3. 3. 2022: Споминаме на ЮРІЯ КОСТЮКА, якого прошло 110 років од народжіня

Юрій Костюк (Juraj Kosťuk, псевдонім: Юрій Костьо) нар. 3. 3. 1912 у Сірмі (Дротинцї) втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Україны, умер 12. 7. 1998 у Пряшові на Словакії. Быв музикантом, педаґоґом, фоклорістом i хормайстром на Підкарпатьскій Руси і в Пряшівскій области.

По скінчіню Мукачовской державной коедукаційной учітельской семінарії (1927 – 1931) Ю. Костюк учів у дакількох початковых школах Підкарпатьской Руси. Желаючі учіти музику на высшій уровнї, склав курс і здобыв діплом Мукачовской ґімназії (1935) і пішов здобывати музичну освіту на Універзіту Карлову і Державну конзерваторію у Празї (1938). Потім учів музику в Ужгородї і Празї, до 1947 р., по чім скінчів навчаня на Універзітї Карловій. На Словакію пришов у 1948 р. і вчітелёвав у різных школах Пряшова. У 1958 – 1977 роках учів у Пряшові в рамках Універзіты П. Й. Шафарика у Кошіцях, де у 1966 р. став доцентом.

Ю. Костюк став знамым про заснованя высше 40 аматерьскых фоклорных ансамблїв на Підкарпатьскій Руси і в Пряшівскій области в роках 1929 – 1978. Быв закладателём (1953) „Українського народного ансамблю пісні і танцю у Меджілабірцях‟, котрый быв попередником „Піддуклянського українського народного ансамблю (ПУНА)‟. У роках 1956 – 1957 быв ёго умелецькым ведучім-сполузаснователём. Веркшыну репертоару аматерьскыых і професіоналных ансамблїв было взято із Костюковых обсягово великых збірок і обробок русиньскых народных пісень, з якых много вошло до публікацій: „Народнѣ пѣснѣ подкарпатскихъ русиновъ‟ (1944), „Пісні для дитяючого-жіночого хору‟ (1952) і „Українські пісні Пряшівського краю‟, том І (1958) (Позн. ред.: Были то русиньскы співанкы, але в тім часї у Чехословакії Русины не были узнаны.)

Скомпоновав дакілько кантат, якы тематічно были звязаны із сучасным жывотом русиньскых земель: „Токаїк‟ (1949), „Вітчизно-мати‟ (1957) і „Прапор наш багряный‟ (позн. ред.: ?!) (1958).

Література: Володимир Любимов, Ю. Ю. Костюк (Пряшів, 1982).

 

Здрой: Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ, „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 365, переклад із україньского языка: А. З.