25. 2. 2023: Кріза проти ідентіты

Кріза допала і на самосправы, но не є то арґумент.

Од 1-го марца того року буде платне нове Наряджіня влады Словацькой републікы, котрым выдає ся список сел і міст, в котрых oбчане Словацькой републікы, якы належать ку народностній меншынї, творять найменше 15 процент населїня.

В практіцї то значіть, же будуть наново задефінованы села і міста, котры суть меншыновы, і в котрых ся меншыновый язык хоснує і урядно. Звыкнеме о тім бісїдовати як о іншталації двоязычных таблічок з назвов села або міста, але коло таблічок то не кінчіть.

В такім селї або містї мають быти двоязычно означены і публічны будовы, наприклад сільскый уряд, дім културы. А суть і далшы законны обовязкы, што мусить такый населеный пункт забезпечовати двоязычно.

Русины собі вдяка списованям жытелїв, в котрых конштантно росли, поліпшыли. Подля нового наряджіня уж то не буде 66, але 154 „таблічок“ на Словакії, котры будуть означовати, же ту жыють Русины і їх язык є ту і урядный. Ку дотеперь єдиному місту – Меджілабірцям, прибуде і Свідник, котрый буде „русиньскый“.

Мало іти о поліпшіня про Русинів, але подакотры одказы старостів тых сел, котры прибыли як новы до того списку, до середовиска русиньского возродного руху, нам скоріше припоминають, як кебы сьме зробили дашто плане. Бо люди ся записали за Русинів, і они теперь будуть мати клопоты.

Арґументом при тім часто є і то, же одкыль на то взяти грошы, навеце теперь, кедь є така кріза, і мусить ся раховати кажде евро в розрахунку самосправы.

Самособов, суть справы, котры суть ясны і зрозумілы. Нихто не спохыбнює складну сітуацію словацькых самосправ. Зачало то пандемічнов крізов з величезныма вытратами на наряджіня влады, котры мали помочі при боротьбі з хворотов, і котры влада часто радо зохабила на плечах самосправ.

Продовжує то фінанчнов крізов, зачатком войны, і вшыткым з тым повязаным підниманьом цін, головно за енерґії. А не можеме забыти ани на далшый владный „подарунок“ самосправам, кедь такзаваный родинный паклик влада зафінанцовала так, же взяла грошы самосправам.

Тото вшытко є реаліта, котра має аж катастофічны дослїдкы про села і міста. Не мусиме быти найуспішнїшым абсолвентом IQ тесту, жебы сьме зрозуміли, же кедь днесь грошы бракують і великым містам ці селам, малы села суть тїсно перед або уж в клінічній смерти. А хоць влада обіцять рїшіня, селу треба жыти каждый день і платити на енерґії і службы такой теперь.

А так само не мусиме быти наймудрїшы з родины, жебы знати, же русиньскы села на Словакії належать, з пару вынятками, векшыново ку тым малым, або найменшым. Значіть, днесь фінанчно найогроженїшым.

Покля ся на тоты вшыткы арґументы посмотрить незаінтересованый, пак бы може і повів, же правда на боцї старостів. Тадь треба фунґовати селу, а не таблічкы давати. Лемже фінанчны арґументы суть при вшыткій почливости, і при вшыткім зрозуміню тяжкой економічной сітуації, дакус мімо.

Покля бісїдуєме о двоязычных означінях сел, вступы і выступы до нашых сел, аж на пару вынятків, суть на драгах другой класы, зато тоты означіня не фінанцує і не іншталує село, але справця драг. Значіть, якы клопоты і вытраты?

Покля іде о означіня сельского уряду ці іншой публічной будовы, закон не приказує, же то має быти золотыма буквами на чорнім мраморї. Старчіть пластікова таблічка, і цїлы вытраты на такы означіня публічных будов будуть в десятках евр.

Села не мусять ани давати робити переклады за свої фінанції. Вшытко основне, што треба ку реалізації закона в практіцї, вже переложено є. Навеце уряд уповномоченого про народностны меншыны каждому безплатно дає методічну поміч або контакт, де што мож дістати, лем треба мати інтерес.

Значіть, досправды ся бавиме, і кедь розумієме фінанчній сітуації самосправ, о тім, же тото суть далшы фінанчы клопоты?

Кріза допала і на самосправы, но не є то релевантный арґумент односно реалізації языковых прав народностных меншын. Навеце, тоты вытраты, котры з тым самосправа буде мати, не суть вытраты, котры ся будуть повторяти каждый місяць ці каждый рік. Словацьку таблічку на сельскый уряд так само не давають робити каждый місяць.

Заанґажованым в русиньскім русї не є треба шыроко поясняти, кілько старостів, якыма способами підтримують русиньску ідентіту, кілько актівно залучіло ся до кампані перед списованьом людей. На другім боці тоты самы старостове хотять, жебы пришли грошы на русиньскый фестівал, на театер з меншывого фонду.

Значіть, добрї знають, в якім селї кандідовали за старосту, якы люде там жыють, кого суть „владарями“. Уж бракує лем єдно, жебы то, якы люде там жыють, повно акцептовали нелем при ґрантах на акції, але забезпечіли їм і реалізацію ґарантованых языковых прав. Кріза не може быти знеужыта проти ідентіты.

Знаме, же у многых є то днесь кріза, вчера то было дашто інше, а завтра ся так само дашто найде, чом лем не мати „русиньскы клопоты“.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа:АРК В СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.