25. 2. 2022: Недожытых 95 років белетрісты і публіцісты – ВЛАДИМІРА БІЛЬНЇ

Владимір Більня (Владимир Бильня) нар. 25. 2. 1927 у Вербасї втогдышнёй Югославії, теперь на теріторії Сербії, умер 5. 6. 2006 у Новiм Садї у Сербії. Він быв белетрістом і історіком-публіцістом меджі войводиньскыма Русинами.

Народив ся в бідній родинї ремеселника, брав участь у русї одпору проти націстічного Нїмецька почас 2. світовой войны. Робив як компілатор і ґрафік (1967 – 1988) у друкарнї выдавательства „Дневник‟ у Новім Садї. У 1968-ім роцї встпив до сферы літературы своїм першым повіданём „Бачи Михал з брега‟. Потім у періодіках обявили ся і іншы ёго повіданя, главно о воєньскій тематіцї. Перша збірка „Днї и ноци‟ (1972) была оцїнена преміёв у конкурзї, присвяченім 30-рочу повстаня народів втогдышнёй Югославії. Домінуючім мотівом творів В. Більнї є тема боя проти Нїмцям у роках войны. Іншы ёго творы повязаны із недавнёв історіёв країны, даколи переходить до меморіалной публіцістікы. В тім штьлї написаный і ёго першый роман „Аз єсм‟ (1990). Є тыж автором історії Русинів періоду першой половины 20 ст., написаной серьбско-хорватьскым языком „Rusini u Vojvodini: prilog izučavanju istorije rusina Vojvodine (1918 – 1945)‟ (1987).

Література:  Юлиян Тамаш, „Приповедна проза Владимира Бильни‟, Шветлосц, XVII, 5 (Нови Сад, 1979), с. 529-539; Юлиян Тамаш, История рускей литератури (Белград, 1997), с. 236-244, 508-509.

Здрой: Проф. Др. Александер ДУЛІЧЕНКО, др. н., „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 54-55, переклад із україньского языка: А. З.