19. 10. 2021: Перед сто роками народила ся войнова геройка МАРІЯ ҐУЛОВІЧОВА. Уратовала Жыдів
Была родачков з русиньского села Літманова, теперь на Словакії, была учітельков, знала пять языків і почас войны залучіла ся до протифашістічного одбоя. Перед сто роками народила ся войнова геройка русиньского походжіня Марія Ґуловічова.
В одбої робила наперед як курьєрка, пак тлумачіла документы до російского языка про совєтьску розвідку. За їх службы оцїнили єй Споєны штаты Америкы, де по войнї еміґровала.
Дївка священика
Народила ся Марія Ґуловічова 19-го октобра 1921-го року в Літмановій. Отець быв ґрекокатолицькым священиком. Выштудовала Ґрекокатолицьку учітельску семінарію в Пряшові і в роцї 1940 зачала учітелёвати в Орябинї, пак учіла в селї Грінёва.
На початку 1944-го року єй пожадав жыдівскый приятель Юліус Ґолденберґ, жебы скрыла перед Німцями ёго сестру і їй пятьрічного сына. В будові школы в Грінёвій їх скрывала од юна 1944-го року. Ґуловічову за то хтось прозрадив і пришов єй выслуховати офіцір словацькой армады, но мала щастя. Офіцір быв так само в одбої, і так єй поміг. Пропоновав їй найти лїпше місце на скрываня Жыдів, але пожадав за то, жебы Ґуловічова стала курьєрков антіфашістічного одбоя.
В одбої
Ґуловічова тоту пропозіцію прияла і такой переселила ся до Баньской Быстріцї. Робила курьєрку і їй офіціром став тот, котрый єй пришов выслухати – капітан Мартін Полак. Їй першов задачов было пропашовати на влаку высылачку, котра была скырта в куфрї.
Кедьже знала пять языків, зачала пізнїше робити в одбої як перекладателька. Кедь на кінцю авґуста 1944-го року зачало Словацьке народне повстаня, робила на повстанецькій теріторії як перекладателька документів зо словацького на російскый язык про Совєтьску воєнську розвідку.
Іщі почас лїта перекладала про америцькых членів місії OSS (Office of Strategic Services), котры оперовали в Низкых Татрах. Придїлив єй на тоту місію командант повстаня ґенерал Віест.
Жывот уратовала собі чудом
По потиснутю повстаня повстанцї, а вєдно з нима і америцька місія, одышли до гір. Америчане пожадали Ґуловічову, жебы їм робила тлумача і проводила їх при тім, як будуть втїкати Нїмцї з окупованой теріторії. Цівілнов професіёв учітелька прияла тоту пожадавку і помагала їм тайно перейти через словацькы горы.
При веце принагодах была конфронтована з нїмецькыма вояками, і єден з аґентів OSS пізнїше повів, же то звладла вдяка уму, лести і свому знаню нїмецького языка.
В децембрї 1944-го року цїла ґрупа чекала два тыжднї в гірьскій хатї На Гомольцї (Na Homôľke) коло села Поломка, причім плановали одыйти на Святый вечур. Но мусили почекати на провіант зошмареный летадлом. 26-го децембра Ґуловічова і штирёми члены місії, двоми Брітаньцї і двоми Америчане, опустили хату і ішли глядати страву і лїкы. Тото їм уратовало жытя.
В тім часї напала на їх хату нїмецька шпеціална ґрупа. 16 членів місії, включно репортера аґентуры Associted Press, затримали і пізнїше в селї Кремнічка застрїлили. Ґуловічовой ґрупа іщі девять тыжднів продовжовала ку совєтьскій фронтовій лінії.
Ґуловічова пришла до Букурештї 1-го марца 1945-го року, одкыль одлетїла до централы OSS в Італії. Дістала армадный статус, і так могла быти за свої службы плачена. Была придїлена як тлумачка до Прагы, де стрїтила Аллана Дуллеса, офіціра OSS, котрый пізнїше став директором америцькой CIA.
Якраз Дуллес вєдно із шефом OSS Вілліамом Донованом зарядили, же могла еміґровати до США, де їй уможнили штудовати на Вассар Колідж.
Америцька обчанка
У 1946-ім роцї Доновав Марію Ґуловічову особно декоровав нагородов Бронзовой звізды на церемонії у Вест Поінтї, в штатї Ню Йорк. Америцьке обчанство дістала у 1952-ім роцї, переселила ся до міста Окснард в Каліфорнії, і робила много років як аґентка з нерухомостями. Была двараз оддата і мала двоє дїтей.
У 1989-ім роцї была Марія Ґуловічова і далшы жены, котры служыли в OSS, удостоєна на святочній вечерї про Дамы з OSS у Вашінґтонї. Вмерла 25-го септембра 2009-го року в Каліфорнії.
Траґічна доля Ґуловічовых
Сестру Марії Ґуловічовой забило Ґестапо. Кедь почас войны глядали Марію, пришли до дому Ґуловычовых – на фару, і з причіны їй участи в одбої хотїли одвлечі отця. Вымінила ся з ним сестра Марта, жебы ся мав хто постарати о пять молодшых сестер. Траґедія одбыла ся на Рождество 1944-го року.
Отець Марії, священик Едмунд Ґуловіч, не підписав у році 1950 переступлїня на православіє. Одсудили го на два рокы примушеных робот, ёго жена в тім часї дістала приказ одыйти з фары вєдно з дїтми. До Чехословакії вернули ся з еміґрації аж в 1960-ых роках.
Петро МЕДВІДЬ, Лем.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.
