 років. Професіёв сьте соціолоґ і предпокладам, же то быв Ваш способ змапованя актуалной сітуації в русиньскім народностнім контекстї з акцентаціёв на народностне школство. Будете в тім проєктї продовжовати? Як плануєте – на основі своїх скушеностей – споїти актівіты музея із третїм сектором – незісковыма орґанізаціями, котры дїють в русиньскім контекстї, жебы ся змінила сітуація в русиньскім народностнім школсті, котре властно доднесь не є выбудоване?

– У проєктї вечернїх школ русиньского языка про дїти і дорослых бы єм рада продовжовала робити. Не знам собі ани представити, жебы сьме одразу перестали в нашых вечернїх школах учіти, кедь навчаня русиньского языка в ряднім навчалнім процесї в школах є все лем в пеленках. Так як дотеперь, так і в будучности планую реалізовати проєкты ОЗ Колысочка – Kоlíska. Вірю, же на то буду мати дость часу і сил.

А што ся тыкать сполупрацы МРК з шырокым русиньскым третїм сектором, планую го розвинути так, же бы єм до роботы МРК запоїла овелё веце обчаньскых здружінь як то было дотеперь, кедь єм реґістровала сполупрацу МРК лем з РОС і ЗІРС. Но може єм лем не познала цїлу роботу МРК на тім полю. Планую таксамо надвязати овелё шыршу сполупрацу і з русиньскыма селами на северовыходї Словакії, де много обчаньскых здружінь дїє. Моїм найвекшым планом на сполупрацу з представителями русиньскых сел і міст є окрем іншого – пересвідчовати їх старостів і пріматорів, жебы ся веце анґажовали в закладованю русиньскых школ по нашых селах і містах, де жыють Русины. Самособов, кедь штатутарны представителї нашых сел ці міст і представителї русиньского третёго сектора будуть мати дяку сполупрацовати в такім дусї із СНМ – Музеём русиньской културы.

Думам собі, же учітелькы вечернїх школ із своїма школярями, рівнак як учітелї школ з навчалным языком русиньскым або з навчанём русиньского языка і їх школярї можуть быти будучіма навщівниками Музея русиньской културы в Пряшові. Чім інтереснїшы про дїти будеме в музею розвивати едукачны музейны актівіты, тым веце навщівників буде музей мати, а самособов, тым атрактівнїше буде ай навчаня русиньского языка в школах. Орьєнтація на дїти і молодеж буде лем єднов з новых форм в дїятельстві СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові, котра ся дотеперь розвивала лем в незначній мірї. Самособов, робота нашого музея мусить быти орьєнтована на вшыткы віковы катеґорії Русинів Словакії і околитых країн.

За розговор подяковала ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы