27. 3. 2024: Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць апріль 2024

  • • На сценї герцї Театру А . Духновіча в Пряшові: (злїва) Осиф Патликаш, Євґеній Либезнюк і Людміла Лукачікова.

    • На сценї герцї Театру А . Духновіча в Пряшові: (злїва) Осиф Патликаш, Євґеній Либезнюк і Людміла Лукачікова.

3-го апріля 2024

Детектор лжи (Велика сцена, 19.00 год.)

Повісте собі, же о манжелстві знате вшытко? Досправды то так є? Або… може о манжелстві не знаме абсолутно ніч? І манжелство може быти єдна велика незнама… А притім прекрасна комедія! Находиме ся в обывачцї єдного класічного панелакового квартелю. Панї Надежда не знать найти одповідь на вопрос: Де мій муж Борис скрыв выплату? І так собі на поміч закличе домів гіпнотізера. Має пояснити дїла, котры суть на першый погляд баналны. А пізнїше і фаталны. Бо уж по хвілї знайде ся меджі небом і землёв. Лїпше повіджено – посеред таємніць тридцятьрочного манжелского одношіня. Тадь хто бы ся сперав покушіню спознати істинну правду і скрыты світы свого цїложывотного партнера? Нихто. І втогды ся іщі лем почнуть дїла! Минулость шокує нашых героїв, метать їх до неочекованых сітуацій. Но публіка ся барз файнї бавить! Та ці то в жывотї аж така перемога? Дізнати ся о нашых близкых досправды вшытко? Тверду правду? Як скінчіть тота сеанса несподїванок? Подарить ся загасити тот ґротесковый пожар манжелскых боїв? Буде годен в многім простодушный гіпнотізер втечі із пазурів манжелского абсурду? Так лож, як і туга розкрыти правду, єдно і друге може быти про нас солодков наркотіков, котра ся за секунду змінить на смертну отрову. Успішній комедії зо сучасности домінують брілантны акторьскы выконаня протаґоністів русиньского театру. Суть поставлены на текстовій і сітуачній перемінливости. На бавлїню ся. На дінаміцї акторьской кооперації, іскривости словных несподїванок. Значіть! Театралный вечур повный доброй забавы, усміху, котрый вам з часу на час замерзне на ротї, сміху і радостного обчутя ся може зачати!

4-го апріля 2024

„Бережіть Флорес“ (Велика сцена, 19.00 год.)

Як часто ся жена чує быти женов? Од чого залежыть чувство щастной і чарівной левітації? Твор Ніла Саймона занимать ся тыма в сучасности найважнїшыма вопросами. Тадь выважене взаємне дїяня сил їн і ян у козмосї є резултатом складной роботы над собов, над своёв особностёв, над своїм жывотом. І намагати мають ся так жены, як і хлопи, бо танґо танцюють у парї. Головна геройка знайде ся осамочена із своїм середнїм „неліквідным“ віком, і своїма свіжыма болестныма розходами. Здає ся, же жывот ся заставив, і вшыткы выроблены схемы комфортного існованя згорїли в поломінях обставин. Могла бы ся зломити і зненавидїти свою долю. Лемже… судьба дарує женї три шалены приятелькы, і двох горячіх іспаньскых любителїв жывота. Як скінчіть тота iнтересна комедія, і ці научіть ся Флорес чути ся щастливым і чарівным квіточком, дізнаме ся по посмотрїню пєсы. Тото представлїня є скапчанём прекрасного гумору, невычерьпной мудрости бытя а любви до жывота і до себе. (Пєса є в україньскім языку.)

10-го апріля 2024

Головный тарабанщік (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєсу Головный тарабанщік Александер Духновіч написав у 1852-ім роцї, но темы, котры в нїй одкрывать, суть веце як актуалны. Тадь припады здобыти функцію ці тітул не найчестнїшыма способами видиме і днесь. Любов двох молодых людей все належыть до тых найчістїшых чувств. Почливость до родічів є моралным імператівом. А рівноправность каждого чоловіка, каждого народа, доднесь не є вырїшеным, закінченым дїлом.

11-го апріля 2024

Чеканя на Ґодота (Велика сцена, 19.00 год.)

Тота абсурдна траґікомедія принесла свому авторови, довтогды мало познатому ірландьскому писателёви Самуелови Бекеттови світову славу, котра завершыла ся удїлїнём Нобеловой премії за літературу у 1969-ім роцї. О Бекеттови говорить ся, же хоць публіціту не любив, лем о Хрістови, Наполеонови і Ваґнерови написало ся веце як о нїм. Автор і пєса стали понятями, котры знають і тоты, што літературов ці театром ниґда не занимали ся. Чекати на Ґодота – то понятя зрозуміле майже каждому, і значіть безцїльне і абсурдне чеканя на когось ці штось, што наконець ниґда не прийде. І то накурто цїла дїя пєсы. Самособов, покля не спомянеме унікатне скапчаня ґротесковой клавновской гравости з глубокым філозофічным роздумом о абсурдности нашого світа. Якраз вдяка тому є Чеканя на Ґодота майже все акторьскым концертом зрїлых выпробованых акторів із молодым сердцём.

19-го апріля 2024

Ромул Великый (Велика сцена, 19.00 год., 1-ша премєра)

Ромул є послїднїм цісарём Римской імперії. Но уж рокы не владне і не выходить із своёй вілы в Кампанії. Знає, же є послїднїм цісарём. Із ним вшытко заникне, бо за граніцї імперії вторгли варвары і ідуть на Рим. Приходить змерьк цівілізації і світа, котрый дотеперь быв. Зістало дакілько послїдніх днїв. Оточіня Ромула з тым фактом боює по свому, хтось має намагу уратовати ся, хтось їмать паніку, лем цісарь робить ся, як кебы нич не дїяло ся, і інтересує ся передовшыткым о свій хов курок. Фрідріх Дірренматт збудовав у своїй пєсы вынятково добрый ґротесковый образ розпадаючой ся сполочности, їй послїднїх моментів, котры єй абсолутно демаскують і розкрывають їй досправдову суть, єднако як і тото, на што лем бавиме ся, і хто досправды перед лицём огрожіня сьме. Ромул Великый є ґротескова пєса. Барз забавна і гуморна, єднако як і твердо морозяча. Но їй гумор є очіщуючій і катарзійный, бо выходить із глубины нашой властной траґедії.

24-го апріля 2024

Ромул Великый (Велика сцена, 19.00 год., 2-га премєра)

25-го апріля 2024

Тяпаковцї (Велика сцена, 19.00 год.)

Дїя славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой-Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковцїв, котра є прославлена тым, же є лїнива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостёв, забавно але з ідейнов глубков підкреслює потребу ослободити ся од наносів минулости на благо будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

30-го апріля 2024

Любов до ближнього (Велика сцена, 19.00 год.)

Театер Александра Духновіча представлює інсценацію од єдного із найзнамішых російскых драматіків 20-го столїтя Леоніда Николаєвіча Андреєва. Тота комедія вказує на абсурдность нашого світа і нонсенс жывота, де трафунковы поставы чекають на смерть нещастливця коло вычапу і страчають чутя і любов до ближнёго.

 

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР

Script logo