24. 9. 2023: Одбыло ся юбілейне засїданя меншынового выбору. Русины будуть мати о єдного члена веце

Членове выбору схвалили зміны в штатутї.

20-го септембра 2023-го року у братїславскім владнім готелї Bôrik одбыло ся юбілейне 50-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Меджі найвжнїшы пункты засїданя належала новелізація Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын і схвалїня змін в штатутї народностного выбору, што є повязане з тым, же 7-го юна того року словацька влада признала вєтнамскій комунітї статус офіціалной народностной меншыны на Словакії.

Курта біланція

Засїданя выбору одкрыв ёго председа Ласло Буковскый, уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны, котрый припомянув, же тото є юбілейне 50-те засїданя.

Буковскый курто біланцовав історію і роботу того народностного орґану, котрый основав ся у 2010-і роцї, втогды як Рада влады про народностны меншыны, якой председа быв підпредседом влады. Сам уповномоченый втогды зачінав як підпредседа той рады.

Звернув увагу на то, же пізнїше ся рада трансформовала на днешнїй выбор, котрый є лем порадным орґаном Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, а уповномоченый не є членом влады.

Тото меншыны і довгый час акцентують, же выбор бы знова мав стати радов, жебы быв прямый контакт і комунікація з владов, і уповномоченый бы мав быти в позіції, коли може прямо з владов їднати.

Ласло Буковскый так само припомянув особы, котры од 2010-го року безперервыно напред як членове за окремы меншыны у радї, пак у выборї, з ним спіолупрацовали на аґендї меншыновых прав.

Фонд не має на енерґії

На засїданю аж два пункты были присвячены Фонду на підпору културы народностных меншын. Наперед собі членове народностного выбору выслухали Інформацію о дїятельстві Фонду на підпору културы народностных меншын за 2023-ій рік, котрый передкладала директорка фонду Алена Котванова.

Директорка окрім іншого звернула увагу на то, же роснутя цїн енерґій дотулять ся і той інштітуції, а одгадом у 2023-ім роцї то фонд буде стояти о 64 тісяч веце, на што не суть в розрахунку грошы. Котванова так само інформовала, же в авґустї ся звернули до членів фаховых рад за окремы меншыны із жадостёв о припомінкы ку пропозіції Штруктуры підпорного дїятельства на 2024-ый рік. Із 90 членів лем 10 одозвало ся, причім припомінкы мало лем троє членів.

В діскусії представителї меншын знова обертали увагу на проблемы, котры суть повязаны з роботов фонду, на пізне выплачаня дотацій, але і далшы недостаткы. На другім боцї вєдно з директорков были згодны в тім, же комунікація меджі робітниками фонду і жадателями ся злїпшыла по приятю дакотрых кроків в рамках той інштітуції, ці з тым, же дакотры проблемы мож ріїыти лем новелізаціёв закона.

Котванова так само звенурла увагу, же тот рік кінчать в децембрї мандаты членам фаховых рад, і з той причіны приготовлюють ся новы выборы, о чім фонд буде інформовати.

Треба новелізацію закона

Такой по тім пунктї наслїдовав далшый, котрый дотулять ся фонду. Членове выбору дістали перед засїданём інформацію о новелізації Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын, котру на засїданю одпрезентовав державный секретарь Міністерства културы СР Матуш Бєщад.

Новелізація є повязана з тым, же была вызнана вєтнамска народностна меншына на Словакії, котра бы так само мала дістати ся до ґрантовой схемы фонду, жебы і тота меншына могла черьпати фінанції на свої проєкты.

Презентована новелізація рахує з тым, же з державного розрахунку піде на фонд 8 800 000 евр намісто дотеперішніх 8 300 000, а так само ся буде піднимати сума, котру може фонд схосновати на властный ход, на 6,5 процент з цїлкового бюджету.

Нажаль, членове выбору аж на засїданю выдїли таблічку, як быв подля новелы мали быти перероздїлены грошы по новому, кедь до сістемы вступить і вєтнамска меншына. Вєтнамцї бы мали дістати 1,2 процента з розрахунку фонду, а взяти бы ся по десятинках процент мало найвекшым меншынам – мадярьскій, ромскій і русиньскій.

Меншыны хотять робочу ґрупу ку новелізації

Петро Медвідь, член за русиньску меншыну, звернув увагу на то, же 1,2 процента про вєтнамску меншыну якось не одповідать фактам.

Покля лем 1804 людей приголошеных ку вєтнамскій меншынї в списованю з 2021-го року было і обчанами Словакії, у нїмецькой меншыны то наприклад было аж 7497 особ, причім вєтнамска меншына має мати 1,2, а нїмецька має зістати лем при 1,6 процента з розрахунку фонду. Але прикладів было веце.

Озвав ся і Абел Равас, член за мадярьску меншыну, котрый быв у часї творїня Закона о Фондї про културу народностных меншнын єдным з тых, котры робили на сістемі роздїлёваня грошей меджі меншынами. Обернув увагу на то, же міністерство теперь робило лем якесь арітметічне роздїлїня, но в часї творїня фонду брали ся до увагы і іншы історічны факты а конотації. Зато запропоновав, же може міністерству помочі з новым роздїлїнём бюджету.

Но то не была єдина проблема новелізації. Слово в діскусії собі взяли і далшы представителї меншын, котры акцентовали, же рокы зберають ся проблемы у фунґованю фонду, котры мож рїшыти лем новелізаціёв, яка перейде парламентом. Зато высловили пересвідчіня, же покля ся теперь має робити новелізація, пак треба зробити комплексну управу закона, а не лем нове перероздїлїня грошей. жебы вєтнамска меншына дістала грошы.

Так само меншыны згодли ся на тім, же на новелізації мають партіціповати і они, кедьже на то мають і подля конштітуції право.

Выбор наконець прияв узнесїня, котрым жадать Міністерство културы Словацькой републікы, жебы зрядило робочу ґрупу на приправу пропозіції новелізації Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын і повірив председу выбору Буковского, жебы до 29-го септембра передложыв міністерству номінантів за меншыны до той ґрупы.

Вєтнамска меншына ся реално дістане ку ґрантовій схемі аж по новелізації закона, а так само платность новелізації не може почати в серединї рока, што бы значіло проблему про фонд. Зато мож конштатовати, же перша вызва про Вєтнамцїв буде правдоподобно аж на рік 2025.

Русины будуть мати о єдного члена веце

Дале ся членове выбору на своїм юбілейнім засїданю занимали і змінами в штатутї. Тото так само было выкликане тым, же вєтнамска меншына бы мала мати теперь свого члена у выборї.

Членове выбору мали перед собов веце пропозіцій односно вырїшіня той проблемы. У выборї за палату народсностных меншын дотеперь было 5 членів за мадярьску, 4 члены за ромску, по двоє членів за русиньску, чеську і україньску меншыну, а решта меншын мала по єднім членови. Довєдна 23 членів.

Представитель за русиньску меншыну Мілан Ян Піліп наперед пропоновав, з думков, же чісло членів має зістати єднаке, жебы єден мандат дав ся вєтнамскій меншынї, і подля списованя жытелїв взяв ся єден мандат україньскій меншынї, кедьже є найменша з тых, котры мають веце як єден мандат.

Тоту пропозіцію наконець стягнув із засїданя, кедьже ся выбор згоднув, же кількость мандатів може быти веце як 23, і передложыв нову. За ёго першу пропозіцію окрем іншого знова были атакованы Русины з боку представителїв україньской меншыны, же їм хотять „пошкодити“.

Наконець голосовало ся о трёх пропозіціях. Ян Хупек, член за моравску меншыну, пропоновав дати єден мандат Вєтнамцям, і решту мандатів не рушати. Ёго пропозіція мала найменше голосів і не перешла.

Друга пропозіція была од уповномоченого Буковского, котрый запропоновав дати мандтат вєтнамскій меншынї, але так само подля списованя жытелїв придати єден мандат Русинам, котры бы по новому мали трёх, а не двох членів як дотеперь.

Буковскый одкликовав ся на філозофію, подля котрой ся мандаты роздїлёвали при основаню в роцї 2010. Втогды ішло ся за тым прінціпом, же меншыны до 10 000 мають єден, меншыны до 50 000 два, меншыны до 100 000 три, меншыны до 200 000 штири, а векшы меншыны пять мандатів у выборї.

Третя пропозіція, од Мілана Яна Піліпа, была єднака як Буковского, лем з тым роздїлом, же Піліп пропоновав записати тот прінціп дїлїня мандатів до штатуту. Жебы то было ясне і про будучность, і жебы были ясны норматівны рамкы односно той темы, не лем „устна традіція“.

Проти пропозіції Піліпа озвало ся дакілько людей, включно уповномоченого, котры обертали увагу на проблемы, котры з такым записом в штатутї можуть выникнути. Наконець веце голосів здобыла пропозіція Ласла Буковского. Но основным натеперь є, же Русины вдяка резултатам із списованя у 2021-ім роцї будуть мати о єдного члена выбору веце.

Буковскый інформовав по приятю зміны, же в скорім часї Уряд уповномоченого про народностны меншыны выпише вольбы на обсаджіня єдного мандату про вєтнамску і єдного про русиньску меншыну.

Вєдно з тым прияла ся і далша зміна. Членове выбору схвалили в штатуті, же Оцінюючу справу о підпорі културы народсностных меншын, стані народностного школства і хоснованю языків народностных меншын будуть представителі меншын писати раз за три рокы.

Дотеперь писала ся раз за два рокы, з чім меншыны не были спокійны з веце причін, наприклад зато, же выдавала ся тота справа в тім самім роцї як подобну справу пише і уповномоченый, але і зато, же тот документ часто нияк не є браный до увагы властями, і страчать на атрактівности. Зато оцїнка раз за три рокы, навеце як контра документу од уповномоченого, може мати лїпшый ефект.

Новый штатут мусить теперь схвалити Рада влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, што бы мала быти лем про форма справа.

Проїднали ся і далшы інформації

На засїданю были проїднаны і далшы інформації. Меджі нима Інформація о повнїню обовязків выходячіх з Рамкового договору на охрану народностных меншын і рекомендацій Комітету міністрів Рады Европы, Інформація о повнїню обовязків выходячіх з Европской харты реґіоналных або меншыновых языків і рекомендацій Комітету міністрів Рады Европы.

Так само ся інформовало о приправі Оцїнюючой справы Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы о підпорї културы народностных меншын, стані народностного школства і хоснованю языків народностных меншын, котра тот рік выдасть ся за період років 2021 – 2022.

Председа выбору Ласло Буковскый одпрезентовав дві публікації, котры в остатнім часї выдав ёго уряд, і котры членове выбору на засїданю дістали. Першов є зборник рефератів з конференції, яку уряд орґанізовав із назвов Меншыновы права і їх леґіслатівна управа, де мож найти і цїлый текст Закона о поставлїню народностных меншнын, котрый наконець влада заблоковала, і кедь го мала у Проґрамовім выголошіню влады.

Другов публікаціёв є Справа о ставі хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за період років 2021 – 2022, котру Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны рихтує кажды два рокы.

Представитель русиньской меншыны Петро Медвідь участных іформовав о тім, же 26-го юна того року одбыло ся перше засїданя Рады народностных музеїв, котра выникла при Словацькім народнім музею. До рады номіновали членів окремы народностны музеї, якы належать під Словацькый народный музей.

Із членів выбору аж трёми суть в новій радї. Петро Медвідь, номінант СНМ – Музея русиньской културы, Павел Боґдан, номінант СНМ – Музея україньской културы, і Ласло Буковскый як уповномоченый про меншыны.

Председом рады став Золтан Сасі, номінованый за мадярьскый музей, підпредседом Петро Медвідь. Найблизше засїданя рады має быти восени, і зато были членове выбору попрошены, жебы кедь суть якысь проблемы у їх народностнім музею, комуніковали то з членами рады, котры бы тоты проблемы могли обговорити і на засїданю рады.

Найблизше засїданя народностного выбору, уж правдоподобно з членом за вєтнамску меншыну а третїм членом за Русинів, планує ся на початок децембра.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.