25. 3. 2022: Юрко ХАРИТУН: Люблю послухати не раз, Не гнївайте ся, мамо; Роса, Хололодок не холод, Остане лем згадка (Поезія)

Юрко Харитун

 

ЛЮБЛЮ ПОСЛУХАТИ НЕ РАЗ

Із Снины до Стащіна

попід Настас

чути ерджати влак

Далеко іщі на Шутак

Чути лем громы

бубнують як фрас

Почекам

перейде час

Вітрик на конариках бучків

як на гусельках заграє зась

Ёго мелодії

люблю послухати не раз

 

 

НЕ ГНЇВАЙТЕ СЯ, МАМО

Таке штось

што нам природа дає

лем наша мати нам може дати

Ріка тече

в корытї не спить

Прекрасный її спів

Колись каламутна валить ся

і чути гнїв

Мамо, таке слово

я вжыти не хотїв

але пасує до моїх рядків

 

 

РОСА

Сердце моє – молоток коваля

Рука – стара коса тупа

Наклепана буде косити

лем коли роса

І ты така

коли прибігнеш до мене боса

Душа моя

колись як стрїха

по якій не доджік

а слыза стїкать

 

 

ХОЛОДОК НЕ ХОЛОД

Такый холодок

лем під черешнёв

у нашім садї

де можу на лавочцї

посидїти з тобов

Послухати спів

малого пташенята

як вылетить з гнїзда

Люблю і голос твій

коли говориш о любві

лем не холодны слова

якы холодять сердця

 

 

ОСТАНЕ ЛЕМ ЗГАДКА

Яка то поезія

Народить ся дїтина

здорова бігать коло стола

принесе квіточку мамцї

аж тїшить ся душа

Яка траґедія

коли одходить мамка

і не верне ся назад

Остане лем згадка

так як у моїх віршах

 

(Выбране з приправлёваного зборника Юрка Харитуна – Мої пішникы.)