13. 2. 2022: Припомянули сьме собі 290 років народжіня і 250 років смерти єпіскопа ІОАННА БРАДАЧА

Іоанн Брадач (Bradacs Ioannes) нар. 14. 2. 1732 у Торисках втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Словакії, умер 4. 7. 1772 у Мукачові втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Україны. Быв василіаньскым монахом-священиком, педаґоґом і церьковным єрархом на Підкарпатьскій Русї.

По скінчіню ґімназії у Спішскій капітулї і Левочі І. Брадач здобыв теолоґічу освіту в Тырнавскій албертіньскій колеґії. Быв высвяченый на ґрекокатолицького священика (1755) і служыв у парохії Росвиґова (теперь часть Мукачова), учів у Мукачовскій богословскій школї. У 1760 р. быв призначеный архідіяконом Мукачовского катедралного собору а о два рокы пізнїше – іншпектором архіалных школ. В тім часї Мукачовска ґрекокатольцька єпархія была під юрісдікціёв рімокатольцького єпіскопа Яґра. Намагаючі ся змінити сітуацію, у 1764 р. Єпархіалный сінод посылать І. Брадача з „діпломатічнов‟ місіёв до влады Габсбурґской імерії у Віднї з цїлём канонічного узнаня і юрідічного одокремлїня Мукачовской єпархії од рімокатолицькой єпархії Яґра. Почас тых переговорів І. Брадач здобыв тітул єпіскопа (1768), але Мукачовска єпархія здобыла статус незалежной адміністратівно-церьковной єдиніцї лем у 1771 р.

І. Брадач тыж зоставив і опубліковав про учнїв русиньскых школ „Букварь или руководїе хотящім оучитися письмены руско-славенскими книгъ‟ (1970, перевыдане 1982). Затоже букварь быв основаный на подобного характеру книгах, выданых выходнов (православнов) церьквов, подля думкы цензора він мав проявы „схизмы‟ (православія). З той прічіны імпереторка Марія Терезія приказала цїлый тіраж букваря сконфішковати і спалити (заховали ся лем три ёго екземплярї). Єпіскоп тыж зоставив збірку молитв („зборникъ‟), якый тыж быв основаный на выходнім моделї. Обвиненый у невірности катольцькой доґмы, І. Брадач мусив прияти присягу „на узнаня віры‟. Тото вшытко мало неґатівный вплив на ёго здравя і выкликало предчасну смерть.

Література: Ю. Жатковичъ, „Іоаннъ Брадач: єпископ Мукачевской‟, in Mѣсяцословъ на 1898 годъ (Ужгород, 1899), с. 41-44; A. Pekar, Bishop John Bradač: the Last Basilian in the Mukačevo Epіscopal See“, Orientalia Christiana Periodica, XLIX, I (Roma, 1983) pp. 130-152.
 

Здрой: Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ, Торонтьска універзіта, Канада,

„Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 68-69, переклад із україньского языка: А. З.