22. 5. 2018: Прошло Х. Меджінародне біенале лемківаской/русиньской културы у польскій Криніцї
Ювілейне Х Медженародне Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры проходило минулой суботы і неділі (19. і 20. мая 2018 р.) в Креници.
Свято, презентуюче ріжны проявы русиньской культуры з Польщы і зо світа, традицийні зачало ся од одслужыня панихіды при гробі Никыфора на креницкым теметові. На гробі Никыфора делеґация, репрезентуюча Світову Раду Русинів, з єй предсідательом Штефаном Лавинцьом з Мадяр зложыла квітя. В слові, якє выголосил парох креницкой православной парохіі о. Петро Пупчык, підкирслил, што кажда акция якой ціль приближыти культуру Лемків,
Русинів то прояв присутности і патріотизму Лемків.
Лем наперед Олена Дуц-Файфер в імени орґанізаторів одкрыла выставу малярскых творів од русиньскых сучасных малярів і фотоґрафіі документуючых попередні едициі бієнале і приклады русиньскых нацийональных кроів зо Спиша. В центральным місци своі прекрасны образы презентувал лемківскій артиста зо Ждыні Штефан Телеп.
В креницкій репрезентацийній сали Х Бієнале Лемківской / Русиньской Культуры одкрыли довєдна бургомайстер Крениці – Дариюш Ресько, полномічна воєводы до справ нацийональных меншын Ева Поленцка і презес Стоваришыня Лемків Андрий Копча. Бургомайстер Ресько спомянул, што гміна Крениця то місто і вісем околичных сел, якы іщы 71 років тому заселены были в векшыні Русинами. Артистичний проґрам зачала ґрупа Терочка, ансамбль, якій діє в Рускій Бурсі в Ґорлицях. Надзвычайным моментом было торжественне вручыня нагороды за діяльніст в просторі русиньской культуры ім. Василя Турока-Гетеша за 2016 р. Ользі Прокоповій з Чынадієва на Підкарпатскій Руси. Зворушена нагороджена подякувала за доцініня єй долголітньой роботы з дітми. Дале заспівала баладу Плавле кача по Тисині – твір, якій дедикувала тым, што згынули в войні на Украіні і вмерлым в останім часі русиньскым творцям – співачці Вірі Баганич, поеті Іванови Петровційови і поеті-тлумачови Владимірови Танчынцьови. Премію ім. Василя Турока-Гетеша за 2018 од Світовой Рады Русинів достал спілоснователь той рады і постійний єй член Андрий Копча.
В дальшій части суботнього концерту презентували ся музычний ансамбль Дружства Руснак з Хорвациі, ґрупа Голубок з Араду в Румуніі, Вірлівчанка з Вірльова над Попрадом. Вечером зорґанізувана была емісия фільму «Аж і слезы не старчыли», реалізуваного в 2017 р. Джоном Ріґеттійом та Марийом Сільвестрі, та «Лемківска Республика во Фльоринці» з 1995 р. (фільм Кжыштофа Кжыжановского). Перший ден бієнале закінчыла так звана поетицка стріча в корчмі. Выбраны писменникы чытали творы, але окрем того было і співаня русиньскых співанок до пізной ночы.
Другій ден бієнале зачал ся од засіданя Світовой Рады Русинів і комісий за медиі та історичной комісиі Світового Конґресу Русинів. Медияльна комісиі приняла рішыня оновити інтерентовий сайт конґресу, та зрыхтувати і помістити на вікіпедиі статі о Світовым Конґресі Русинів в державных языках обовязуючых в поєдных державах, з якых сут орґанізациі спілтворячы конґрес. Історична комісия приняла постанову о выдаваню конґресом наукового збірника.
В дальшій части проґраму проходила тзв. популярно-наукова сесия, присвячена сучасній русиньскій культурі. Ведена она была Оленом Дуць-Файфер і была головні бесідом на тему вызначных дат, подій і люди, заслуженых для будуваня русиньской спічьноты.
В фіналовым концерті Х Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры выступили з речіталями – Ольга Прокопова і Сусанна з Павлом Гараньчыком. Анасамбль Любовнян запрезентувал танці і русиньскы співанкы зо Спиша.
Богдан ҐАМБАЛЬ, фотка горЇ: Іван Чіжмарь
(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка, окрем назвы.)
