2. 1. 2023: Миколай Ляш oцїненый Орденом Людовіта Штура
1-го януара 2023-го року Словацька републіка припомянула собі округлу 30-ту річніцю од свого выникнутя. Як є звыком, і тот рік з нагоды рочніцї републікы передав найвысшый конштітучный дїятель републікы – презідентка, державны оцїнїня.
Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова тот рік оцінила 28 особностей з области політікы, културы, наукы, уменя, актівізму, котры дали вклад до доброго мена Словакії дома і в загранічу.
Участны і представителї сусїдніх держав
Святочна церемонія была тот рік з нагоды округлого юбілея Словацькой републікы дакус інша. Брали на нїй участь і найвысшы представителї сусїднїх держав.
За Чеську републіку, котра вєдно із Словакіёв до 31-го децембра 1992-го року творила єдну державу, быв участный презідент Мілош Земан, і предсидателька Посланецькой сеймовнї Парламенту Чеськой републікы Маркета Пекарова Адамова.
Польщу на церемонії репрезентовав презідент Анджей Дуда. Участный быв і презідент Австрії Александер фан дер Беллен. Україну як выходного сусїда Словакії представлёвала віцепремєрка Іріна Верещук.
На святкованя 30-ой рочніцї републікы повязане з передаванём державных нагород была запрошена і мадярьска презідентка Каталін Новак, но подля офіціалных інформацій запрошіня не прияла з робочіх причін.
Оцїненый і Миколай Ляш
На офіціалне святкованя дістали запрошіня і представителї русиньской народностной меншыны.
Участныма были на церемонії в недїлю членове презідії Округлого стола Русинів Словакії і єдночасно членове Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп.
Потїшуючім про Русинів, нелем на Словакії, є факт, же меджі нагородженыма особностями знова быв і представитель нашого народа.
В рамках святковань 30-ой рочніцї выникнутя Словацькой републікы нагородила презідентка Зузана Чапутова Орденом Людовіта Штура ІІІ. класы русиньского актора, трібуна Баршановой револуції в Пряшові і бывшого председу Русиньской оброды – Миколая Ляша.
Ляш быв нагородженый in memoriam за вынятковы заслугы о демокрацію і їй розвиток, як і за розвиток Словацькой републікы в области уменя і в соціалній области, главно при кодіфікації русиньского языка. Орден за Миколая Ляша перевзяла вдова по нагородженім – Клара Ляшова.
На церемонії было чути і русиньскый язык, бо покля удїлює ся орден in memoriam, звыкне ся пущати телевізный запис, котрый з нагородженым державна телевізія має. В припадї Миколая Ляша пустили урывок з Русиньского маґазину.
Миколай Ляш
Миколай Ляш народив ся 26-го новембра 1933-го року в русиньскім селі Баєрівці, днесь окрес Сабінїв. У 1947-ім роцї штудовати на міщанцї в Сабінові, одкыль переступив на Штатну руську ґімназію у Пряшові, но з ґімназії мусив одыйти, бо ёго школованя не мав хто фінанцовати.
В тім часї уже в Пряшові існовав Україньскый націоналный театер, днесь русиньскый Театер Александра Духновіча. Ляш пішов на конкурз і быв успішным. 10-го октобра 1950-го року наступив до театру і быв у нїм понад 43 років, аж до одходу на пензію.
Од другой половины 1950-ых років у рамках втогдышнёго україньского высыланя єствовала популарно-забавна релація Бісїда кумів. В тім проґрамі як Кум Дыня зачав выступати і молодый Ляш, котрому за 50 років ёго „кумованя“ робили поступно партнерів далшы акторы театру Николай Симко, Павел Симко, остатнїм быв Іґор Латта як Кум Мачанка, котрый релацію утримовав і по Ляшовій смерти з новым партнером.
Ляш ниґда не быв згодный з комуністічнов ідеолоґіёв і українізаціёв Русинів, зато лоґічныма были ёго позіції в роцї 1989 і по нїм. Ляш став главным трібуном Баршановой револуції в Пряшові.
По новембрї 1989 засів до кресла містьского посланця. В тій функції быв у роках 1990 аж 1994. І потім інтересовав ся політіков, быв членом Демократічной партії, пізнїше Словацькой демократінчой і хрістіаньской унії, но вже без великых функцій.
Револуція принесла свободу і про Русинів. Миколай Ляш голосив ся ку Русинам і втогды, кедь офіціално не єствовали, і не каждый мав одвагу бісїдовати о тім. Од выникнутя Русиснькой оброды у 1990-ім роцї залучів ся до орґанізації актівно.
Дакілько місяцїв по 4-ім сеймі РО, котрый проходив у марці 1994-го року, пришов у Русинькій оброді
турбулентный період. Василь Турок, котрый быв у функції председы безперерывно од першого сейму, абдіковав. І так го в децембрї вычеряв якраз Ляш, котрый шефовав до юна 1995-го року, коли го вычеряв як председа РО Ярослав Сисак. Турок ся до функції вернув знова по 5-ім сеймі. Но якраз період, коли ся зрік веджіня, быв про Русинів барз важным.
В тім часї кінчіло ся підготовлїня на выголошіня Кодіфікації русиньского языка. Тота кодіфікація одбыла ся в Братїславі 27-го януара 1995-го року і Ляш як председа Русиньской оброды, орґанізації, котра тот історічный момент ініціовала і приготовила, там выступав із своїм приговором. І так, хоць быв у функції коротко, стояв коло того найважнїшого, што нелем орґанізація, але Русины обще в пореволучнім періодї досягли.
Миколай Ляш і по своїх одходах – з театру, кресла посланця, з функції председы Русиньской оброды далше вів актівный жывот. Далше інтересовав ся політіков, анґажовав ся і в русинській комунітї, акторство далше робив у розгласї ці як народный розповідач. Все быв оптімістом, шпортовав. Точно так і дожыв. Вмер 10-го апріля 2008-го року.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова коректура: АРК в СР.
