16. 1. 2024: Директор ТАД Маріян Марко оцїненый Прибиновым крестом ІІ. класы
Презідентка Зузана Чапутова у своїй функції оцїнила штири русиньскы особности.
В будові Словацькой філгармонії в Братїславі одбыла ся в недїлю, 14-го януара 2024-го року, святочна церемонія удїлёваня державных оцїнїнь нагоды 31-ой рочніцї выникнутя Словацькой републікы, котру припомянули сьме собі 1-го януара.
Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова нагородила 33 особностей з области общественного, културного, як і шпортового жывота, з того сім in memoriam. Оцїнены были і особности з Польщі, Чеськой републікы а Мадярьска.
Про сучасну презідентку то было послїднє удїлёваня державных оцїнїнь, кедьже мандат їй кінчіть 15-го юна 2024-го року, і в тогорочных презідентьскых вольбах вырїшыла не кандідовати.
Оцїненый Маріян Марко
На святочній церемонії і тот рік брали участь представителї Русинів – председа Округлого стола Русинів Словакії (ОСРС) Петро Штефаняк, і член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность а єдночасно член презідії ОСРС Петро Медвідь.
Словацька презідентка і тот рік оцїньла особность із русиньской народностной меншыны на Словакії. Довгорочному директорови Театру Александра Духновіча в Пряшові Маріянови Маркови удїлила Прибинів крест ІІ. класы за вынятковы заслугы о културный розвиток Словацькой републікы.
Маріян Марко
Народив ся Маріян Марко 11-го апріля 1962-го року в Меджілабірцях, своє дїтинство і молодость пережыв у селї Полата, а сам гордо голосить ся ку свому селу.
Професія герця притїгала го од дїтинства. В роках 1981 – 1983 быв членом аматерьского драматічного колектіву Думка в Кошіцях. У 1983-ім роцї наступив як елев драматічного колектіву втогдышнёго Україньского народного театру в Пряшові, днешнїй русиньскый Театер Александра Духновіча.
В роках 1984 аж 1988 быв, як то втогды было звыком, посланый на штудії гереця до Кієва, де закінчів Кієвскый державный інштітут театралного уменя Карпенка-Карого.
Членом драматічного колектіву быв аж до 1999-го року, в театрї пережыв зміну, кедь з україньского театру став русиньскый, зачав грати выключно по русиньскы, і змінив назву на Театер Александра Духновіча.
У 1999-ім роцї быв выменованый до функції директора театру, на котрій дїє уж майже 25 років. І кедь уж вів театер з позіції директора, люде го могли і далше з часу на час відїти на театралній сценї в дакотрых ролях. Послїднїй раз грав выселенця, алтерновав ся з Володиміром Чемом в пєсї Корчма під зеленым стромом, котра мала премєру в році 2016.
Якбач найскладнїшов проблемов, котру на позіції директора мусив рїшыти, были намагы части представителїв Піддукляньского умелецького людового субору, якый быв од свого выникнутя у 1955-ім році балетом і оперетов театру, оддїлити ся од Театру Александра Духновіча, што ся наконець і стало реалностёв, кедь у 2008-ім роцї став ПУЛС окремов інштітуціёв під Пряшівскым самосправным краём.
Почас свого професійного жывота сполупрацовав з аматерьскым драматічным колектівом в Меджілабірцях, учів на конзерваторії, быв основателём меджінародного театралного фестівалу Карпатфест ці членом порадного орґану директора Словацького народного театру в Братїславі.
Маріян Марко довгодобо утримує контакты з русиньскыма орґанізаціями, котры дїють у возроднім процесї, підпорує їх роботу і многораз брав участь на засїданях нашых орґанізацій. Є так само довгорочным председом журі на декламачнім конкурзі Духновічів Пряшів, котрый орґанізує Русиньска оброда на Словенську.
Кого з Русинів оцїнила презідентка Чапутова
Зузана Чапутова была першов особов у функції презідента Словакії, котра оцїнила і вызначны русиньскы особности.
В роцї 2021 быв оцїненый Василь Ябур, єден із кодіфікаторів русиньского языка на Словакії. Став першым русиністом, котрого оцїнив презідент Словакії. Василь Ябур дістав од презіденткы Словацькой републікы Прибінів крест ІІІ. класы за вынятковы заслугы о розвиток Словацькой републікы і за заслугы при кодіфікації русиньского языка.
В роцї 2022 была нагороджена Марія Мачошкова, перша дама русиньской народной співанкы. Презідентка нашу Марьку Мачошкову оцїнила Медайлов презідента Словацькой републікы за вызначны заслугы о розвиток Словацькой републікы в области културы.
У 2023-ім році быв нагородженый in memoriam Миколай Ляш. Русиньского герця, трібуна Баршановой револуції в Пряшові і бывшого председу Русиньской оброды оцїнила презідентка Орденом Людовіта Штура ІІІ. класы за вынятковы заслугы о демокрацію і їй розвиток, як і за розвиток Словацькой републікы в области уменя і в соціалній области, головно при кодіфікації русиньского языка.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.
