26. 10. 2023: Антал Геізер: „Хотїв бы єм представляти на Українї права меншын на основі особной скушености‟
Присягу в урядї міг Геізер скласти по нїмецькы.
27-го септембра 2023-го року презідент Україны Володимір Зеленьскый прияв повірюючу грамоту од нового надзвычайного і повноважного посла Мадярьска на Українї Антала Геізера.
З той нагоды мадяроязычный портал Kárpátalja hetilap (Підкарпатьскый тыжденник) публіковав з новым послом інтервю, котре было зроблене почас ёго першой офіціалной навщівы Закарпатьской области Україны в днях 11-го і 12-го октобра.
Антал Геізер у 1986-ім році закінчів Московскый інштітут меджінародных односин і пак быв предаставителём своёй державы наприклад на Словакії, в Казахстанї ці Албанії. У 2000-іх роках быв державным секретарём – шефом Уряду про справы народностных і етнічных меншын Мадярьска. Геізер сам є представителём єдной із народностных меншын, котры офіціално суть узнаны в Мадярьску – нїмецькой.
В інтервю, котре робив із мадярьскым послом Жолт Бадо, быв положеный і вопрос о правах народностных меншын. Редактор ся Геізера звідав, ці як чоловік, котрый в роках 2002 аж 2006 вів народностный уряд, лїпше розуміє вопросу прав народностных меншын і проблемы угорьской комуніты на Підкарпатю.
„То дакус шырше. Я мадярьскый Нїмець, значіть, сам належу до народностной меншыны. Нїмець із области Веспрема. Подля документів наша родина обявила ся в Угорьску у 1711-ім роцї,“ одповів Антал Геізер.
Як далше продовжовав, „історія нашой фамелії є тіпічнов про середню Европу, на жытелїв котрой впливали світовы войны ХХ. столїтя і події 1956-го року (Совєтьскым союзом кырваво утиснута мадярьска револуція, позн. ред.). У родинї назберала ся часть середнёевропской мудрости, про котру є характерістічнов толерантнось. Коли по моїх першых діпломатічных місіях у мене появила ся можность занимати ся вопросами народностных меншын Мадярьска, їх внутрїшнїма дїлами, з радостёв єм то прияв.“ Припомянув, же у тій сферї робив од 1996-го року, чого завершінём была была функція шефа уряду.
„Як державный секретарь єм старав ся о проблемы 13-ёх народностных і етнічных меншын Мадярьска. І якраз вдяка свому походжіню і своїй минулости в політіцї народностных меншын веце крітічно ставлям ся до думок і настроїнь їх представителїв. Не розумію, чом в країнї з населїнём, наприклад, 40 міліонів жытелїв, громаду із 150 тісяч людей спринимають неґатівно або як неприятеля,“ повів Антал Геізер.
„Самособов, залежыть то од позіції державы. Коли я став державным секретарём, в згодї із законом о народностных меншынах єм высловив пожадавку, жебы єм міг присягу скласти по нїмецькы, што мі доволили. Тото єм міг зробити в Мадярьску, нихто не спохыбнёвав моє жаданя,“ продовжовав амбасадор Мадярьска на Українї.
„Реално то є і суть права народностных меншын: держава нелем не бранить, але і підтримує можность того, што думам я, моя родина і моя громада. Окрем іншого, комуніты народностных меншын все і всядыль мають роль капчаня і тоту їм не мож взяти. Позітівна роль є присутна в будьякій конфліктній сітуації. Я тото бы хотїв представляти на Українї на основі моёй особной і родинной скушености,“ закінчів Антал Геізер.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.
Жрідло фотоґрафії: Kárpátalja hetilap.
