25. 2. 2024: Русин Мґр. Петро Крайняк із шарішского Солівару – віцепріматор Пряшова

Споминам собі на сітуацію сперед выше 20 років, кедь на єдній з акцій Русиньской оброды в Братїславі – выставі к юбілею зроду орґанізації – взяв участь в тім часї наймолодшый русиньскый актівіста з роду Крайняковых – Петро, в тім часї вояк основной воєньской службы. А там, може з фіґлїв, може серьёзно, якобы пророцькы повів, же раз буде він председом Русиньской оброды. З оглядом на тогдышнїй ёго молодый вік то были смілы слова, годны скорїше зрїлого чоловіка із богатыма жывотныма скушеностями і силнов мотіваціёв. Знаме, же тоту сістематічно черьпав у родиннім кругу – од свого отця ЮДр. Петра Крайняка, довгорічного актівісты і функціонаря Русиньской оброды, і стрыка ТгЛіц. Франтїшка Крайняка, священика, якый до історії ґрекокатолицькой церькви ся навсе записав як фундатор русиньской пасторації.

Піти в стрыковых слїдах было і Петровым желанём, з якым наступив на штудії на Ґрекокатолицьку теолоґічну факулту Пряшівской універзіты і до семінарії. Хоць судьба му не дожычіла стати ся священиком, але „лем‟ учітелём, він з великым решпектом ся схыляв перед тов професіёв, яку все розумів і розумить як покликаня. Доказом того є і факт, же по скончіню теолоґічной факулты (2007) не выберав собі, як переважна часть молодых абсолвентів, з якыхсь лукратівных міст на учітелёваня, в якім бы легко запав до катеґорії рядовых учітелїв із зажытыма стереотіпами. Він замірив просто до школы з ромскыма дїтми з осады у Свінї, недалеко од Пряшова. В шпеціалных условіях одучів 5 років, почас якых ся снажив выховати з молодых Ромів честных людей, якы в будучности будуть приносом нелем про себе, свій жывот, але може і про свою громаду ці про сполочность, в якій стоять на періферії. Робота з ромскыма дїтми го захопила до такой міры, же в тій громадї собі нашов жену свого жывота Луцію, і маму свого сына Петра.

І так – хоць неплановано – Петро Крайняк ся став інтеґралнов частёв такой двох народностных громад – русиньской і ромской, проблемы якых сістематічно спознавав не спосередковано, а прямо, жыючі і контактуючі з людми і репрезентантами даных громад. То была добра выходна позіція нелем про роботу народностного актівісту, але і про будучого політіка (члена партії Мост-Híd і члена єй презідії од року 2014) на комуналній уровнї, наперед містьскій (од року 2010 посланець за Пряшів-Солівар у пряшівскім містьскім парламентї), а пак і крайскій (од року 2013 посланець Пряшівского самосправного края). Вступом до політічной партії з вызначным народностным акцентом актівіты Петра Крайняка наберають шыршы розміры і дають му можности проявити ся як народностному політікови. „Вынесли‟ го до Уряду уповномоченого про народностны меншыны (2012 – 2013), а по парламентных вольбах в роцї 2016 до функції штатного таёмника Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР. По послїднїх вольбах в роцї 2020 свої скушености з комуналной, штатной і народностной сферы може імплементовати у функції віцепріматора Пряшова. В тім контекстї сьме панови Крайнякови поставили пару вопросів у слїдуючім інтервю.

 

• Пане Крайняк, в першім рядї довольте поґратуловати Вам к далшому успіху в політічній карьєрї – зволїню  за віцепріматора Пряшова, зажелати Вам много успіхів і позітівных резултатів у роботї. Зарівно Вам хочу поставити першый вопрос – з якыма планами і амбіціями сьте прияли номінацію на уж споминану функцію і што ся Вам з них доднесь подарило зреалізовати?

– Місто Пряшів люблю, є то моє родне місто. Знам го як обчан і познам ёго проблемы і силны сторінкы. Місто є з рока на рік крайше, привабливіше про турістів, але і про людей, котры ту приходять за роботов. По дванадцятёх роках як посланець заступительства Пряшова прияв єм понуку і нового пріматора Франтїшка Ольгы. Мам на старости сферу школства, културы і соціалных дїл. По першім роцї сьме ся пустили до дакількох актівностей – будує ся новый фотбаловый штадіон, новый дім соціалных служеб про 40 кліентїв на Цемятї, поправляме многы школы, подарило ся нам ожывити културу міста. Далшы проєкты ся приправлюють. Мусиме продовжовати у своїй роботї і вірю, же то жытелї  міста оцїнять. Честна робота і в політіцї приносить свої плоды, єм о тім пересвідченый.

 

• Знаме, же довгодобо ся анґажуєте і в народностній політіцї, кандідовали сьте до парламенту СР за партію заложену на народностнім прінціпі Мост-Híd. Вдяка тому сьте в роках 2016 – 2020 были у функції штатного таёмника Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР. Нераз і в русиньскій пресї были публікованы інформації о Вашых проєктах і выслїдках Вашой роботы у тій функції, а то главно контекстї розвоя русиньского школства і навчаня русиньского языка в школьскій сістемі СР. Як Вы оцїнюєте з одступом часу Вашу роботу у тій функції? Ці Вами заложены тренды і проєкты мають своє продовжіня і в сучасности?

– В уведженых роках єм робив у сферї з мініністрами за Словацьку народну партію (SNS), а про многы річі треба было боёвати. Наперек тому ся нам многы активностей подарило. Конець кінцїв тото найважнїше захопив мій втогдышнїй радця Марцел Шефчік в публікації „Peter Krajnák, štátny tajomník rezortu školstva» (Bratislava, 2020). З одступом часу поважую за найвекшый успїх, окрем многых школьскых будов або фізкултурных сал , главно: Охрану і підпору малокласных шкіл на народностных теріторіях, принятя Концепції навчаня русиньского языка і културы і прінціпіалну підпору сферы зачатя навчаня штудійного проґраму Учітельство ромского языка і літеруры на Пряшівскій універзітї в Пряшові, котре сьме і фінанчно підпорили. В сучасности ся рыхтує велика реформа школства, секція народностного школства там єствує, але кедь не буде крыта політіком з народностной партії, так не чекам прінціпіалный проґрес. Єм але радый, же у сферї зістали з мого дїятельства люде, котры тоту аґенду посувають дале.

 

• Котры области народностной політікы в СР суть подля Вас найвеце проблематічныма, і в котрых видите можности і потеціал на імплементацію проєктів заміряных на ефектівный розвой школства народностных меншын, враховано русиньской?

– Затля ся на Словакії не подарило прияти закон о поставлїню народностных меншын і актуално є огрожена екзістенція Фонду на підпору културы народностных меншын (позначка: рік 2024 по наступі новой влады), о котрого створїня ся заслужыла партія Most-Híd). Все є ту  можность створїня меншыновых самосправ, о котры ся цїлком перестало говорити. Важнов проблемов суть слабы навчалны резултаты дїтей з бідных родин, главно тых, што жыють у соціално вылученых осадах. Проблемы в народностнім школстві  мусиме роздїлити до трёх категорій – матерьскы і основн школы, середнї школы, высоке школство і підпора цїложывотного навчаня. Акцент на злїпшіня ставу народностного школства треба дати в рамках якостной приправы на высокій школї, діґіталізації і модерных учебных помічників, і контінуалного навчаня учітелїв. Малы народностны меншыны потребують алтернатіву в подобі дїтьскых курзів і заплаченых тзв. ротуючіх учітелїв плаченых штатом.

 

• З якыма планами сьте наступили до сучасной функції віцепріматора Пряшова і котры сферы жывота міста суть у Вашій компетенції? Можете спомянути дакотры резултаты Вашой роботы?

– Уж єм в ысше повів, же є то школство, соціалны дїла і култура. Дашто докінчуєме з минулого періоду, припралюєме і новы проєксты, напр. ціклотрасы і модерну сепарацію одпаду. Покы іде о мої сферы, так ся дуже тїшу з подробностей, котры підпорюють молоду ґенерацію. На выроча міста наприклад при спогадї на ослободжіня міста 19. януара зачали брати участь учнї шкіл, єднако сьме містьскый уряд отворили навщівникам, ходять ку нам дїти, молодеж ці фреквентанты Меджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы з Пряшівской універзіты, реалізієме проєкт UNICEF про підпору людей, котры одышли з Україны. Підписали сьме медморандум о сполупраці з Крайскым музеём в Пряшові, поправляме гробы вызнамных особностей на пряшівскім цінтерю, зачали сьме проєктовати два домы соціалных служеб на Секчові і на Цемятї, поправляме ОШ на ул. Байкалскій на Сідліску ІІІ. і проєктуєме модерну матерьску школу в центрї міста на ул. Гвєздославовій. Вшытко є то колектівна робота людей а єм рад, же дїла поступують допереду.

 

• Має народностна політіка своє місто і в сучасній Вашій функції? До якой міры?

– Наісто має, стрїчам ся з орґанізаціями і окремыма людми і забезпечує їх контакт з містьскым урядом. Комунікуєме тыж з інштітуціями Пряшівского самосправного края. Зачали сьме поправляти Памятник Александра Духновіча од Олены Мандіч з року 1933 при Торисї, што єм іщі як посланець выжадовав. Єдночасно єм выужыв свої компетенції на повторне умістнїня памятной таблы Александра Дуцгновіча в кріптї ґрекокатолицькой катедралы, де в комунікації з крайскым памятковым урядом і ґрекокатолицькым єпіскопством ся подарило таблу наіншталовати на стїну кріпты. Ай кедь не є на місцї, де была од засїданя Світового конґресу Русинів в роцї 2003, нашла сі своє достойне місце. Послїднїх пять років, од реконштрукції кріпты, была демонтована і недостойно положена на підлогу кріпты. Так і то ілуструє, же ся занимаме і темам, котры ся дотуляють нашых русиньскых вопросів.

 

 • Пряшів є многонародностне місто з вызначным русиньскым елементом, яке ся записало до історії нелем містных Русинів, але і шырше – до історії карпатьскых Русинів, главно через дїятельство Ґрекокатолицкой єпархії, конкретных єй русиньскых єрархів і священиків. Як оцїнюєте сучасный русиньскый народностный елемент у Пряшові? Має Місто Пряшів конкретны проєкты на підпору народностного жывота?

– Місто через свої културны ґранты підпорує многых жадателїв, напр. конкурз рисованого гумору Zlatý súdok, котрый орґанізує Русин Федор Віцо. Дали сьме дарункы про гостей архієпіскопской высвячіня нового владыкы Ёны (позначка: Осифа) Максима. В Парку културы і одпочінку (PKO) выступають умелцї з русиньскыма проґрамами, маме контакт з партнерьскым містом Мукачево, робили сьме концерт на підпору войновой Україны, де было много нашых Русинів. Кедь є потреба як отворене місто помагаме, де є треба. Є то наша повинность. А не браниме ся і новым інціатівам ці актівностям.

 

• В якій сферї жывота видить своє місто, або місію, Петро Крайняк в будучности?

– Моёв першорядов задачов є постарати ся о родину і зробити ю щастнов. До року 2026 бы єм рад зробив штонайвеце про місто в сучасній позіції. Наслїдно бы єм рад продовжовав у верейній службі посланця за Солівар, бо то є моя „любов‟; люблю южный Шаріш, Сланьскы верьхы і Солівар і мам много планів. Але рад хочу заміряти ся на школство і навчаня історії і реліґії. Привести дїтей ку познаню своїх корїнїв – ґенеалоґічных, реліґійных і ґеоґрафічных; їх познаня буде про їх жывот міцнов опоров. Попозерайте на дїти з бідных родин, неповных родин, ці дїти із патолоґічныма проявами, они не пізнають минулось своёй родины, мають мінімалне одношіня к свому родному місцю і часто ся хаотічно орьєнтують у вызвах жывота. При тім вшыткім хочу і дале помагати процесам і хосенным ініціатівам тзв. Третёго русиньского возроджіня, котре подля академіка Павла Роберта Маґочія зачало в роцї 1989.

 

Розговор вів Мґр. Александер ЗОЗУЛЯК