22. 9. 2022: Вмер Нік Голоняк, сын русиньскых еміґрантів. Вдячіме му за LED

Створив першу видительну LED.

Як інформовав портал Illinois News Bureau, 18-го септембра 2022-го року вмер в містї Урбана, в штатї Ілліноіс (США) Нік Голоняк. Професор Універзіты в Ілліноіс в Урбана-Шампань вмер у віцї 93 років.

Вызначный ученый, котрому вдячіме за технолоґію LED, быв сыном русиньскых еміґрантів із Підкарпатя. Сам ку тому приголосив ся наприклад і при інтервю, котре дав про портал Engineering and Technology History Wiki.

Ученый світового формату

Нік Голоняк (мено Нік є скорочінём од Ніколас, америцькой верзії мена Николай) народив ся 3-го новембра 1928-го року в Зеіґлері, Ілліноіс. Як сам повів у споминанім інтервю, ёго нянё з Підкарпатя, втогды іщі в Угорьску, до Споєных штатів Америкы пришов в роцї 1909, мама в роцї 1921, значіть в часї, коли уж была Підкарпатьска Русь в складї Чехословакії.

Отець, котрый так само звав ся Николай, робив у банї, а молодый Нік так само мусив од молодых лїт робити. Раз, по майже 30-годиновій змінї в роботї вырїшыв, же радше буде зарабляти головов як руками.

Зачав занимати ся фізіков, закончів універзіту, і втогды молодого інжінїра з перспектівов взяв ку собі на ашпірантуру лавреат Нобеловой премії Джон Бардін, котрый першый вынашов транзісторы.

По одходї Бардена робив Голоняк в Лабораторіюх Белла, де далше здобывав свої скушености з транзісторами.

По закончіню штудій быв пожаданый Беллом, жебы робив на креміковых заряджінях, включно транзісторів. Породовжовав на розшырёваню своїх науковых знань, робив про америцьку армію на сіґналізачнім оддїлїню, і про General Electric.

У 1960-ім роцї створив першый половодічовый ласер, о два рокы пізнїше першу LED – світло емітуючу діоду, уж як конзултант General Electric. У 1963-ім роцї вернув ся на Універзіту в Ілліноіс, де передтым штудовав, але уж як професор, ку Джонови Бардінови, і робив на квантовій теорії волн і на ласерї.

У 1989-ім роцї здобыв Едісонову медайлу „За міморядну карьєру в области електротехнікы і вклад до вызначного злїпшіня в области половодічів і пристроїв“. У 1995-ім роцї быв оцїненый Японьсков преміёв „За вызнанчый вклад до баданя практічной аплікації LED і ласерів“. У 2003-ім роцї быв нагородженый Інштітутом електричных і електронічных інжінїрів, котрый му удїлив Медайлу чести.

Ты знаєш наш язык?

Так як при многых нашых особностях, і при Нікови Голонякови велёраз писали україньскы медії як о науковцёви „україньского“ походжіня.

 

Нік Голоняк бісїдовав о своїх родічах, же суть з Карпатьскых гір, же суть з Карпат. Так само в споминанім інтервю бісїдовав, же родічі меджі собов бісїдовали по свому. Конкретно споминав, же і ку дїтём бісїдовали по „карпаторуськы“, глаовнї мама, кедь хотїла, жебы іншы люде не розуміли, о чім бісїдують. Ниґде не споминать україньскый язык.

Говорить о своїх родічах як о карпаторуськых еміґрантах, што в часї, коли ёго родічі пришли до Америкы, і коли він народив ся, быв еквівалент Карпаторусинів.

Інтересным є іщі єден факт. Голоняк бісїдує о тім, як на Академії наук стрїтив ся першый раз з професором Джоелом Лебовіцом. Тот походив з Тячова, народив ся там в роцї 1930, уж за часів Чехословакії, і быв жыдївского походжіня. Лебовіц такой по призвіску спознав, же Голоняк буде з єднакой части світа як він. Повів Голонякови – Европа. На то му Голоняк повів, я знам, же єм з Европы, і засміяв ся.

І так Голоняк просив ся Лебовіца, одкыль конкретно є він, на што Лебовіц повів, з Карпат. В інтервю далше пише ся, же Голоняк повів Лебовіцови, цітую з інтервю: Oh, Te znai-esh nash yazik! (Ой, ты знаєш наш язык!) Лебовіц одповів, же знать.

Голоняк не бісїдовав о „мові“, лем о языку, о карпаторуськім языку, і о своїх родічах як еміґрантах карпаторуськых, значіть русиньскых.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.

Script logo