27. 1. 2022: Експрес до Прагы

Чеське списованя нас не може тїшыти з веце причін.

Покля ся на резултаты списованя на Словакії можеме смотрити з якымсь оптімізмом, про оптімізм в припадї чеського списованя не є жадна причіна. А не є то лем о тім, кілько людей ся приголосило ку Русинам. Причін є веце.

„Ліберална путь“, яку собі выбрав Чеськый штатістічный уряд, принесла неґатівны плоды. То, же вопрос на народность не быв повинный, помогло тому факту, же понад 3,3 міліона людей не записало собі жадну народность, чім ся кількость Чехів дістала на найгірше чісло од 1991-го року, а не помогло то ани меншынам.

За вшыткы приклады мож спомянути холем Ромів. Хто знать чеськы реалії, мусить му быти ясне, же 4 і пів тісяч Ромів бы сьме може нараховали лем в Празї, а не в цїлій Чеській републіцї. Будь посилнили шоры Чехів, або зістали межі тыма, котры офіціално народность не мають.

Причін на то є много, наприклад і страх з расізму, але є то єдночасно

жалостный став, бо такым способом ся ромска комуніта в Чеській републіцї цалком асімілує.

Не треба обыйти ани далшый факт. Чеська републіка має за собов уж друге списованя жытелїв, в котрім мож было дати собі дві народности. І при першім, і при другім списованю ани здалека не хосновали люде в Чеській републіцї тоту можность аж до такой міры, як то было на Словакії в роцї 2021, коли была така можность при списованю першый раз.

Но кедь при діскусії на Словакії бісїдовало ся о тім, же два вопросы будуть посилнёвати меншыновы комуніты, на чеськім прикладї, в комбінації з тым, же народность нияк не мусить чоловік зазначіти, ся вказує, же то абсолутно не мусить быти правда, кедьже меншыны в Чехах векшынов страчали.

Зато почекайме іщі на Мадярьско, Польщу, котры так само мали два вопросы уж в роцї 2011, і не зістаньме в шоку, кедь прийдеме на то, же два вопросы суть з довгодобого горізонту асмімілачне пекло, як собі то і автор коментаря од початку думать.

У высновках можеме сконштатовати, же Чеськый штатістічный уряд тым, же не дав за повинне записати собі народность, знищів цїлу штатістіку з погляду народностного вопросу.

Може то поможе будованю єднотного чеського політічного народа, але тым ся скоріше вертать ку повойновому Бенешови, котрый уж аж так народности не хотїв у державі, а не іде напрямом розвиваня природной мултікултуралности, котра має на теріторії чеськых земель довгу історію, єднако як і на Словакії.

Без огляду на то, же чеське списованя, в котрім не было треба записати собі народность, неґатівно овпливнило даны, треба ясно повісти, же 608 записаных Русинів є велике скламаня. Не знам, же кебы сьме зачали раховати, кілько Русинів ся за тыждень одвезе влаковым експресом з Ужгорода через Пряшів до Прагы, ці бы їх не было веце як тых 608?!

Є ясне, же Общество приятелїв Підкарпатьской Руси основала іщі стара ґенерація русиньской меджівойновой і повойновой еміґрації вєдно із чеськыма любителями Підкарпатя і Першой републікы, котра, нажаль, одходить. І там наростаня чекати не мож.

Но за 30 років не мале множество Русинів із Словакії і Підкарпатя одышло до Чеськой републікы робити, штудовати, зістали там. Значіть, де суть?

Кедь в припадї Русинів із Словакії можеме часточно раховати з тым, же ся, покля мають іщі все тырвале перебываня на Словакії і словацьке обчанство, списали ся на Словакії, а не в Чеській републіцї, не так цалком нам то вже пасує при еміґрації з Підкарпатя. Многы вже мають мінімално доволене перебываня в Чеській републіцї, або і обчанство. Но на резултатах то не відїти.

Хоць окрем Общества приятелїв Підкарпатьской Руси уж днесь дїють там і далшы русиньскы орґанізації, наприклад основаны русиньсков еміґраціёв із Словакії, треба ясно повісти, же ся їм не подарило підхопити підкарпатьску еміґрацію і выбудовати в них русиньске усвідомлїня. Не подарило ся выбудовати русиньску комуніту, іншак бы чісла мусили быти іншы, высшы.

Што є доста важный фактор, треба бы было зробити і аналізу того, ці підкарпатьска еміґрація зрозуміла, же покля іщі чеське обчанство не має, дасть собі го в списованю україньске, але народность собі може дати русиньску. В тім так само може могли русиньскы орґанізації в Чеській републіцї зробити веце.

Лемже, не валяйме вину на „чеськых Русинів“. Каждый успіх Русинів в окремых державах є успіхом вшыткых Русинів, де бы лем не жыли, а каждый неуспіх є так само неуспіхом нас вшыткых.

Зато до того експресу до Прагы бы было треба штонайскорїше наступити, а і наприклад на уровни Світового конґресу Русинів іти глядати причіны і рїшіня. Жебы по нас о десять років в Чеській републіцї не зістало лем недопите пиво.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.