14. 8. 2021: Юрий Стариньскій оціненый нагородом ім. Никыфора

В суботу, 7. серпня/авґуста 2021 р., в Михалові загоріла єднодньова, 41. Лемківска Ватра на Чужыні. Хоц обовязувало ограничене чысло присутных, то при михалівскым огни пришла ся огріти гідна жменя участників.

Єдным з пунктів проґраму Лемківской Ватры было переданя тогорічной нагороды ім. Никыфора – Епифана Дровняка за выдатны заслугы в обшыри лемківской культуры. Оцініня было признане Юрийови Стариньскому (на фото справа), ведучому Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера».

Лемківска культура і ансамбль

Лявдацию в чест тогорічного лавреата выголосил Андрий Копча, ведучый Капітулы Стоваришыня Лемків. Бесідувал він, што Юрий Стариньскій заслужыл ся гідні для лемківской культуры. Спомянул на веденый ним колектив.

Кычера з Ліґниці того рока святкує як раз свій ювілей  – 30-літя діяльности. При ансамблю, якій з часом стал ся і орґанізацийом, Стариньскій реализує ріжного рода проєкты, якы найчастійше односят ся до ревітализациі лемківскых пісен, танців і обрядів. В сідибі ансамблю в Ліґници спорядил лемкознавчу бібліотеку, але тіж архів, в якым находят ся чысленны памяткы переказуваны в депозит через родины выселенців.

Копча, кєд была друга част выступу Кычеры, перешол до переданя желань для цілого ансамблю, якій найбільше разів выступил на михалівскій Ватрі. Пак ЛАПіТ «Кычера» отримал од орґанізаторів Лемківской Ватры торт. На ватряну сцену вступили і бывшы члены ансамблю. Як голосил в своім выступліню ведучый ґрупы, через тоты вшыткы рокы в його шорах стояло близко 600 осіб. Стариньскій подякувал за оцініня його особы і веденого ним колективу.

Нагорода ім. Никыфора є каждого рока признавана особі, яка свойом діяльністю внесла цінніст в пошырюваня, розвиток і плеканя лемківской культуры. На статуі все є інскрипция, што оцініня признаване є за «труд жытя одданый для лемківской культуры». Дотепер лавреатами нагороды сут м.ін. Павел Стефановскій, Петро Трохановскій, Ярослав Трохановскій, Теодор Ґоч, Адам Барна, Ярослав Горощак, Олена Дуць-Файфер, Андрий Копча, Мария Стеранка-Трохановска, Іван Дзядик та посмертно Михал Романяк і Богдан Ґамбаль.

Юрий Стариньскій

Юрий Стариньскій вродил ся 8. марця 1967 р. в Ліґници в лемківскій родині выселенців з Новой Веси при Лабовій. То аніматор культуры, хореоґраф, історик і дослідник лемківской культуры.

В 1991 р. основал в Ліґници ЛАПіТ «Кычера». Колектив был зложеный з осіб, якы творили тзв. західню ґрупу Репрезентацийного Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина», якій вюл Маестро Ярослав Трохановскій. Кычера од самого початку была направлена на одтваряня автентичного лемківского фольклору, як тіж на продолжаня звыків і обычаів, якы з Лемковины на выгнаня принесло зо собом найстарше поколіня выселенців. Стариньскій в рамках діяльности при ансамблю записувал од найстаршой ґенерациі давны пісні, музику і обряды, якы пак были выставлюваны в репертуарі Кычеры. Ансамбль вказує і стилизуваный лемківскій фольклор, але так само танці і музику з інчых русиньскых земель.

Стариньскій єст думкодавцьом Медженародного Фольклорного Фестівалю «Світ під Кычером», якій орґанізуваный єст од 1996 р. Професийні робит в Ліґницкым Центрі Культуры, при якым од даякого часу рыхтує шторічный фестіваль локальных меншын – «Хто сідит на міди (меджы)». Од 2011 р. веде Одділіня Фольклору Нацийональных Меншын і Документациі. Є автором чысленных лемкознавчых дописів і книжок. В послідні часі опубликувал цінне моноґрафічне опрацуваня посвячене істориі лемківского народного облечыня та книжку про орґанізуваный собом фестіваль «Світ під Кычером».

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)