23. 2. 2024: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Заслызена Україна (3, стихы)
Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА
Заслызена Україна (2)
Коли же
над Українов
засяють дугов
хмары
сині.
Коли же
хамтівы
розогріють
ледяны серця
і душу холодну
іконов
на стіні.
Коли же
скалічену
Україну
обернете
з нарубы
на лице.
Коли же
під крестом
на колінах
вылетить
молитва
Отче наш
і Богородице.
Коли же
люди
воскликнуть
Святый Боже
Святый кріпкый
Святый Бесмертный
Помилуй нас!
***
Зато лицьом мамы
слызонькы качають
бо по родній землі
бестыї крачають.
Ці там свою правду
гледають у вині
же поклад світа найдуть
в чуджій долині.
Же там споза крячка
богатырь выскочить
хоць там заплаканы
материньскы очі.
Вы шпаціруєте
збраньов по валалі
дітя склюбачене
в холоднім подвалі.
Хтоже там поможе
перенести горе
кідь розляте Українов
уж солене море.
***
Люди Україны
днесь такы неукы
же уж молитвеник
не беруть до рукы.
Же не прочітають
Отче наш,Богородице
же не перевернуть
Україну
з нарубы на лице.
На стіні не вісить
ікона у рамі
не закричать люди
конець Українській драмі.
Господи помилуй
не співають у храмі
а вірны християне
не воскликнуть амінь.
Зошлий з неба на землю
Боже милодары
а слово Мир світом
на хвалу выдзвонюють
дзвоны катедралы.
***
Перелетів-сь болеглаве
не єдну затачку
же принесеш Україні
пшена опалачку.
Але златом обсыпана
земля недозерна
з якой везуть в світ шырокый
лоді повны зерна.
Там як море розгойдане
колыше пшеніця
кідь то поле шыро-шыре
не як рукавіця.
Лемже теперь там присіли
на людей лем мукы
бо не можуть там уж дітям
дати хліб до рукы.
Хто же буде жары огня
в країні гасити
коли же уж перестане
смерть людей косити.
***
Ці то земля злата
сатаном проклята
же цілов країнов
із кровльов полята.
Же мамка на плечох
тяжкый крест там влече
же кров потоками
Українов тече.
Же там златовласка
довго не чесана
же кроника землі
ші недописана.
Поле шыро-шыре
хозяїн не оре
слызами поляте
материньске горе.
Коли катедралу
плачучі збудують
горе,біль і слызы
вітры там роздують.
***
А ці жыє а ці дыхать
земля як царіця
што на злато мальованы
были колись лиця.
Може были планы рады
лем дикой жар-птиці
што выгнала Українців
аж на Копаніці.
Дарьмо были когутови
просьбы материны
што понаглять гола,боса
без теплой перины.
Уж молитву выспівала
при вечернім дзвоні
в чуджій землі выплавала
плтьов там по Гроні.
Там в дітины чуджой теты
у руці колачік
може зато уж спокійне
дітя не заплаче.
***
Чом же на
Україні
тепле сонечко
не гріє
і злате зеренце
на лані
не дозріє
та і дуга
не пє
воду
з ярочка
бо лицьом
матери
катулять ся
слызочка.
Заспівай
співанку
дітино
маленька
та влієш
мамці
радість
до серденька.
***
Не одповіш
Боже любый
чом понад
Україну
плавають
хмары
сині?
Може одповідь
бы была
твоя
же не буде
із родинов
сын уж
на гостині?
Не буде
з хлопцями
співанкы
співати
та і не буде
на баяні
грати.
Бо твоя
люба мати
буде
до смерти
слызы
утирати.
***
Уж розбили товарищі
з водков погарикы
бо єден з них політує
аж до Америкы.
Бо каждый день він до світа
так премило гварить
же камарат споза моря
доброй людськой твари.
Не приходять до родины
в шкатулях бобрикы
бо посылать Україні
паклы доляриків.
Там уж краса красована
у царя дівочкы
а у сына з Америкы
уж предовгы крочкы.
Українка Америчан
за рукы ся взяли
а з цілого світа дары
до узла звязали.
***
Переліташ краткозракый
од кута до кута
та не зачув у курнику
співати когута.
Же в країні болестивій
жаль на каждім кроці
та і слызы там блискають
в материньскім оці.
Може мамко святе письмо
у церькви не слухаш
же на поміч не закличеш
там Святого Духа.
Же у каждім поточіку
воды каламутны
зато люди гордопышной
не веселы,смутны.
Може буде над країнов
з неба сонце гріти
тай уж можеш краткозракый
очі отворити.
***
Пише мамка на фронт письмо
про свойого сына
же у хыжи од выбуху
попраскана стіна.
Де же любый мій сыночку
деже перебываш
же ты ся уж ку родині
довго не озываш.
Рано,вечор попозерам
ці-сь на краєвиді
кідь чекаме чім скоріше
твойой одповіді.
А ці ты уж одпочіваш
на бойовім полі
кідь воскова свічка світить
уж на нашім столі.
Може уж до дня нового
країна выкрочить
тай збачать на Україні
усміхнены очі.
***
Уж не треба Україні
днесь давати раду
бо там поміч недосяжна
летить зо западу.
Може у країні златій
буде аж на вікы
же перейдуть через море
аж до Америкы.
Уж не мусить там безгрішный
тяженько робити
лем давайте,посылайте
трубов вытрубити.
Аж до кінце світа будуть
там уж смілы крокы
бо ся там уж приливають
богаты притокы.
Чом же там мать выходити
робітник з фабрикы
кідь ся там уж катуляють
до рук талярикы.
***
Не плачте,не плачте
чорны оченятка
бо вам письмо пише
ваша камаратка.
Не замкнута в селі
до двору капурка
там де милый милій
на облак задуркать.
Там де за ярочком
зеленіє трава
за быстрым ярочком
вітричок выгравать.
А я пишу з пером
там де хмары буры
од ракетопланів
попрасканы муры.
Коли же ся кому
прекрасне присниє
же над Українов
небо выясніє.
***
Хто же тому Боже
хто тому на вині
же уж другый рочок
плач на Україні.
Ці то новодобый
там лем смак чумака
же гледать у брата
днесь лем груды злата.
Же не видять тупці
слызы материньскы
колись сусідове
та і братя близькы.
Затихла музика
в селі выграваня
хоць там у промінента
світить злата баня.
Же жадный не найде
у сердці покору
хоць там у каждого
палацы з мрамору.
***
Ці на Україні
лем безбожны люди
же не кладуть крестик
там на свої груди.
Же там божы рады
нихто не выслухать
же не просить
Отця,Сына і Святого Духа.
А може там жыють
лем самы погане
же ты хрістияньску віру
запродав Іване.
Бо там брат на брата
од злости ся хмурить
же до моря Чорного
єден не понурить.
Попонагляй з братом
строскотанцю Грицю
на скінчіня войны
роззвучати дзконы.
***
Хто же приніс Україні
тівко баламуты
же в потічку чісту воду
кров уж каламутить.
Же ся діти уж не мають
там де выкупати
може дражку там ненашла
уж лем Божа Мати?
Же замкнуты на колодку
двері в Божім храмі
може конець ненастане Українській драмі?
Плаче нянько,плаче мама
і ціла родина
бо гледали а не нашли
убитого сына.
Уж молода черешенька
в садочку розвита
але мама свого сына
ниґда не привитать.
***
В днешнім часі
то не радість
і не сранда
же ся мотать
цілым світом
непокорна
і бездуха
сказоносна
грозна банда.
Кідь не видно
в сельскім дворі
сына тіні
а потічком
кров героїв
тече днесь
по Україні.
(З приправлёваной кньжкы авторкы - Заслызена Україна.)
