25. 5. 2023: Меншыны хотять мати голос при можній реорґанізації дїлїня Словакії

Меншыны жадають призвати уповномоченого ку реформі верейной справы.

В середу, 24-го мая 2023-го року, одбыло ся 49-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Засїданя вже традічно проходило в братїславскім владнім готелї Bôrik. Представителї меншын обговорили веце концепчных матеріалів, але так само рїшыли дїла, котры вказали ся в останім часі і прямо дотуляють ся народностных комуніт на Словакії.

Русиньскый музей потребує реконштрукцію

В проґрамі маёвого засїданя быв єдным з найважнїшых пунктів інформація о рочных оцїнках роботы народностных музеїв на Словакії за 2022-ый рік. Тот концепчный матеріал передкладав Браніслав Паніс, ґенералный директор Словацького народного музея (СНМ), під котрый належать народностны музеї. Паніс особно одпрезентовав споминаный матеріал на засїданю выбору.

Мож сконштатовати, же Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові за послїднї рокы здобывать позітівны резултаты, што до ёго цїлковій дїятельстві, хоць іщі все мусить робити на підниманю чісла навщівників, ці на научно-бадательскій роботї, в котрій дотеперь заоставать за іншыма народностныма музеями.

Но так само з оцїнкы за 2022-ый рік відїти, же дакотры научно-бадательскы проєкты нашого музея не были схвалены, далшы, котры дістали підпору, мають напланованый выступ з проєкту аж на конець рока 2023, ці на слїдуючі рокы.

Зато мож очековати, же і в тій области музей рушать ся допереду.

Но русиньскы представителї у народностнім выборї, котрыма суть Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, звернули в діскусії увагу і на тему реконштрукції музея, котра є потребна і помалы безодкладна. Будова, в котрій были даколи касарнї, не є добра про выставны просторы, але і про іншы потребы музея, навеце є уж і в планім технічнім ставі.

Хоць сучасній директорцї Любі Кральовій подарило ся зреконштруовати просторы на приземнім штоцї, і выникли досправды репрезентатівны просторы ґалерійной салы, склепу ці тоалет, потребна є ґенерална реконштруцкія цїлой будовы.

Ґенералный директор быв зогдный з тым, же СНМ – Музей русиньской културы потребує перейти цїлковов реконштрукційов і повів, же то єдна з пріоріт Словацького народного музея. Як повів Паніс, грошы на реконштрукцію русиньского музея не могли быти жаданы з плану обновы, бо СНМ міг з того плану жадати лем на будовы, котры суть історічны памяткы, што бывшы касарнї не суть.

Но схосновала ся інша вызва, в котрій быв поданый проєкт на 500 тісяч евр. З того проєкту бы ся мала зробити технічна документація потрібна ку реконштрукції, і мав бы ся выписати архітекточный конкурз.

Тот проєкт Міністерство културы Словацькой републікы, як зряджователь СНМ, подало на Міністерство фінанцій. Покля то резорт фінанцій схвалить, зреалізують ся споминаны актівности, і пак буде СНМ жадати за словами Паніса 10 міліонів на реконштрукцію русиньского музея.

Теперь залежыть на тім, жебы міністер фінанцій підписав першу потрібну суму, іншак ся не може робити другый крок – реконштруцкія.

Народностны музеї оддїлены од СНМ?

Паніс так само в діскусії повів, же з часу на час все верне ся діскусія о тім, під кым бы мали быти народностны музеї. Ці мають зістати під Словацькым народным музеём, або бы ся мала створити якась нова інштітуція, еквівалент СНМ, котра бы здружовала лем народностны музеї. Паніс сам є того погляду, же бы народностны музеї мали зістати під СНМ і жадав, жебы меншыны высловили ся ку темі.

Діскутуючі з боку меншын были згодны в тім, же народностны музеї бы мали зістати під СНМ, а то з веце причін. Окрім іншого і зато, же СНМ має своє реноме і в загранічу, а оддїлены народностны музеї бы знова мусили наново здобывати своє мено. СНМ наперек вшыткому про народностны музеї представлює теперь якусь контінуалность і стабілность.

В діскусії озвали ся і представителї Сербів а Поляків, котры свої музеї дотеперь не мають. Ґенералный директор повів, же СНМ не є проти того, жебы такы музеї были, но реално на то не мать грошы, і зато лобовати треба на владї. Докінця очекує злу сітуацію в тім і будучім роцї, бо розрахунок СНМ не має грошы на плачіня енерґій, котрых цїны підняли ся, а тот рік не были про СНМ ани схвалены грошы на будьякы аквізіції.

Маєме штири матерьскы і дві основны школы

Народностный выбор занимав ся на засїданю і Інформаціёв о ставі народностного школства. Тот матеріал выпрацовав Калман Петоц, ґенералный директор Секції народностной і інклузівной освіты Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР. Опрезентовати го пришла робітничка секції Ґабріела Кочковіч.

Із штатістічных даных в матеріалї знаме, же в тім школьскім роцї маєме штири матерьскы школы і дві основны школы з навчалным языком русиньскым на Словакії. В тім чіслї не суть школы, де є навчалный язык словацькый, але є там навчаня русиньского языка. Такых школ є веце, наприклад дві має місто Меджілабірцї, єдну Радвань над Лабірцём.

Цїілково мають дві основны школы, в котрых є навчалный язык русиньскый, 82 школярів у тім школьскім роцї. Середнї школы Русины не мають.

В матеріалї находить ся рекомендація, жебы розшырити понуку русиньского языка в перешкольскій і прімарній уровни освіты, а так само сприступнити основну часть освіты по русиньскы в секундарній, технічній і фаховій освітї.

Рекомендує ся наприклад і то, жебы в реґіонах населеных Русинами, історія ці даякы выховны предметы были повязаны з русиньсков културов, а припадно были і по русиньскы.

Уповномоченый інформовав о своїх матеріалах

Председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый, познакомив участных о матеріалах, котры мав обовязок выпрацовати.

Першым матеріалом была Інформація о актуалнім стані хоснованя языків народностных меншын. Буковскый зрекапітуловав свою роботу і актівности в тім дїлї за остатнїй період, але так само в документї мож ся дочітати о дїлах, котры вырїшують ся теперь, і котры бы знова мали розшырити языковы права народностей.

Як ся в матеріалї пише, в тім часї проходить інтензівна робота на приправі новелізації закона о хоснованю языків народностных меншын. Цїлём новелы є розшырити языковы права в уряднім контактї і на высшы теріторіалны цілкы, значіть на крайску уровень.

Уповномоченый в тім роцї мав обовязок так само приправити Справу о поставлїню і правах народностных меншын за період років 2021 – 2022. Тот комплексный матеріал, котрый має 93 сторінок плус далшы десяткы сторінок приложеных документів, быв схваленый іщі перед засїданём выбору ёго членами голосованьом per rollam. Цїлый є к діспозіції на офіціалнім сайтї Уряду уповномоченого.

Буковскый на засїданю інформовав, же в тых днях ся матеріал мав дістати на владу, котра буде вырїшовати о ёго схвалїню. Припоминаме, же тот рік будуть подобный документ за єднакый період приготовлёвати і представителї народностных меншын, котры оцїнюють сітуацію із свого погляду.

Меншыны хотять мати голос при новім дїлїню Словакії

Іщі перед засїданём з боку представителїв русиньской народностной меншыны было пропорноване, жебы на засїданю проїднав ся і план реформы верейной справы, котрый може овпливнити народностны права, якы теперь меншыны мають.

В апрілю дїстали ся до словацькых медій матеріалы, котры были з концепції, яку приготовило Міністерство внутрїшнїх дїл, і котра рахує з можливым новым адміністратівно-теріторіалным дїлїнём Словацькой републікы.

Подля матеріалів, котры здобыли медії, бы мало быти менше окресів і країв. Окресы і краї бы ся мали злучовати. Русиньскы представителї звернули увагу на то, же при злучованю окресів можуть меншыны прийти о языковы права, котры днесь на окресній уровни мають.

Члены выбору дістали ку тій темі перед засїданєм документ під назвов Інформація о планованій реформі верейной справы. За резорт внутрїшнїх дїл была участна на выборї Зузана Мадярова, котра матеріал одпрезентовала, но тота не знала одповідати на конкретны вопросы, котры представителї меншын в тім дїл клали.

Члены выбору наконець прияли узнесїня, в котрім жадають міністерство, жебы до комісії про реформу верейной справы быв призваный і уповномоченый про народностны меншыны, а так само, жебы ся при тій реформі решпектовали меджінародны обовязкы СР в области поставлїня і прав членів народностных меншын.

Із засїданя быв по голосованю выбору выхабленый пункт о роботї Фонду на підпору културы народностных меншын, кедьже директорка фонду не могла з обєктівных і важных причін брати участь на засїданю, хоць матеріал ку тому пункту члены перед засїданём од директоркы дістали.

Слїдуюче засїданя выбору є наплановане по вакаціях, на септембер 2023-го року. На нїм бы ся мав обговорити і выхабленый пункт о фондї.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР