27. 6. 2023: Великый пардон

Треба ся задумати, де кінчіть новинарьска робота і зачінать політіка

Венеційска комісія, котра в остатнїх місяцях аналізовала україньскый меншыновый закон, якый быв єднов із пожадавок Европской унії, жебы Кіїв міг продовжовати в приступовых їднанях як кандідатьска країна, публіковала свої резултаты. Не суть позітівны.

Комісія крітікує прінціпіалны дїла, якыма суть языковы права, рівноправность меншыновых языків, припадно право на освіту в материньскім языку, котрый є меншыновый. Крітіка ся так не концентровала лем на тот єден закон, але і на далшы леґіслатівны нормы прияты Кієвом, котры засягують до прав народностных меншын на Українї.

Ту треба ясно позітівно оцїнити, же Венеційска комісія не смотрила на Україну як жертву войны, але обєктівно заналізовала став народностной політікы. А нашла тото, што заінтересовны видять уж давно.

То, же то не суть жадны жарты, в Кієві добрї знають. Без вырїшіня проблем народностных меншын не мож продовжовати на пути до Европской унії, і кебы звышок пожадавок Брусела Кієв наповнив на 120 процент.

В пожадавках, котры были даны Українї, не суть про Брусел „основнїшы“ і „менше основны“. Треба выповнити вшыткы. Потверджінём факту, же в главнім містї Україны усвідомлюють собі тоту реалность, є і то, же такой пришла охота не запроваджати од септембра зміну сістемы освіты, котра має лем єден цїль: зничіти народностне школство.

Кедь на то обертали окремо увагу Мадяры або Румуны, же закон о освітї є протинародностный, в Кієві не чули. По публікованю резултатів Венеційской комісії дораз стало ся чудо. Одложыли практікованя закона, і здобыв ся далшый час на їднаня.

Несподїванём ани так не є то, же Венеційска комісія дала такы резултаты своёй аналізы, якы дала. Покля бы ку такым резултатам не дішла, пак бы ся каждый, хто знає нараховати до пять, мусив звідати, ці комісія іщі наповнює свою функцію, або так само стала лем окрасным орґаном Рады Европы, котрый є до ничого потребный.

Несподїваня зробив хтось іншый. Конкретно медії. Медії, котры денно інформують о Українї з причіны войны. Котры денно пишуть о европскій будучности Україны, о будучности в Североатлантічній аліанції, о райскій загородї, котра Україну чекать такой, як ся збуде окупанта на своїй землї.

Медії, котры денно знають найти простор на інформації о войнов трапленій країнї, не нашли ани абзац простору, жебы інформовали о тім, же Україна може дашто робити і зле. Перешов єм словацькы медії, чеськы медії, польскы медії, перешов єм і дакотры анґлоязычны великы медії, але якость тихо.

Медії, котры вырїшыли одпустити вшытко Українї, і мовчати о потискованю народностных прав Кієвом, суть на найлїпшій пути стратити леґітімность новинарьской роботы.

Притім ту єднозначно платить двоякый метер. Представте собі будькотру іншу країну, котра бы дістала крітіку од Рады Европы або даякого орґану Рады Европы, і самы знате, же медії бы того были повны.

Україна є выняток. Тоты самы медії, котры бы в іншім припадї писали о порушованю людьскых, народностных прав, о порушованю европскых цїнностей, і были бы праведны, якось стягнуть хвіст, кедь бы тото саме, а оправдано, мали написати о Українї.

Не знам, на основі чого, чом, зашто бы мала діставати Україна, котра хоче быти „европска“, оправданя, хоць лем тым, же мовчіте, за свої неправилны дїла. Но реалностьов є, же многы европскы медії самы вырїшыли дати Кієву великый пардон на многы дїла, котры бы никому не толеровали.

І ту пак приходиме лем ку єдному. Треба ся задумати, де кінчіть новинарьска робота і зачінать політіка. Медії, котры вырїшыли одпустити вшытко Українї, і мовчати о потискованю народностных прав Кієвом, суть на найлїпшій пути стратити леґітімность новинарьской роботы, і здобыты ясну дефініцію політічных апаратчіків і політічных актівістів.

Маю доста міцьне чутя, же в Европі ся штораз веце новинарьска робота приближує комуністічній школї, в котрій не є основным писати обєктівно, але писати, што треба. Великый пардон, котрый теперь дали, є єдным з прикладів.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР