18. 4. 2019: Стоваришыня Лемків – того Вам нихто не забере

Стоваришыня Лемків скінчыло тридцет років. То вельо і невельо. Обставины, в якых нашли ся лемківскы діячы по 1989 р., дозваляют будувати тезу, што в так короткым часі зробили они вельо. Не міркуючы, кілько того было, важне, што были то все річы основны для почутя лемківской вынятковости, без котрых, по тых тридцетьох роках, тяжко было бы односити ся до головных вызначників достоменности народу.

Вшытко зачало ся од театру. Як реляцийонувал єден в філярів Стоваришыня Лемків, од початку його ведучый, Андрий Копча – «На єдній з першых проб підышол до мене Митро Русинко і бесідує: Слухай, може бы сме даку лемківску орґанізацию основали, може тото, може тамто… Я му одповіл – так зробме. Но і сме зрыхтували такій список осіб, якы были присутны в тот ден. Уж не памятам, ци єм ся першый вписал. В каждым разі з Митром сме ся на початку вписали. Но і так тота листа ішла, же практично вшыткы, што были на пробі в тым дни, ся на ню вписали.». Тот початковый етап рыхтуваня ґрунту під основаня першой вільной лемківской орґанізациі на фоні системовых перемін в Польщы вартат представити. Зато прикликаме пару основных дат, якы на все записали ся в істориі тзв. третього русиньского возроджыня.

 

Театральны пробы початком орґанізациі

Зачнийме од 10. грудня/децембра 1988 р., товды то лемківскє середовиско в Ліґници з ініциятивы Димитрия Русинка зорґанізувало в світлици православной парохіі Воскресіня Христового стрічу присвячену культурі і істориі Лемків. Прошла она в неістнуючым днес будинку при ул. Явожыньскій 9. До выголошыня прелекциі запрошеный был Ярослав Горщак. Товды же першый раз высловлены были пропозициі покликаня лемківской орґанізациі. Основным было, што на стрічы присутный был дотля незнаный в середовиску Андрий Копча, молодый драматурґ, якій згромадженых поіноформувал, што написал драму «Одтяты коріня» і хотіл бы єй выставити, лем глядат ґу тому акторів-аматорів.

З початком слідуючого, 1989 р. прошли першы театральны репетициі до Копчовой пєсы. 21. січня/януара вчас третьой пробы Д. Русинко дал можніст покликаня орґанізациі як тему до дискусиі. Товды тіж першу – як ся пак вкаже – вступну листу підписали вшыткы присутны – 16 осіб. На пробі А. Копча зобовязал ся зрыхтувати статут будучого стоваришыня. Неодолга, 5. лютого/фебруара на дальшым зобраню запрезентувал він проєкт статуту. На ним ведены были і розговоры тыкаючы назвы нового общества. Пропонувано пару: Стоваришыня Лемків-Русинів, Стоваришыня Русинів, але найбільше голосів зобрало Стоваришыня Лемків. Арґументация проти інчым спомянутым ту назвам днес здає ся быти чысто незрозуміла, та тым більше не будеме єй споминати.

4. марця 1989 р. входит до істориі як вызначна дата. Прошло товды в Ліґници основательскє зобраня першой повоєнной русиньской орґанізациі в Польщы, якій дано назву Стоваришыня Лемків. Схвалено статут і покликано Основательскій Заряд, до якого вошли: Андрий Копча – ведучый, Петро Трохановскій, Штефан Косовскій – заступці ведучого, Ярослав Горощак – секретар, Штефанія Дубец – скарбник, Владимір Горбаль, Богдан Ґамбаль, Штефан Дичко, Ярослав Зволіньскій, Тома Молодчак, Миколай Падухович, Димитрий Русинко, Ярослав Хомяк – члены. В тым місци як раз треба спомянути на другу листу, на котру як члены-основателі Стоваришыня Лемків вписали ся особы, якы в неодолга основали в Ґорлицях орґанізацию Обєднаня Лемків, яка од початку мала не вельо спільного з єднаньом.

 

Початок офіцияльной діяльности

Уж 7. квітня/апріля орґанізация, Стоваришыня Лемків, была офіцияльно зареґіструвана в Соспільно-Адміністрацийным Выділі Воєвідского Уряду в Ліґници. Внет по тым зачали быти покликуваны першы тереновы одділіня – кружкы м.ін. в Хоцянові, Чмелю, Креници, Ліґници, Ждыни, Ґожові, Любіні ци Устю Рускым. Важном датом єст тіж 30. червця/юнія – вышло товды перше чысло офіцияльного часопису орґанізациі – «Бесіды». Є она выдавана неперестанно до днес, а од початку єй шефредактором єст Петро Трохановскій. Редакция находит ся в Креници.

Як спомянуто во вступі, Копча зъявил ся з пропозицийом приготовліня театральной пєсы. Днес мож брати тото за єден з імпульсів, якы довели до покликаня орґанізациі. Прапремєра його «Одтятых корени» одбыла ся 15. липця/юлия 1989 р. в Воєвідскым Культурным Домі в Ліґници, при полній сали обзераючых. «Одтяты коріня» неодолга вказуваны были і на VII Лемківскій Ватрі в Борным, в рамках тзв. дня Стоваришыня Лемків. Было то в другій ватряный ден, 22. липця/юлия. Пєса была завершыньом проґраму, веденого через СЛ (фактично так ціла тота Ватра, як і вшыткы попередні ведены были людми, якы ввошли до складу СЛ).

З тамтого часу заховала ся не лем памяткова знимка, але тіж архівальны листы. 10. січня/януара 1990 р. кєрівник Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина» з Білянкы, Ярослав Трохановскій, надіслал до Заряду Кружка СЛ в Креници писмо зо змістом: «Zespół Pieśni i Tańca «Łemkowyna» – dotychczasowy patron «Łemkowskiej Watry» niniejszym pismem przekazuje Wam – Zarządowi Koła Stowarzyszenia Łemków w Krynicy, jako prawowitemu właścicielowi patronat nad imprezą. // W 1983 roku jako inicjatorzy i faktyczni organizatorzy I Łemkowskiej Watry (…) zwróciliście się do nas o przyjęcie patronatu nad imprezą. Zespół PiT «Łemkowyna» firmował siedem kolejnych Łemkowskich Watr, teraz zaś mając na względzie fakt założenia przez Wasze środowisko własnej statutowej organizacji, czujemy się w obowiązku prawnego przekazania Wam imprezy, która zawsze była, biorąc pod uwagę prawa autorskie – Waszą moralną własnością.».

Внет, 28. січня/януара 1990 р. начальны власти СЛ, ведучый А. Копча і його заступці П. Трохановскій та Ш. Косовскій, провели стрічу з зарядом і членами Кружка в Ждыни. Ведено бесіды тыкаючы орґанізациі Лемківской Ватры ’90. Власти візитували ватряне поле. В стрічы брали тіж участ ініцияторы і орґанізаторы попередніх Ватр – Ярослав Трохановскій i Володислав Грабан. Пак выявило ся, што ждыняне з місцевого кружка вели двойну гру. Ведучый СЛ, А. Копча, встиг розпалити іщы в 1990 р. VIII Лемківску Ватру в Ждыни. Наперед писал він в «Бесіді»: «Згідно з долголітньом традицийом, як Лемко Року 1989, мам запалити тогорічну Ватру. І зроблю тото для пошаны тых, котры мя выбрали, як і для пошаны інчых Ватрян, хоц як Ведучый Головного Заряду СЛ не признаю в світлі правным і моральным Орґанізацийного Комітету. Та іщы раз жычу му, жебы ся повело провести Ватру згідно з принятым пляном, і мам надію, же буде она – як писал в 5. «Голосі Ватры» Петро Мурянка – іщы раз ЛЕМКІВСКА!». В тым самым році проходила в Михалові Х Лемківска Ватра на Чужыні (назву «Лемківска Ватра» приняла по першых Ватрах в Горах, а од тамтой поры – на пропозицию Андрия Копчы – придано до назвы «на Чужыні»). Ватру орґанізувал Основательскій Заряд СЛ разом з жытелями Михалова. Ватряный оген розпалил традицийні найстаршый мешканец Михалова – Василь Романяк. Старостом был Михал Романяк.

Першый Конґрес орґанізациі прошол 8. грудня/децембра 1990 р. в Ліґници. Рішено товды, што Головный Заряд СЛ має покликати Комісию Нацийонального Просвічыня, Комісию Редакцийной Колеґіі пресового орґану «Бесіда», Комісию дс. Діти і Молодежы, Комісию дс. Зверніня Маєтку Лемкам і Спомаганя Повороту на Лемковину, Лемківску Фундацию. Конґрес зышол ся предовшыткым ґу выбраню першого, історичного ГЗ, до котрого вошли іщы раз Андрий Копча, як ведучый, та Петро Трохановскій і Ярослав Горощак – заступці ведучого, Адам Барна – секретар, Штефан Косовскій – скарбник, Штефанія Дубец, Ольга Каня, Славомир Молодчак, Миколай Падухович, Димитрий Русинко, Мирослава Хомяк – як члены. Ведучым Головной Ревізийной Комісиі выбрано Штефана Дичко

Стоваришыня Лемків было єдном з орґанізаций-основателів Світового Конґресу Русинів. Делеґация взяла участ в днях 22.-24. марця 1991 р. в історичным, першым Світовым Конґресі Русинів в Меджелабірцях, якій орґанізуваный был братньом Русиньском Обродом на Словациі. На тым же конґресі рішено, што наступный має одбыти ся на Лемковині. Так тіж о два рокы, в днях 21.-23. мая 1993 р., прошол в Креници орґанізуваный Стоваришыньом Лемків ІІ Світовый Конґрес Русинів. В червци/юнію 2005 р. СЛ так само было ґаздом VIII Світового Конґресу в Креници. Подля рахунків, орґанізация з Польщы має просити на конґрес о два рокы (2021 р.).

За неоціненый успіх орґанізациі брати треба введіня до шкіл вчыня лемківского/русиньского языка. Вєдно з початком нового шкільного рока, од 2. вересня/септембра 1991 р., стараньом учытелькы Мирославы Хомяк зорґанізувано при Основній Школі в Устю Рускым першый по войні пункт вчыня лемківского языка. Науку рідного языка зачато тіж в маленькій школі в Кунковій. В Ліґници учытель Укач Возняк зачал вчыти неофіцийні – поза школом – в поміщыню СЛ. О рік прошли пешры лекциі лемківского в І Основній Школі в Креници, де учытелювал Петро Трохановскій. Пак зачали ся лекциі і в інчых місцевостях. Стоваришыня Лемків од початку было том орґанізацийом, котра твердо стояла за правом вчыти лемківскы діти іх рідного языка. Выдало першы підручникы і зошыти до вчыня рідного языка. СЛ підримувало і стараня про введіня лемківского языка до академіцкого простору. Повело ся оне в 2000 р., коли основана была лемківско-русиньска філолоґія на Педаґоґічным Університеті (товды Академіі) в Кракові.

 

Патріотизм на першым місци

Орґанізация од все стояла на лемківскых нацийональных позициях. З тым вязала ся памят про нашу нелегку історию. Першым, міцным вызвуком про траґедию акциі «Вісла» было проманіфестуваня той справы на XVII Лемківскій Ватрі на Чужыні, в памят 50. річниці насильного переселіня з Карпат. На жаль, польскы власти на тамтот момент доцяп не дозріли до пошаны для історичной памяти другых народів. Тамту Ватру зіґнорували запрошены представникы власти і установ Польщы. Зато головны середкы масового переказу, разом з Польском Телевізийом не забыли бубнувати о ватряній «афері». Серед Лемків зміцнило ся переконаня, што акция «Вісла» тырват дале. Пізнійше были дальшы маніфестациі нацийональной памяти. В 2004 р. до Талергофу пішла чысленна делеґация, яка поклонила ся жертвам в 90. річницию основаня лаґру. В каплици Фельдкірхен одслужено парастас, а Стоваришыня Лемків одкрыло пропамятну таблицю. 60. річниця выгнаня была уж інчом. На ватряне поле, де находит ся пропамятный камін, пришли поклонити ся і зложыли квітя представникы польскых власти.

Найбільшы упамятніня, подля чысел і заанґажуваня членів орґанізациі, прошли недавно, в 70. річницю акциі «Вісла». Кульмінацийным пунктом было поставліня пропамятной таблиці в місци бывшого лаґру в Явожні. Памятник засвідчат, што окрем інчых народів вязнями лаґру были і Лемкы-Русины. Дотля не было то высловлене.

Орґанізация памятала і про Никыфора. Креницкій кружок міцно заанґажуваный был в ініциятиву поставліня артисті памятника. Акту одкрытя доконали 9. вересня/септембра 2005 р. Президент Польщы Александер Кваснєвскій в при участи Маршалка Сойму Влодзімєжа Цімошевіча і Президента Литвы Вaльдаса Адамкуса. Як першы по представниках власти Польщы і Литвы, спільный великій кіш квітя зложыли при памятнику діячы СЛ і Фундациі «Рутеніка». Згідні з затвердженым протоколом Рады Міста, верш «Епифанія» написаный на тоту нагоду выголосил П. Мурянка (стараньом якого напис на памятнику є і в лемківскым языку). В ден свята ґазетa «Dziennik Polski» выдала специяльный додаток, в якым былi м.ін. есей Олены Дуць-Файфер «Nikifor a uniwersum symboliczne Łemków» ци спомненый верш Мурянкы (по лемківскы і по польскы).

Стоваришыньове почутя продолжаня памяти проявило ся під конец влонишього рока. 8. грудня/децембра 2018 р., найперше во Фльоринці, а потім в Ґорлицях, СЛ і Стоваришыня Руска Бурса орґанізували упамятніня 100. річниці Руской Народной Республикы Лемків. Важным актом было одкрытя пропамятной таблиці в поміщыню Руской Бурсы в Ґорлицях – той, што мала быти частю фльориньского памятника, на поставліня якого не позволили костельны і державны власти.

 

Штоденніст

Стоваришыня Лемків од 90. років ХХ ст. меньше-більше по днес реалізує тоты самы проєкты. Окрем найстаршого, якым єст выдаваня часопису «Бесіда» та «Лемківского Річника» (перше «Лемківского Календаря»), общество орґанізує поєдны культурны імпрезы, окрем той найбільшой – Лемківской Ватры на Чужыні.

14. листопада/новембра 1993 р. ґожівскій Кружок І Стрічами з Лемківском Культуром започаткувал нову шторічну подію. СЛ было партнером орґанізуваной Музейом Лемківской Культуры в Зындрановій Лемківксой Творчой Осени, яку в 1997 р. Музей передал до выключной орґанізациі Стоваришыню Лемків. Каждый другій ден подіі проходит в просторах Руской Бурсы в Ґорлицях.

Подійом, яка вписує ся в медженародный русиньскій рух, є орґанізуване, як сама назва голосит, што два рокы Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници. Перше проходило в днях 26.-27. мая 2000 р. Уж товды за покровитея новой цикличной імпрезы взято Никыфора. Од зложыня квітя на його гробі зачынат ся кажда едиция тойподіі. Товды, на першым бієнале, Театр Стоваришыня Лемків выступил в концертовій сали Головной Пияльні з пєсом А. Копчы «Никыфор – Малювати, малювати». Другого дня акциі одбыла ся популярно-наукова конференция: Стан і перспективы сучасной лемківской/русиньской культуры.

Активный є і інчый кружок на чужыні – пшемківскій. Што рока кличе він на Стрічы Трьох Поколінь з Лемківском Культуром. Ґаздом подіі, окрем членів СЛ, єст і Ансамбль Пісні і Танця «Ластівочка», якій од 2000 р. фунґує під крылами орґанізациі. Колектив был покликаный через членів товды новооснованого одділіня. Днес Ластівочка єст респектуваным в фольклорным світі ансамбльом, якій має оцініня престіжной орґанізаиці ЦІОФФ.

Але штоденніст то не лем красны концерты, выставы і промовы. То найчастійше тяжка канцелярийна робота, котру члены роблят дармо. То робота, якой критиканты і революцийонеры (тіж тоты, што скликували Надзвычайны Конґресы) не видят, або не хотят видіти. Обставины фунґуваня не ріжнят ся од тых, якы сут в інчых соспільных лемківскых орґанізациях. І то болячка. Стоваришыню Лемків треба желати успіхів, не меншой вагы од тых з 90. років. Шак были они основны.

Севериян КОСОВСКЫЙ, лем.фм

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)