18. 6. 2022: Засїдав народностный выбор. Русины будуть мати по новому 154 сел

Русины вызначно розшырять свою двоязычность.

В четверь, 16-го юна 2022-го року, в братїславскім владнім готелї Bôrik проходило 45-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Членове выбору мали на проїднаня богатый проґрам. О своїй роботї інформовали меншыны представителї Радія і телевізії Словакії (RTVS), Фонду на підпору културы народностных меншын і Словацького народно музея (СНМ).

Важным пунктом было обговорїня і схвалїня новелізації наряджіня влады, котрым ся наряджує новый список означіня меншыновых сел. Русины собі подля нового списку значно полїпшать.

Одповідї будуть ся раховати довєдна

Такой на зачатку контролёвали ся повнїня узнесінь з попереднёго засїданя, так само были членове інформованы о засїданю Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Уповномоченый про народностны меншыны Ласло Буковскый інформовав, же на владу была дана рекомендація, і рахує ся уж з приятём той рекомендації, жебы чісла членів народностных меншын были зрахованём одповідей з обидвох вопросів у списованю жытеліїв 2021-го року.  На основі такого рїшіня русиньска меншына зіставать третёв найвекшов на Словакії із 63 556 приголошеныма обчанами.

На засїданю собі зволили членове выбору за народностны меншыны члена Выбору про баданя, освіту і выхову в обасти людьскых прав і розвитковой освіты.

Таку пожадавку на народностный выбор дало міністерство школства. На тоту посаду быв лем єден кандідат, котрого представителї меншын зволили. Новым членом выбору під резортом школства став Войтєх Сайко з ромской народностной меншыны.

Русиньскый музей накуповав і хоче бадати

На засіданя выбору быв покликаный ґенералный директор Словацького народного музея Бранїслав Паніс, котрый мав одпрезентовати Інформацію о річных оцінках о діялности народностных музеїв за 2021-ый рік.

Як ґенералный директор такой на зачатку своёй презентації підкреслив, і 2021-ый рік быв іщі позначеный пандемічнов сітуаціёв, котра проявила ся і на навщівности а актівностях народностных музеїв, котры належать під Словацькый народный музей. Но то не мішало в іншых актівностях.

СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові подля презнетованого документу здобыв у 2021-ім роцї 132 збірковых предметів, з чого 29 было купленых, решта подарована. Іде переважно о оліёмальбы Ореста Дубая, Михала Чабалы, але і церьковны предметы як ризы ці хоругвы.

Русиньскый музей у 2021-ім роцї передкладав научным радам при СНМ і три научно-бадательскы проєкты. Проєкты были передложены під назвами Вытварный феномен в родині Дубаёвых, Незнамы Русины, а послїднїй з назвов Жывот і творчость Михала Чабалы. Реалізації тых проєктів были напланованы на рокы 2021 аж 2023.

Окрем того, наперек пандемічным обмеджіням, Музей русиньской културы зреалізовав у 2021-ім році штири выставы, але і далшы културно-сполоченьскы події, як наприклад медайлоны русиньскых особностей.

Директор „буде реаґовати“

Представителїв русиньской меншыны інтересовала главно реакція ґенералного директора СНМ на высловы, котры зазвучали у высыланю RTVS од робітничкы СНМ – Музея україньской културы у Свіднику.

В RTVS была 9-го юна 2022-го року одвысылана часть проґраму S úmevom po Slovensku III, в котрій выступаючі навщівили спомянутый музей. Ёго робітничка Івета Василенкова в проґрамі, наприклад, повість, же деревяны храмы суть верьхом архітектуры Русинів-Українців, пак на звіданя Яны Ковалчіковой, ці має русиньска і україньска култура много сполочного, одповість, же русиньска і україньска култура є єдно і тото саме.

На даный телевізный проґрам ходило од ёго одвысыланя русиньскым орґанізаціям много скарг од людей.

Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС) в повязаню з кавзов выдав пресову справу, в котрій жадать оправу і оправданя, рїшіня довгодобой проблемы, же робітници СНМ – Музея україньской културы хоснують реторіку, котра спохыбнює існованя окремого русиньского народа і културы, а так само жадать ОСРС ясный план кроків од міністерства културы і СНМ, жебы русиньскы артефакты в україньскім музею не были далше презентованы як україньска култура.

ОСРС в пресовій справі інформовав і о тім, же ся офіціално писомнов формов зверне до RTVS, СНМ і Міністерства културы Словацькой републікы. Окрем того, неофіціално уж ословив директора Паніса председа ОСРС Петро Штефаняк односно одвысыланого проґраму, но тот не реаґовав.

Як Бранїслав Паніс інформовав на засїданю народностного выбору, сітуація го мерзить. За ёго словами на дану сітуацію буде реаґовати, але аж по тім, кедь дістане выжадане ним становиско од директора СНМ – Музея україньской културы у Свіднику. Тот має быти в тім часі служобно в загранічу. Так само повів, же выголошіня уж має і од споминаной робітничкы україньского музея.

Русиньскы представителї прияли узнесїня

Без огляду на то, як ґенералый директор одповідав на вопросы на засїданю, членове меншынового выбору за русиньску народностну меншыну Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп запропоновали узнесїня, котре дотулять ся русиньской меншыны. Кедь ся принимать узнесїня, яке дотулять ся лем дакотрой меншыны, голосують о нїм лем представителї той меншыны, плус председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

В узнесїню ся пише, же представителї Русинів у выборї одсуджують будьяке спохыбнёваня єствованя Русинів як окремого народа, ёго однароднёваня, ототожнваня ёго културы і языка з културов і языком іншого народа, окремо, кедь того спохыбнёваня і підпоры однародньованя допущають ся робітници державных інштітуцій.

В узнесїню далше жадають оправданя і оправу за даный проґрам, а так само пожадали уповномоченого, жебы зорґанізовав робочу стрїчу представителїв Міністерства културы, СНМ і RTVS з представителями русиньской меншыны в штонайскорішім часї.

Треба підкреслити, же за узнесїня голосовав і председа выбору а уповномоченый про меншыны Ласлов Буковскый, причім ся міг гласованя стримати.

Фонд доганять минувшы рокы

Представителїв меншын о роботї інформовала і директора Фонду на підпору културы народностных меншын Алена Котванова. Фонд аж у фебруарї зачав публіковати вызвы на 2022-ый рік, фаховы рады, котры вырїшують о схвалїню дотацій, зачали засїдати поступно аж од апріля.

Русиньска народностна меншына буде мати засїданя рады аж 28-го і 29-го юна 2022, причім многы проєкты як періодічна преса фунґують од зачатку рока, далше множество проєктів уж было і зреалізованых, а іщі ани не суть схвалены.

Меншыны суть довгодобо неспокійны з фунґованём фонду, вказують на ліквідачны условії про меншыновы орґанізації. Котванова і тот раз намагала ся пояснити, же фонд іщі добігує контролю проєктів за минулы рокы, а так само мусить боёвати з персоналныма проблемами, кедьже інтерес о роботу у фондї не є великый, і є там велика флуктуація робітників.

На засїданю выбору директорка Котванова повіла, же процесованя схваленых проєктів бы мало набрати темпо почас лїтнїх місяців. Так само ся выловила, же пізне засїданя русиньской рады бы не мало мати вплив на то, коли будуть схвалены проєкты підписованы і выплачены.

RTVS обіцять лїпшы часы

Членове народностного выбору дістали на засїданю так само інформацію о народностнім высыланю RTVS за 2021-ый рік. Інформацію передкладав Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя RTVS. Тот пункт проґраму быв перенесеный з минувшого засїданя, кедьже Ловас не міг на нїм брати участь.

Хоць є правдов, же в державній телевізії в минувшім роцї звекшыла ся часова дотація про народностне высыланя, меншыны были неспокійны.

Нариклад, кедь перед тым трираз за місяць ішов Русиньскый маґазин, котрый мав приблизно 26 минут, теперь окрем маґазину, котрый іде під назвов Добрый день, Патрія, Русины мають і далшый проґрам з подобнов минутажов під назвов Од джерела, якый іде такой по маґазині.

Проблем в тім, же народностне высыланя у телевізії перенесло ся з пополудняйшых годин на часовый слот межі 8.00 і 9.00 год. на каналї Dvojka, і меншыны ся звідали, про кого має тото высыланя быти, кедьже люде в тім часї не суть дома. Так само повторїня ся з каналу Dvojka перенесли на канал Trojka, котрый по зачатку войны на Українї дочасно перестав фунґовати і быв вычеряный цїлоденным іформачным каналом :24.

Як Ловас інформовав, кедьже знова є розбігнутый і канал Trojka, а RTVS теперь діспонує пятёма каналами, Dvojka поступно буде давати веце часу народностному высыланю. В рамках тых реформ бы мало тото высыланя дістати і лїпшы часы, но звернув увагу, же народности ниґда не дістануть prime time – найлїпшы часы.

RTVS меджічасом уж спустила і інформачный портал в мадярьскім языку, далше ся буде приправлёвати такый портал в ромскім, а пізнїше і в русиньскім языку.

Што до радіового высыланя, Аттіла Ловас інформовав, же в тім роцї дістав про русинське высыланя грошы на штири радіовы пєсы. Хоць то не є обновлїня драматічно-літературного і забавного высыланя про Русинів в такім смыслї, як Русины рокы жадають, холем часточно ся остатнї рокы вертать і ку выробі драматічных проґрамів по русиньскы.

154 сел буде по новому русиньскых

Пять меншын, котрых ся то дотулять – мадярьска, ромска, русиньска, україньска і нїмецька, обговорили на засїданю і новелізацію наряджіня влады, котрым ся выдавать список сел і міст, в котрых обчане Словацькой републікы творять потребну квоту, жебы могло село або місто быти меншынове, значіть двоязычне.

Новелізація рахує з тым, же выходить уж і з даных зо списованя 2021-го року, же ся в списованю 2021-го року довєдна порахують обидві одповідї, і же квота потребна на то, жебы село было меншынове уж, є лем 15 процент із жытелїв села.

Русины мали дотеперь 66 сел означеных по русиньскы. Іщі все ся выводило лем з наряджіня влады з року 2001, і не были там оддзеркалены резултаты списованя з року 2001 і 2011. Теперь ся піде подля резултатів з років 2011 і 2021. Русины здобудуть од 1-го януара 2023-го року далшых 88 сел, цїлково будуть мати 154 сел і міст, де будуть двоязычны означіня, і русиньскый язык в них буде урядный. До того іщі будуть далшы означіня містных частей, як наприклад в Меджілабірцях, але і в селах, коты были злучены.

Про порівнаня, по україньскы уж буде означеных лем 16 сел на Словакії, Українці на основі резултатів списовань села уж лем страчають, і не прибывають жадны новы.

Народностный закон стоїть

В рамках діскусії были Буковскому прямены і вопросы односно меншынового закона. Закон ся приготовлёвав довгый час, была ку нёму зроблена експертна робоча ґрупа, де мали представителїв і меншыны, комплетна верзія закона зачала ся уж конзултовати і з меншынами, пак але процес стопнув ся.

Як інформовав Буковскый, закон собі взяв Уряд влады як ґестор того закона. Плановане было, же до кінця мая буде передложеный на засїданя влады, но то ся не стало. Крітіковали тот закон резорты загранічных дїл і справеливости, і вызерать то так, же словацька влада моментално не мать великый інтерес наповнити своє проґрамове выголошіня, в котрім приятя народностного закона было.

Члены народностного выбору будуть робити далшы крокы, жебы дізнати ся, што є моментално зо законом, і ці нова леґіслатіва, на котрій робило множество людей, на котрій брали участь меншыны, має даяку будучность, або по нїй зістане знова тихо.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР