20. 4. 2023: Прискорый песімізм

З тым песімізмом бы-м то не відїв аж так позітівно.

Робітници польского Главного штатістічного уряду нашли наконець компютер, в котрім уж майже два рокы суть даны із списованя жытелїв, посмотрили до них, і зреалізовали успішно складну операцію, кедь выекспортовали холем основны резултаты. То є позітівна вість.

За даныма, котры были публікованы, нашу народностну комуніту в Польщі представлює 12 700 особ. Є то приблизно о 2000 людей веце в порівнаню із списованьом жытелів у 2011-ім роцї.

То друга добра вість, бо нелем на Словакії чісло Русинів наросло, але і в Польщі, причім природны асімілачны процесы проявлюють ся звычайно все низшым чіслом членів народностных меншын, а не высшым.

Но а по двох добрых вістях бы ся чекало, же будуть і злы вісти. Лемже, кедь мам щіро повісти, на волну песімізма, котру єм по публікованю резултатів відїв у дакотрых коментарях на соціалній сітї, єм якось не наскочів.

Самособов, жебы сьме ся тїшыли омного веце, кебы ся в Польщі звекшыла кількость Русинів двократно, як то было наприклад на Словакії. Лемже треба собі усвідомити, же условія в Польщі і на Словакії суть цалком іншакы. Покля на Словакії іщі все маєме компактне населїня, в Польщі то уж нажаль не єствує. А многы не жыють ани на своїй історічній отцюзнинї, Лемковинї, але вдяка Акції Вісла творять властно діаспору на не своїй землї.

То, же у Польщі дїє не русиньска, ани не польска, але Україньска ґрекокатолицька церьков, так само має свій неґатівный вплив на нашу ідентіту. А могли бы сьме продовжовати.

Але о кількость властно аж так теперь не іде. Бо будьшто собі будьхто думать о резултатї, простый факт є, же сьме не пропали, як собі то многы думали, а маєме высше чісло. Посмотьме ся на резултат в Чеській републіцї, а втогды реално можеме плакати.

Песімізм скорїше было відїти односно того, же наш язык не дістав ся меджі тоты, котры хоснує холем 10 тісяч людей, і так властно іщі не знаме, кілько людей собі записало язык. Лемже, позерайме терезво. 63 і пів тісяч Русинів на Словакії, а нецїлых 40 тісяч дало материньскый язык русиньскый. А то сьме были даколи „преміанты“, кедь материньскый язык дало русиньскый 56 тісяч людей і в часї, кедь ку народности голосило ся лем 33 тісяч. В тім сьме на Словакії здобыли великы страты, а до сміху не є.

Но чекати, же при 12 700 особах буде лемківскый язык над 10 тісяч, є дакус солодкый романтізм. Кедь пак хтось є з резултату несподїваный, є невылїчітельный романтік. Але ани тот романтізм, котрый никому не хочу брати, не може быти імпулзом ку песімістічным бісїдам о „якости“ Русинів у Польщі.

Така песімістічна евґеніка, коли будеме раховати людей на якостных, кедь хоснують і язык, а неякостных, кедь го не хоснують, може помочі лем єдному. Тому, же знеохотиме людей писати собі народность, кедь не будуть доста якостны подля нашых представ.

Хто холем раз быв меджі Русинами в Мадярьску, знать, яка є языкова реалность. Но дякуйме за то, же і наперек стратї языка іщі все чують своє корїня, і голосять ся ку нёму. Значіть, голосили ся перед десятёма роками. Новы резултаты іщі не маме.

Не спохыбнюю, же язык є важне дїло а чісло хоснователїв про нас мусить быти імператівом, жебы роздумовати, што і як дале робити, жебы з нас не были карпатьскы Іры, народ без языка. Але з тым прискорым песімізмом, бо в детайлных резултатах нас іщі можуть чекати іншы шокы, бы єм то теперь не відїв аж так позітівно.

Намісто того ся радше концентруйме на факт, же публікованя резултатів мусить про нас быти зачатком новой роботы перед далшым списованём.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.