13. 6. 2022: День Русинів Словакії одсвятковали в Бардеёві

12-ый юн в календарї святкує ся як День Русинів Словакії. І тот рік, в недїлю, 12-го юна 2022-го року, Русиньска оброда на Словеньску як главный орґанізатор приготовилa вєдно із партнерами святочный проґрам цїлонародных святковань, котрым Русины знова дали знати о собі.

Тот рік главны святкованя привітало історічне місто Бардеёв, недалеко котрого находить ся в русиньскій історії славна Маковіця, о якій писав і русиньскій будитель Александер Павловіч. На подїї взяли участь ансамблї з русиньскых реґіонів, а пришли і гостї споза граніць.

Молитва за русиньскый народ

Русиньске свято в Бардеёві зачало кроёванов процесіёв, котра ішла од Містьской шпортовой салы до центра міста, де пак быв порихтованый културный проґрам.

На подїю пришли і гостї споза граніць. Участный быв председа Світового рады Русинів Штефан Лявинеь, котрый пришов з Будапешту, як і член Світовой рады Русинів за Польщу Андрій Трохановскый. Окрем того, были участны і далшы представителї културно-сполоченьского жывота Русинів на Словакії.

Проґрам в історічнім центрї Бардеёва одкрыв ся словацьков і русиньсков гімнов, по котрій довгорічный член драматічного колектіву Театру Александра Духновіча в Пряшові – Іґор Латта задекламовав стих Вручаніє од Александра Духновіча.

Пак дістали слово представителї орґанізаторів – Мартін Хома, ведучій Оддїлїня културы Містьского уряду в Бардеёві і Мартін Караш, председа Русиньской оброды на Словеньску. Караш у своїм приговорї в рамках одкрытя русиньского свята спомянув, же Русинів ся в остатнім списованю жытелїв у 2021-ім роцї пригласило понад 63 тісяч, а і тота подїя має свідчіти о тім, же Русины ту были, суть і будуть.

По офіціалных приговорах орґанізаторів на сцену пришли православны священици отець Іво Петровай, якый є духовным справцём у Бардеёві, і отець Петро Савчак з Варадкы.

Отцёве вєдно із людми, котры позберали ся на намістю в Бардеёві, помолили ся за русиньскый народ, як і за вшыткы народы світа. По русиньскы так само взяли окрему просьбу за русиньскый народ, котру приготовив ґрекокатолицькый священик отець Франтішек Крайняк.

В проґрамі была і Радость

По молитві вже слїдовав културный проґрам, в котрім дістали простор ансамблї солісты з реґіонів выходной Словакії, в котрых жыють Русины.

На сценї вычеряли ся Стефані Ковачова і геліґонарька Моніка Сорокова за окрес Бардеёв, пак выступли уж знамы в русиньскім реґіонї, а нелем ту, Свідницькы геліґонкаре, котрых веде наш довгорічный актівіста, етноґраф, бывшый співак Піддукляньского умелецького людового субору Іван Чіжмарь.

Потїшыти бардеёвску публіку пришов і Фолклорный колектів Заруба з Няґова за окрес Меджілабірцї, окрес Снина одпрезентовав Фолклорный колектів Настас із Стащіньской Розтокы під веджінём Крістіана Гуняры.

Досправдову радость принесла на подію Камюнка за окрес Стара Любовня, бо якраз з того села выступав Дітячій фолклорный колектів Радость. Понад тридцять дітей, котры презентовали русиньскый фолклор співом і танцьом, было досправды потіхов, бо і вдяка ним видіти, же Русины на Словакії мають свою будучность.

Перша часть проґраму завершыла ся многолоствієм, котре зо сцены заспівали вєдно із людми в публіцї вшыткы выступаючі.

Оцїнёваня і ПУЛС

По выступлїнях Русинів з реґіонів председа Русиньской оброды Мартін Караш вєдно із председом Світового конґресу Русинів Штефаном Лявинцём передали дяковны письма двом довгорічным русиньскым актівістам.

Першым быв Владимір Противняк, бывшый председа Русиньской оброды і сучасный секретарь Світового конґресу Русинів, котрый недавно святковав округлых 70 років. Другым быв Петро Микула, так само довгорічный актівіста Русиньской оброды і функціонарь, збератель русиньского вытварного уменя, котрый має тот рік округлых 60 років. Оцїнїня были подякованём за їх довгорічну роботу на ниві русинства.

Пак вже слїдовав очекованый концерт нашого єдиного професіоналного русиньского ансамблю – Піддукляньского умелецького людового субору, котрый публіку потїшыв своїм годиновым репрезентачным концертом.

При нагодї Дня Русинів Словакії была в Польско-словацькім домі в Бардеёві іншталована і выстава образів русиньскых малярів, котры суть в збірцї Петра Микулы.

Русинів поздоровила презідентка і уповномоченый

З нагоды русиньского свята поздоровила Русинів презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова, як і уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый.

„З потїхов слїдую, же все веце главно молодых Русинок і Русинів анґажує ся при розвитку театру, поезії ці фолклору. Веце з них мі на стрїчах по Словакії з гордостёв бісїдовали, як обявляють корїня своёй родины ці родного села. Я тому барз рада, бо Словакія все была културно розмаїта. Розвиваня творчости і скушеностей предків і їх передаваня далшым ґенераціям посилнює ідентіты, котры творять нашу країну. Єдночасно уможнює нам вшыткым пережывати їх красоту і богатство, а так спознавати то, што нас як людей соєдинять,“ написала на своїм офіціалнім профілї на сітї Facebook презідентка.

„На многых місцях Словакії День Русинів Словакії святкує ся – вчера вже зачали културны події в Меджілабірцях і в Снинї, днесь продовжують в Бардеёві, а завтра дїти стрїтять ся на конкурзї в умелецькій декламації на Духновічовім Пряшові. Посылам вам поздоровлїня будьде святкуєте, і жычу богаты културны зажыткы,“ закінчіла своє поздоровліня глава державы.

„Пару днїв тому мав єм честь брати участь на 10-ій річніцї Фолклорного ансамблю Рутенія. Богатый і чутливый проґрам оддзеркалёвав жывотаспособность русиньской меншыны. Думам, же то не нагода,“ написав уповномоченый про меншыны Буковскый.

„З позіції уповномоченого уж дакілько років реґуларно навщівлюю северовыходну Словакію, де в найвекшій концентрації жыють Русины. То прекрасный край, котрый населять повно сердечных людей. Але в тім краю не быв жывот ниґда легкый, а жаль Богу, ани в дненшнїй добі не є. Наперек тому є чути і відїти возроджіня русиньской ідентіты,“ продовжовав увповномоченый.

„Остатнє списованя жыттелїв нам єднозначно потвердило, же Русины суть частёв і будучностёв Словакії. То жыва комуніта з богатов културов і міцнов ідентітов. Русиньскый язык має певне місце на Словакії і буде мати законом хранену позіцію у веце як 140-ох селах.“

За словами Буковского у сполурпаці державы і самосправ є треба забезпечіти такый іншітуціоналный фундамент, котрый буде ґаранціёв про розвиток русиньской меншыны.

Святковали і в Снинї а Меджілабірцях

День скорїше, 11-го юна, святковали День Русинів Словакії і в далшых двох містах – в Снинї і Меджілабірцях.

В Меджілабірцях місто вєдно з Містнов орґанізаційов РОС і далшыма партнерами приготовили так само богатый проґрам, котрый проходив на містнім амфітеатрї. Святкованя зачали перед Містьскым урядом, на амфітеатер пак так само перешли участници в рамках святочной кроёваной процесії.

В Снинї в тот самый день одбыв ся в рамках святковань Дня Русинів Словакії далшый концерт в рамках проєкту Русиньскы реґіоны в містї. Представили ся в нїм перед сниньсков публіков Русины з бардеёвского окресу як Черґовчан, Маріянна Железна ці дуо Шуркаловых.

Ку святкованю Дня Русинів Словакії приєднало ся і тот рік Народностно-етнічне высыланя Радія і телевізії Словакії в Кошыцях. На 8-го юна приготовило у своїх просторах публічный концерт з назвов Марія Чокинова – голос, на котрый ся не забывать.

У великім радіовім штудію выступали капела Файта і співачкы Марія Мамріллова, Наталія Падова а Михаела Василенкова. Модеровав знамый співак і редактор русиньского высыланя в радію Штефан Штець.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.