13. 3. 2019: «Справы, што ся діют» в Братиславі і Зволени. Лемковина і Пряшівщына то єдно

Неодолга, 16. і 17. марця 2019 р., в Братиславі і Зволени пройдут показы авторского проґраму Штефана Штеця, якій презентуваный є при участи ансамблю Горнад. Концерты одбудут ся при нагоді 100. річниці возникніня І Чехословацкой Республикы, яку Чехы, Словакы і Русины святкували влони.

Премєра проґраму прошла ярю 2018 р., коли Фольклорный Ансамбль Горнад празднувал в Кошыцях 55. річницю свойой діяльности. Тепер ґрупа продолжат свою вандрівку з видовиском і завитат до дальшых міст Словациі.

Основом того музично-хореоґрафічного проєкту сут історичны подіі, якы прошли по ІІ Світовій Войні на териториі Карпатской Руси. Штефан Штец посплітал долю головных героів, якы прожывали в двох реґіонах – на Лемковині і Пряшівскій Руси. В видовиску выступує хлопец з Лемковины – Богдан. Його доля вяже ся з фраірком з Пряшівщыны, яка выходит з русиньского села Ольшавиця. Штець дал єй мено Бетка. Елемент тот має вказувати на спільне минуле і робити тему актуальном, днес, в часі, в котрым жыєме. Представліня, окрем артистичной вартости, вказує, што хоц Русины одділены границями держав, творят єден нарід, якій має тоту саму культуру, історию і звыкы. Лемковина і Прящівщына то єдно.

Видовиско представлят жытя обычных люди, якым пришло прожывати в нелегкых обставинах в другій половині ХХ ст. Хоц днес нам ся видит, што обставины, в якых жыєме інчы, часто тіж нелегко ся нам жыє, а світ приносит ріжного рода трудности. В проґрамі нагодят ся однесідня до траґічной істориі Русинів. Являт ся ту навязаня до оптаций – переселінь Русинів з Пряшівщыны на Радяньску Украіну в 1945-47 рр.

Актуальніст тем проґраму підчеркнена єст тым, што тыкат він проблемів ґлобалізациі, затрачыня свойой достоменности, міґраций (часто примушеных) і інчых квестий, якы так часто стрічаме в жытю Русинів, незалежно ци прожывают на Словациі, в Польщы, в Украіні, ци інчых частях світа.

Фольклорный Ансамбль Горнад, з якым долгы рокы спілпрацує Штефан Штец, є словацкым колективом, якій презентує і русиньскій рідный фольклор. Од 2011 р. діє він при Університеті ім. Павла Йосифа Шафарика в Кошыцях і ставлят си за ціль сохранити танці, спів та музику східньой Словациі, лем хотіл бы при тым обновити і припомянути традицийну і автентичну інтерпретацию народных пісен і танців. Окрем реченого видовиска, в котрым видимо находят ся русиньскы елементы, Горнад в своім репертуарі часто представлят культуру Русинів з такых сел як Габура, Торискы, Штельбах, Камюнка ци Кыів.

Севериян КОСОВСКЫЙ, лем.фм

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)